Врятувати вузькоколійку: Чи допоможуть передвиборчі перегони зберегти дитячу залізницю в Ужгороді

Днями Закарпаття збентежила новина про намір "Укрзалізниці" ліквідувати Ужгородську дитячу залізницю. Відповідні документи, які підписав виконавчий директор регіональної філії "Львівська залізниця" Роман Черніцький, опублікував ужгородський журналіст Віталій Глагола.

Ужгородська дитяча залізниця – об’єкт унікальний, але, на жаль, багатостраждальний. У багатьох ужгородців до вузькоколійки тепле зворушливе ставлення, адже впродовж десятиліть цей транспортний об’єкт був для багатьох однією з найяскравіших дитячих розваг. Мала залізниця є одним з символів міста. Довжина вузькоколійки - 1,2 км, вона є найкоротшою в Україні.

Новина про закриття малої залізниці розворушила і політиків передвиборчої гонки – почали лунати заяви про необхідність збереження атракції, і, звісно, обіцянки докласти до цього свої зусилля. Хоча історія вузькоколійки не раз доводила, що зацікавленість до неї з боку керівників та політиків була тимчасовою - заради бажання сподобатися людям.

Непроста історія Ужгородської дитячої залізниці

Дитяча залізниця була відкрита в серпні 1947 року, в День залізничника. Тупиковий шлях завдовжки 1,1 км простягнувся берегом річки Уж в центрі міста від колишньої Ужгородської синагоги (тепер філармонії) до східної частини Ужгородського ботанічного саду. На дорозі існували дві станції – "Сталінська" і "Парк". Спочатку на залізниці працювали паротяг і два дерев'яні вагони. Трохи пізніше залізниця отримала ще один паровоз, тепловоз ТУ2 і вагони Pafawag.

Після розвінчання культу особи Сталіна станція "Сталінська" була перейменована на "Піонерську". Тоді ж дорогу обладнали напівавтоматичним блокуванням.

У 1990-х роках станція "Піонерська" змінила свою назву на "Молодіжну".

Час від часу дорога страждала від повеней, оскільки розташована на березі річки Уж. Саме тому, починаючи з 2000-х років, неодноразово робилися спроби її закриття.

У 2008 році, за кілька днів до початку сезону, було оголошено про закриття дороги.

У 2009 році обласний осередок однієї з політичних партій зініціював акцію з відродження дитячої залізниці. Урочисте відкриття залізниці з насиченою розважальною програмою для малечі відбулося 1 серпня. Правда, працювала вона недовго – взимку її закрили, а навесні роботу вже не відновили.

У 2011 році в Ужгороді під час зустрічі керівника Львівської залізниці Богдана Піха з тодішнім головою Закарпатської ОДА Олександром Ледидою та міським головою Віктором Погорєловим йшлося про намір Львівської залізниці передати дитячу вузькоколійку місцевій владі.

У 2013-му на сесії Ужгородської міськради депутати вирішили прийняти у комунальну власність залізницю для реконструкції та відновлення. Та справа не зрушила з мертвої точки. 2014 рік: Програма економічного і соціального розвитку м. Ужгорода декларує серед основних завдань на 2014 рік у рамках програми Норвезької фінансової допомоги сформувати та подати на розгляд проект "Реконструкція та відновлення роботи Ужгородської дитячої залізниці".

У 2015 році на нараді тодішніх голів ОДА Василя Губаля та облради Володимира Чубірка, першого заступника начальника "Львівської залізниці" Олександра Єфименка, начальника підрозділу "Ужгородська дирекція залізничних перевезень" Олександра Пушкаря пропонувалося передати залізницю в комунальну власність. З місця справа тоді не зрушила.

У січні 2016-го тодішній керівник Закарпатської ОДА Геннадій Москаль пообіцяв занести у Кабмін проект рішення про передачу дитячої залізниці на баланс Ужгорода. Це вдалося: залізницю передали на баланс міста. "Усі формальності щодо передачі залізниці на баланс Ужгорода "Укрзалізниця" виконала", - відзвітував Москаль.

Після чергового відкриття залізниця користувалася попитом: протягом першого після відновлення літнього сезону було перевезено понад 56 тисяч пасажирів. Здавалось би, працювати вузькоколійці і далі, але 2020 рік виявився невдалим і для цього об’єкту.

Хто першим "врятує" дитячу залізницю

Новина про закриття вузькоколійки, звісно, не могла пройти повз увагу політиків-кандидатів. Така тема – хороший шанс заробити бали і прихильність містян перед місцевими виборами.

Одним із перших прокоментував новину чинний міський голова Ужгорода Богдан Андріїв, передбачувано зазначивши, що "дитяча вузькоколійка – це родзинка нашого міста, з нею виросло не одне покоління  ужгородців, мусимо її зберегти". А вже 10 вересня Андріїв повідомив, що доручив департаменту міського господарства звернутися до керівництва "Укрзалізниці" про поновлення документів на передачу  основних засобів Ужгородської дитячої залізниці у комунальну власність громади міста. А також – звернутися до Міністерства інфраструктури з проханням якомога швидше розглянути це питання.

Не залишився осторонь і голова Закарпатської ОДА Олексій Петров, який на місцевих виборах очолить список політичної партії "Слуга народу" до Закарпатської обласної ради. Петров вважає, що зміна власності вузькоколійки проблеми не вирішить. Він додав, що звернувся із листом до голови правління АТ "Українська залізниця" Володимира Жмака розглянути подальший розвиток дитячої вузькоколійки в умовах державно-приватного партнерства, а також запросив на Закарпаття експерта Піотра Хенріка Млодзяна, який реанімовує подібні об’єкти у Польщі. 

В обласному осередку партії "Європейська Солідарність" зробили гучну заяву і виступили за збереження залізниці. Представник команди "Європейської солідарності" Ярослав Галас (який працював речником колишнього керівника Закарпатської ОДА Геннадія Москаля, а згодом заступником голови ОДА) заявив, що пам’ятає, скільки зусиль довелося докласти облдержадміністрації, щоб відновити й запустити дитячу вузькоколійку в 2016 році. На думку Галаса, нинішній керівник області Олексій Петров повинен використати всі можливості і домовитися з керівництвом "Укрзалізниці" про недопущення ужгородської дитячої вузькоколійки.

А поки політики змагаються, хто краще рятує залізницю, ужгородці збирають підписи під петиціїєю з вимогою не допустити знищення важливого для міста об’єкта.