"Мусорний вєтєр": Як лавини, паводки та льодоходи атакували Закарпаття

Зима тільки-но почалася, а закарпатці вже відчувають її примхи. Через сильні снігопади було заблоковано рух транспорту на кількох закарпатських перевалах. У ніч на 4 грудня рятувальникам доводилося визволяти кількадесят автівок, а подорожуючим - гаяти час у величезних корках, чекаючи, поки спецтехніка прочистить автомобільні шляхи. Внаслідок негоди без світла залишилося майже 40 населених пунктів.

Це був перший більш-менш серйозний снігопад цього сезону. До слова, у гірських районах області вже кілька тижнів тому відкрили сезон лавинонебезпеки: туристам і лижникам радять бути дуже обачними.

Depo.Закарпаття пропонує згадати, чим "тішила" погода закарпатців протягом року, аби знати, до чого бути готовими, аби уникнути небажаних наслідків.

Отже, зима. Січень 2017 року був відносно спокійним. Але вже 4 числа рятувальники повідомили про сходження снігових лавин - на автошляху між населеними пунктами Нересниця та Ш. Луг Тячівського району, і на дорозі "Колочава – Хуст" в районі с. Вільшани Хустського району. Тоді снігові маси перекрили рух чотирьом автомобілям. На допомогу їм було направлено пожежно-рятувальні підрозділи.

Під час сильних снігопадів на дорогах області було задіяно понад сто одиниць техніки, у проблемних місцях (перевали та серпантини) чергував всюдихідний рятувальний транспорт.

Додалося роботи у перші дні року і комунальникам – в Ужгороді та Мукачеві наполегливо просили не залишати автівки на узбіччях, щоб техніка могла безперешкодно розчищати сніг. Не допомогло. Минулорічна зима буквально паралізувала життя обласного центру. Сніг, нестабільна температура і мороз свою справу зробили на 100% - місто перетворилося на суцільну ковзанку. Ужгородці масово падали і травмувалися. У міській раді запевняли: роблять все, що можуть, аби усунути наслідки негоди.

А ось уже лютий заставив похвилюватися усю область і не тільки. Закарпатці стали свідками видовищного і дуже небезпечного явища - на річках розпочався льодохід, або, як його тут називають, "турлаш". Через потепління річки Закарпаття переворилися у небезпечні потоки. Присілок Мередюк у с. нижній Бистрий залишився відрізаним від світу – льодоходом було наполовину зруйновано міст. У самому центрі Ужгорода льодохід пробив опору пішохідного мосту. Через велетенський льодовий затор у Словаччині виникла загроза підтоплення Ужгорода. Тоді Закарпаття запропонувало Словаччині власні піротехнічні бригади для підривних робіт і розблокування льодоходу.

У с.Бронька Іршавського району внаслідок льодоходу та різкого підняття води було зруйновано три житлові будинки. Крім приватного житла в Броньці підтопило дитсадок, який довелося закрити.

Упродовж кількох днів льодохід проходив на всіх річках на фоні підйомів рівнів до 1,5- 1,8 м переважно в межах корінних берегів з утворенням льодових заторів. 4 лютого найкритичніша ситуація з льодоходом склалася на р. Хустець у м. Хуст. Через накопичення льодяних брил виникла реальна загроза виходу річки з берегів і підтоплення частини міста. Щоб не допустити цього, піротехніки здійснили 18 підривів для розблокування заторів. До вечора крига зійшла, загроза підтоплення минула. Усього ж протягом суботи піротехнічні бригади обласного управління Держслужби з надзвичайних ситуацій та сусідніх регіонів, які приїхали на Закарпаття, а також військові 128-ї гірсько-піхотної бригади, здійснили п'ятдесят підривів льодових заторів. Згодом льодохід із Закарпаття дістався Угорщини.

Попри небезпеку, яку несло таке природне явище, льодохід ще й вражав своєю красою. Місцеві намагалися побачити турлаш на власні очі і спробувати зафіксувати.

Згодом цього місяця Закарпаттям пронісся паводок. Через потепління й танення снігу на високогір'ї в головних річках Закарпаття продовжував підніматися рівень води. На щастя, обійшлося без жертв і травмованих, але тоді паводок пошкодив на Закарпатті берегоукріплення на суму близько 7 мільйонів гривень.

Весна. На початку березня закарпатців кілька разів застерігали про погіршення погодних умов. Інтенсивні дощі, які пройшли на Закарпатті 1 березня, спричинили різке підняття води в головних водних артеріях. Підтоплень дворогосподарств чи сільгоспугідь внаслідок дощів не було. Однак синоптики прогнозували інтенсивні дощі та формування нової паводкової хвилі. Для мінімізації наслідків можливого паводку водників та рятувальників перевели в режим посиленої роботи. 6 березня й впродовж кількох наступних днів на річках Закарпаття формувалася паводкова хвиля, спричинена дощами і таненням снігу в горах.

Вже шостого березня місцева влада повідомила, що область переживає щорічний весняний паводок, однак є надія, що цього разу обійдеться без серйозних наслідків. Дощі слабшали, а температура поступово знизилася, що уповільнило танення снігу.

Після відносно спокійного періоду "потішив" місцевих мешканців травень. Особливо мешканців Ужгорода та кількох населених пунктів, де дуже чітко стало розуміло, у якому жахливому стані перебуває комунальна система.

До прикладу – Ужгород і його сумнозвісні затоплення під залізничними мостами. Ця проблема виникала настільки часто, що перетворилася у мем і причиною для величезної кількості жартів. Дісталося й іншим містам - Виноградів засипало градом. У Мукачеві на місці автовокзалу утворилося ціле озеро.

Літо досить часто тривожило мешканців Закарпаття нестабільною погодою. У червні-липні синоптики неодноразово попереджали про підвищення рівнів води у річках. Через буревій було знеструмлено населені пункти у кількох районах області. А "деревопад" став вже звичним явищем. Так, гілляки і стовбури валило в Ужгороді та Ужгородському районі, Іршавському, Виноградівському, Великоберезнянському районах. Нерідко дерева падали і на припарковані автівки.

Наприкінці місяця 30 населених пунктів залишилися без світла через нічний буревій. Потужний вітер зі зливою, громом та блискавками накрив більшу частину області - пошматував лінії електропередач, повалив десятки дерев. 27 бригад електриків працювали над відновленням електропостачання. Унаслідок сильного дощу піднялася вода у струмках та річках. Найбільше дісталося Ужгороду, а також Свалявському і Хустському районам.

У серпні через рясні дощі рятувальним довелося відкачувати воду з дворогосподарств. Дощами заливало вулиці сіл та подвір'я власників будинків.

Осінь теж не забарилася зі своїми погодними вибриками. 17 вересня увечері буревій обірвав лінії електропередач, перекрив автодорожнє та залізничне сполучення, а також пошкодив покрівлі в приватному секторі та соціальній сфері гірських районів області. Найбільше постраждав Рахівський район. На кількох десятках шкіл району буревій позносив дахи. Без світла деякий час залишався майже весь Рахівський район та кілька сіл у Міжгірському й Тячівському районах.

Значно "потрусило" тоді закарпатські ліси. Держлісгоспам Закарпаття бурелом завдав збитків на 76 мільйонів гривень. Усього були повалені дерева на загальній площі 1048 гектарів, що належить чотирьом держлісгоспам. Крім лісгоспів, постраждав і Карпатський біосферний заповідник, де дерева повалило на площі 120 гектарів.

А вже у жовтні Закарпаття відчуло перші "зимові" клопоти: 29 жовтня, в другій половині дня погода на Закарпатті різко погіршилася – в горах випав сніг, а шквальні пориви вітру повалили на високогір'ї чимало дерев. На Яблуницькому перевалі, що на межі Закарпаття та Івано-Франківської області, повалені дерева частково перекрили автомобільний рух. Через обриви ліній електропередач та коротке замикання повністю без електроенергії залишилися високогірні населені пункти Рахівського району.

Листопад став "рекордсменом" за кількістю штормових попереджень. Погода хоч і часто завдавала клопоту, але серйозних руйнувань, на щастя, не приносила. У гірських районах час від часу було налипання мокрого снігу та хуртовини. Місцями випадав град. Підвищувалися і рівні води на річках.

Ось так Закарпаття живе "від стихії до стихії". Спокійного сезону у найзахіднішому регіоні просто не існує - то хурделиці, то різке танення снігу, паводки і підтоплення. Часто уникнути руйнівних наслідків не вдається - хоча відповідні рятувальні служби, маючи вже неабиякий досвід, мали би працювати на випередження. Залишається сподіватися, що примхлива погода, яка вже "яскраво" нагадала про себе на закарпатських дорогах і перевалах, таки втихомириться.