Як блага цивілізації допомогли закарпатцям, але нашкодили карпатським буйволам

На початку минулого століття люди тримали в обійстях буйволів так само, як і корів. Міцні копита, густа шерсть та короткі ноги зробили буйвола ідеальною робочою твариною в горах. Вони служили доброю тягловою силою, від буйволиць отримували здорове, чисте й жирне молоко. Та на початку 1950-х популяція карпатського буйвола різко пішла на спад.

Справа в тому, що високий інтелект тварини робить неможливим її масове розведення – протягом століть буйвола утримували індивідуально. Буйволи є відданими одному господарю і стабільним умовам, тож у колгоспах вони не прижилися.

Фото: Випасання буйволів поблизу Нижньої Апші та Буштина на Підкарпатській Русі. 1930 рік/Transcarpathian Heritage

Поява механізованої техніки стала ще однією причиною зникнення тварин. Буйвіл тисячоліттями виконував важливу роль у сільському господарстві – ним і орали, і перевозили вантажі, аж доки в Карпати не приїхав трактор. Меліорація "добила" цю унікальну популяцію, оскільки почали висушувати болота, а для буйволів болото – життєва необхідність.

Необхідна культура розведення буйволів була забутою, карпатських буйволів чистої породи залишалось все менше і менше. Так, у квітні 2009 року чисельність буйволів складала 34 особини. Для порівняння: у 80-х роках минулого століття поголів’я складало близько 1000 особин.

Але, здається, справа налагоджується, і буйволи повертаються на Закарпаття. Зараз в області є кілька ферм, де розводять тварин. "Карпатський буйвіл" на Виноградівщині – одна з них. Утримувати й відновлювати популяцію таких тварин розпочали 9 років тому. Коли ж кількість стада побільшала, вирішили створити ферму, на якій нині 68 буйволів. "Треба пройти довгий шлях, віддати багато сил, щоб відродити на Закарпатті і в Україні буйволяче поголів’я," - визнають ініціатори цього унікального проекту.

Карпатські буйволи – дуже розумні тварини. Їхній інтелект прирівнюється до інтелекту собак, а викопні рештки свідчать, що вони – давній вид, застали навіть мамонтів. Буйволи мають міцне здоров’я та стійкий імунітет. Буйволиці і буйволи майже не хворіють інфекційними та паразитними захворювання. Їхній імунітет стійкіший до шкідливого радіаційного випромінювання. До їжі вони менш вибагливі, ніж звичайні корови. Їх задовільняє проста, багата на клітковину їжа,  щоправда, її кількість втричі більша.

Цей "хуліган" втратив ріг, однак не зважає на це – продовжує хуліганити

А цьому буйволу трохи більше року. Попереду – цікаве життя

Буйволи – теплолюбиві тварини, і 2 градуси морозу для них вже дуже холодно. Раніше у холодну пору буйволи рятувались біля теплих термальних джерел. Взагалі вода – їхня стихія, вони дуже люблять купатися, і навіть роблять  занурення. Так на фермі рекорд перебування під водою встановила буйволиця – 1 хв 38 секунд.

А ще буйволам конче необхідна багнюка.  Місцевість, вкрита мулякою, – справжній рай для тварин. Вони обожнюють барложитись в грязюці, вилежуватись там проти сонця. І не тому, що "свині", а тому, що це допомагає їм переживати спеку та боротися з надокучливими комахами. Тож перед тим, як буйволиць подоїти, їх добряче миють у чистій воді. 

Днями на фермі приймали поповнення. Буйволиця Юля народила багатиря. Щоправда, "хлопцям" на фермі не дуже радіють, цьогоріч їх уже шість новонароджених. Справа в тому, що карпатський буйвіл – тварина особлива. Щоб цей вид розвивався, потрібні самці-плідники, а на фермі усі вони мають "родинні зв’язки". Потомство від місцевих биків буде неповноцінне, і це шлях до вимирання. "Заморський" наречений – питання життя і смерті для племені чистокровних буйволів. 

Фото: Мама новонародженого завжди нервує, коли поруч із малюком чужі 

У стаді панує матріархат – усе вирішує буйволиця Жуля. Стадо приймало її важко, як і всіх новачків, але згодом Жуля не тільки пристосувалася, а й почала ставати лідером. Нині без згоди чи заперечення буйволиці у стаді не відбувається нічого. Працівники розповідають , що кожного новоприбулого буйвола спочатку тримають поблизу Жулі, дивляться на реакцію. Якщо Жуля "дасть добро" –все буде добре. 

Молоко буйволів – дуже корисне і цінне, воно вдвічі жирніше і корисніше за коров’яче. Жирність буйволячого молока – від 8 до 10%, це практично вершки. Крім того, воно багате на кальцій. В середньому за рік буйволиця дає 1300–1500 літрів молока. З нього виготовляють делікатесні сири, бринзу, будз.

Дегустацію на фермі "Карпатський буйвіл" розпочинають екскурсією до тварин, далі ознайомлюють із пропонованим сетом, який розміщений на круглій дерев’яній тарілці з логотипом посередині, а навколо, проти годинникової стрілки, розміщені цифри (щоб віртуально перенести туриста в минуле, коли буйволи були засобом для виживання народу Карпатського регіону).

Буйволину продукцію куштують за таким порядком: молоко, сир "Панір", домашній плавлений сир, моцарелла, масло, сметана та сир. Сім позицій є постійними, а ось восьма змінюється залежно від наявності ресурсу: може бути бринза, овечий чи ж буйволиний тверді сири.

В Олешнику, де розташоване фермерське господарство, обмаль місця під пасовища. Треба би ще 100 гектарів при наявних дев’яти. Буйволів виганяють на місцеві канави, і від цього останнім тільки "плюс": тварини буйволи звільняють рівчаки від бур’янів, трави, верболозу. У планах фермерів – довести поголів’я до 200 особин. Важко, але можливо.