Паводок, що змив усе майно: Як отримати компенсацію постраждалим від стихійного лиха

Якщо лижі у відомій фразі треба готувати влітку, то готувати себе до паводків жителі Західної України повинні цілорічно, бо дуже важко передбачити, коли саме їх спіткає це лихо, як і не можна передбачити наслідків великої води.

Так, у 20-х числах червня цього року західні регіони стикнулися з раптовими паводками через сильні зливи. Повінь в п'яти західних областях стала однією з найбільш руйнівних за останні десятиріччя. Троє людей загинуло, зруйновано десятки мостів та сотні кілометрів доріг, підтоплено тисячі будинків.

Читайте по темі: Червнева негода: Як велика вода нищить цілі райони у Карпатах

Уряд виділив 700 мільйонів гривень на першочергові кроки з ліквідації наслідків повеней в західних областях України. Зокрема, виділено 480 мільйонів гривень для потреб Івано-Франківської області, яка постраждала від повеней найбільше. Чернівецька та Закарпатська області отримають по 30 мільйонів гривень, Львівська - 10 мільйонів.

Передусім компенсації отримали особи, які найбільше постраждали від повеней або втратили членів сім'ї. Так, для жителів Закарпаття та Прикарпаття були передбачені такі виплати:

• 200 тисяч грн –  за кожного загиблого члена сім'ї (на Прикарпатті троє людей стали жертвами повені);
• 300 тисяч грн –  власникам житлових будинків, які повністю зруйновані;
• 50 тисяч грн –  сім'ям, які відселені із житлових будинків, що підлягають капітальному ремонту;
• 20 тисяч грн –  сім'ям, житлові будинки яких пошкоджені повінню.

Наразі не йдеться про відшкодування зруйнованих повінню господарських будівель, підтоплених сільгоспугідь та знищеного врожаю. Однак цілком можливо, що надійдуть додаткові кошти, тож і ці втрати органи місцевого самоврядування ретельно документують.

Гроші почали вже виплачувати. Так, до прикладу, один із власників пошкодженого будинку у Ясіня на Закарпатті уже отримав 300 тисяч гривень. Однак, чоловік каже, цих коштів не вистачить для придбання нового помешкання, останнім часом у селищі ціни на житло виросли. 

Фото: ДСНС в Закарпатській області

Отже, що треба знати, аби реалізувати своє право на відшкодування завданої шкоди унаслідок стихійного лиха. За консультацією Depo.Закарпаття звернулося до Хустського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Що таке стихійне лихо і чи є повінь форс-мажорною обставиною

Кодекс цивільного захисту України пояснює, що у природі можна назвати стихійним лихом та як воно стосується людини. 

Отже, відповідно до ст. 2 Кодексу, стихійне лихо – це природне явище, що діє з великою руйнівною силою, заподіює значну шкоду території, на якій відбувається, порушує нормальну життєдіяльність населення, завдає матеріальних збитків. До них належать ситуації, що викликані погодними умовами, зокрема: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря (проток, портів), перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту. Безумовно, характерні риси стихійного лиха – це непередбачуваність.

Що стосується питання, чи належить повінь до форс-мажорних обставин, то відповідно Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, зокрема ті, що викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо.

Згідно з рекомендаціями Міжнародної торгової палати однією з категорій форс-мажорних обставин, які впливають на звільнення від цивільно-правової відповідальності, перебіг позовної давності, продовження термінів надходження виручки (надходження товарів) у зовнішньоекономічній діяльності, відстрочка (списання) податкового боргу − є повінь (крім щорічного розливу річок), землетрус, шторм, осідання ґрунту, цунамі, інші стихійні лиха природи, епідемії.

Хто відповідальний за відшкодування збитків від стихійного лиха

Захищати населення, території, навколишнє природне середовище та майно від надзвичайних ситуацій, які спричинені стихійним лихом, шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їхніх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період має держава.

Питання, пов’язані зі зменшенням збитків та ліквідацією наслідків стихійного лиха, мають вирішувати органи державної влади та місцевого самоврядування. Серед заходів, спрямованих на зменшення шкоди від стихійного лиха, особливо виокремлюють організацію роботи рятувальних служб, створення відповідної інфраструктури, евакуацію населення із районів стихійного лиха, тощо.

Соціальний захист постраждалих від стихійного лиха 

Заходи соціального захисту та відшкодування матеріальних збитків постраждалим внаслідок надзвичайної ситуації включають:

• надання (виплату) матеріальної допомоги (компенсації);
• забезпечення житлом;
• надання медичної та психологічної допомоги;
• надання гуманітарної допомоги;
• надання інших видів допомоги.

Забезпечення продуктами та речами першої необхідності постраждалих осіб відбувається також за рахунок гуманітарної допомоги, яка є цільовою адресною безоплатною допомогою в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомогою у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв’язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха.

Порядок відшкодування збитків майну внаслідок стихійного лиха - як отримати компенсацію після повені

1. Відповідно до Порядку відшкодування шкоди особам, які постраждали від надзвичайних обставин, органи державної виконавчої влади, виконавчі органи місцевого самоврядування (комісії у справах осіб, які постраждали від надзвичайних обставин) видають потерпілим довідки про визнання їх такими, що постраждали від надзвичайних обставин, при наявності паспорта або документа, що його заміняє. Зазначена довідка є підставою для вирішення питань забезпечення житлом, відшкодування заподіяних матеріальних збитків, працевлаштування і надання іншої необхідної допомоги.

2. Аби отримати гарантовану безкоштовну допомогу від держави, постраждалому необхідно подати письмову заяву органу державної виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, зазначивши короткий опис подій, що відбулися, попереднє зазначення видів та масштабів збитків. Результатом реагування органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, має бути виїзд спеціально створеної комісії у справах осіб, які постраждали від надзвичайних обставин на місце події, про що в подальшому складається відповідний акт обстеження. У даному акті зазнаються обставини завдання збитків, види та розмір завданої шкоди, загальний майновий стан постраждалих та інші вагомі дані за необхідності.

3. У разі відсутності згоди щодо питань, пов’язаних із відшкодуванням шкоди, спір вирішується у судовому порядку.

Відшкодування вартості втраченого майна внаслідок стихії

Сума, що підлягає відшкодуванню за втрачене майно внаслідок стихії, яке було застраховане, залежить від умов договору страхування.

Якщо майно не було застраховане відповідно до законодавства, матеріальні збитки, у тому числі - вартість будівель, сільськогосподарських тварин, плодоягідних насаджень, посівів може відшкодовуватися за рахунок коштів місцевого чи державного бюджетів, суб’єктів господарювання або фізичних осіб, винних у виникненні надзвичайних ситуацій, добровільних пожертвувань фізичних та юридичних осіб, благодійних організацій та об’єднань громадян та інших не заборонених законодавством джерел.

Забезпечення постраждалих житлом

Відповідно до статті 86 Кодексу цивільного захисту України місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб’єкти господарювання забезпечують житлом постраждалих, житло яких стало непридатним для проживання внаслідок надзвичайної ситуації, шляхом:

• надання житлових приміщень з фонду житла для тимчасового проживання;
• позачергового надання житла, збудованого за замовленням місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування та суб’єктів господарювання;
• будівництва житлових будинків для постраждалих;
• закупівлі квартир або житлових будинків.

Постраждалі, яким виплачено грошову компенсацію за зруйновану або пошкоджену квартиру (житловий будинок), житлом за рахунок держави не забезпечуються.