Антимайдан і "золота набка": З якими ділами мер Ужгорода йде до Верховної Ради

Міський голова Ужгорода Богдан Андріїв вступив до чергової партії. Цього разу пристав до команди Кернеса та Труханов "Довіряй справам". Свій вибір пояснив цілком очікувано. "Я, як і мер Харкова, вважаю, що в парламенті мусить бути сильне представництво місцевого самоврядування. А народними депутатами мають обиратися фахівці, які знають проблеми на місцях та вміють їх вирішувати. Саме такі люди, спираючись на свій досвід та професіоналізм, зможуть напрацювати план дій і для подолання проблем у масштабах всієї держави. Гадаю, більшість громадян підтримають такий підхід. Обирати потрібно справи, а не слова!" – запевнив Андріїв на своїй сторінці в соцмережі. Щоправда, цю інформацію ужгородці сприйняли неоднозначно. 

Позаду в Андріїва –  "Партія регіонів" та "Відродження". Він був активним учасником "Антимайдану" в Ужгороді в лютому 2014 року. Ось як згадує ті події активістка Юлія Дуб: "Пам’ятаєте антимайдан з гопніками під ОДА, де деякі політики в шапках і спортивках adidas, цілком гармонійно влилися в колектив тітушок і кричали "Їдьте додому, бандерівці!"? Так от, я тоді впізнала серед тих бандюків тільки Ратушняка, Погорєлова, Ледиду, Рум’янцева, Ковача (того, що вже раніше проявляв свою мужність, штрикаючи мене ліктями у міськраді) і ще кількох… Як виявилося, один з "тітушок", який був явно на підпитку і погрожував дівчатам-активістам, які мирно хотіли почепити чорні стрічки на ОДА, фізичною розправою, — це був депутат Ужгородської міської ради, член Партії регіонів, Богдан Андріїв". 
 

На виборах мера у 2015-му Богдан Андріїв, висуванець "Відродження",  набрав 20 655 голосів виборців проти 10 932, відданих за його опонента Сергія Ратушняка. Тоді те, чому робили шалений спротив ужгородські євромайданівці, сталося – екс-регіонал безперешкодно, переконливо, а тому практично тріумфально переміг на виборах мера Ужгорода. Феєрверк на його честь у нічному небі радував прихильників і "добивав" тих, хто категорично не хотів бачити мером представника "Відродження".

Опонент Андріїва, скандально відомий екс-мер Ужгорода Сергій Ратушняк, сприйняв свою поразку традиційно: обізвав прихильників "галицького контрабандиста" бидлом і побажав їхнім дітям і внукам жити у такому ж продажному місті. За великим рахунком, перемога Андріїва не здивувала. І хоча на заклики псувати бюлетені відгукнулося багато тих, хто голосував (10%), на результат це не вплинуло. Як і не знайшло підтвердження те, що Андріїв підкупив своїх виборців 500 гривнями.

Зараз Андріїв йде до парламенту, як і його брат, депутат облради Андрій Андріїв – щоправда, останній по мажоритарці. Принаймні, в ЗМІ шириться така інформація. Нагадаємо, разом брати прийшли робити бізнес на Закарпаття зі Львівщини в суворі 1990-ті. Відтак не лише зуміли лишитися на плаву, але й отримати левову частку бізнесу з пасажирських перевезень в Ужгороді. 

Depo.Закарпаття вирішило нагадати, що, окрім відремонтованих і недоремонтованих площ і вулиць, залишає по собі Богдан Андріїв в Ужгороді. Можливо деякі факти і є головною причиною походу ужгородського мера до Верховної Ради. 

"Совине гніздо"

Щонайперше: торік, 29 серпня, обласний прокурор Закарпаття Володимир Гаврилюк вручив меру Ужгорода підозру про вчинення кримінального правопорушення. Богдану Андріїву інкримінують привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в особливо крупних розмірах, а також співучасть, за попередньою змовою, у підробці документів. Йдеться про привласнення майже 6,56 млн грн під час будівельних робіт з реставрації пам'ятки архітектури національного значення "Амбар та винний льох XVII століття" (відоме як "Совине гніздо"). Частину коштів на реставрацію було виділено з місцевого бюджету, частина – кошти грантового проекту.

Ще в лютому цього року до суду скерували кримінальне провадження щодо засновника фірми "Трансбуд" – саме вона проводила реконструкцію. Правоохоронці встановили, що засновник – заступник директора товариства – ще до проведення конкурсних торгів зазначив в договірній ціні завищену вартість і обсяги матеріалів та робіт. Щоб легалізувати незаконно одержані гроші, провів низку сумнівних фінансових операцій з підконтрольними суб'єктами господарювання. За офіційними документами, у фірм начебто купувалися будівельні матеріали. Наприклад, були перераховані кошти на рахунок приватного підприємства "ЕКОМ", засновником якого є сам засновник-заступник. Перерахував він кошти і на рахунок ФОП дружини та її сестри. В подальшому понад 3 мільйони гривень було переведено в готівку цими підприємствами.

Фігуранту справи, засновнику товариства, було повідомлено про підозру. Раніше ще одному його працівникові, інженеру, правоохоронці також повідомили про підозру. У межах досудового розслідування було забезпечено відшкодування завданих збитків у вигляді проведення та завершення реставраційних робіт пам'яткі архітектури "Совине гніздо" на 6,5 мільйона гривень.

В Ужгородській міськраді прокоментували підозру щодо обставин реконструкції "Совиного гнізда". Там запевнили, що є офіційна технічна документація з державного органу, яка підтверджує відсутність матеріальних збитків, які б спричинили фінансову шкоду державі або громаді міста. Ці матеріали наразі оформляються захисниками та згодом будуть подані до органу досудового розслідування. "Зазначаємо також, що всі тендерні процедури з реконструкції "Совиного гнізда" були проведені, та роботи розпочаті до набуття Богданом Андріївим повноважень міського голови Ужгорода", – серед іншого йдеться в повідомленні прес-служби. На це уточнення у прокуратурі заявили, що на момент підписання актів виконаних робіт Богданом Андріївим реконструкцію "Совиного гнізда" навіть не було розпочато.

Вартість всіх робіт з реставрації об'єкту – майже 23 млн грн. Куди поділися 6,5 з них, з'ясовує прокуратура. І саме вона має встановити, чи має чинний мер Ужгорода стосунок до цього.

Активісти, правозахисники та й пересічні ужгородці обурювалися, чому прокуратура зволікає із запобіжним заходом підозрюваному меру Ужгорода. "Мер Андріїв не буде використовувати свою посаду, щоб перешкоджати слідству і суду? Роздавати землю прокурорам, поліції і суддям перестане? Вплив на ключових свідків припинить? До прикладу, Михайла Івегеша, який тоді був в. о. архітектора Ужгорода. Після засудження Івегеша за умисний злочин мер його не звільнив (у порушення Закону). Навіть більше: виписав йому компенсацію – підвищив зарплату", – коментував свого часу ситуацію правозахисник Олександр Пересоляк.

Судових засідань у справі за обвинуваченням у розкраданні коштів міського голови Ужгорода Богдана Андріїва відбулось кілька, і всі рази – практично безрезультатно, бо переносились за різних причин. Так, у березні у судді Оксани Світлик завершився п’ятирічний термін повноважень для здійснення правосуддя, тож всі наступні проводились у новому складі, а отже – з потребою наново вивчати справу.

А поки стовідсотковим залишається той факт, що "Совине гніздо" досі не здали в експлуатацію. Хоча наукові, культурні, мистецькі та інші заходи час від часу тут проводять.

Площа Шандора Петефі

Вручення підозри по "Совиному гнізду" було якщо і найсерйознішим, та не єдиним "потрясінням" для мера. Прокуратура відкрила кримінальне провадження за фактом виділення додаткових майже 11 млн грн на реконструкцію пл. Петефі в Ужгороді. І хоч прізвище мера у справі не звучить, але саме його не втомлюються лаяти "на чім світ стоїть" містяни через затяжний ремонт. Днями на сайті Prozorro з'явився тендер на "додаткові роботи" з реконструкції площі, яка триває вже більше двох років. Станом на сьогодні в площу Петефі вкладено вже більше 50 мільйонів гривень. Які роботи будуть виконані на Петефі на додаткові майже 11 мільйонів гривень, поки невідомо.

"У рамках даного кримінального провадження проводяться першочергові слідчі та процесуальні дії, спрямовані на встановлення об'єктивних обставин справи, посадових осіб, які допустили порушення закону та інші обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженню. Досудове розслідування здійснюватиме слідчий відділ управління СБУ в Закарпатській області за процесуального керівництва прокуратури Закарпатської області", – поінформувала прес-служба прокуратури Закарпатської області після повідомлень у ЗМІ про додаткові кошти.

Набережна Незалежності

Напружено у мерії складалася ситуація навколо реконструкції набережної Незалежності. Ужгородці висловили не тільки рішуче невдоволення тим, що відбувається навколо "набки", але й підготували листа до Володимира Гройсмана, в якому просять "втрутитись у процес знищення історико-культурних пам'яток міста Ужгорода та посприяти відтермінуванню реалізації проекту оновлення набережної Незалежності в Ужгороді на наступний бюджетний рік."

Серед аргументів згадується і той факт, що до розробки проекту та виконання робіт міська влада залучила підрядника – ТОВ "КБК", яке зарекомендувало себе з не найкращого боку та має відкриті кримінальні провадження за ч. 1 ст. 367, ч. 1 ст. 364 та ч. 5 ст. 191 КК України за фактами нанесення матеріальних збитків міському бюджету на загальну суму 2,4 млн грн та заволодіння бюджетними коштами на суму 9,8 млн грн. Прем'єр-міністра просять звернутиувагу, як розкрадаються виділені урядом для Ужгорода 21 млн грн.

"Набку", до речі, відремонтували. Робили все швидкими темпами, аби встигнути освоїти виділені кошти. Думки про нову набережну в ужгородців кардинально різняться: одні радіють рівненьким доріжкам та новим сміттєвим урнам, інші обурюються, мовляв, набережна – суцільне продовження площі Петефі – та ж плитка, той же малюнок. І чекають, коли набережну почнуть переробляти, як це неодноразово робили із площами.

Інше

Андріїву можуть згадати, до прикладу, і реконструкцію площі Поштової. Бруківку, якою так довго вимощували площу, довелося демонтувати. І це після того, як понад чотири місяці ужгородці відчували незручність через "грандіозні" роботи перед будівлею міськради. І ось, нарешті, коли роботи було майже завершено, з'ясувалося, що бруківка крива, вистелена погано. Оскільки підрядник вже отримав гроші, то повертати їх мерія вирішила через суд. Позатим, відновлення покриття тротуарів на площі Поштовій бюджету Ужгорода обійшлося у понад 1,5 мільйона гривень. Довелося знову терпіти і перекладання бруківки. Здавалось би, вже на другий час контроль за якістю робіт мав би бути прискіпливішим. Але нове покриття не витримало весняної "навали" туристів: у мережі оприлюднено чимало світлин з Поштової, на якій "посипалася" кілька разів перекладена бруківка.

Можна згадати і площу імені Кірпи. Територію біля ужгородського вокзалу (перше, що бачать приїжджі) обіцяли облаштувати до 1 грудня 2017 року. Ужгородців до червня 2018-го годували обіцянками, мовляв, ще трохи - і об'єкт буде завершено. По завершенні ж стало очевидним, що після кожного дощу тут збираються калюжі, і вода стоїть по декілька днів. Окрім того, що пройти важко, вона ще й нове покриття руйнує.

Отже, гроші і час - те, що витрачає влада Ужгорода на реконструкцію площ, вулиць і набережних. А невтішний результат – те, що отримують ужгородці. 21 липня відчуття "нас тупо кинули" в жителів обласного центру Закарпаття може підскочити в рази.