Визнання добровольців і чергове "угорське" питання: Що вирішували закарпатські депутати на сесії

Перелік питань порядку денного і досесійне обговорення депутатами у комісіях, як вже водиться останнім часом, знімає непорозуміння під час самої сесії. Депутати в основному голосували за питання, об'єднавши їх у блоки, без сюрпризів та майже одностайно.

Попри таку ідилію, за обранців та їхній спокій хвилюються, і при вході в будівлю облради з самого ранку чергувала велика кількість правоохоронців, про всяк випадок. Навпроти охоронців – невеличкий мітинг під прапорами однієї з політичних сил.

Мітингувальників цікавило, чи проголосують депутати за питання "Про визнання бійців-добровольців, які брали участь у захисті територіальної цілісності та державного суверенітету на сході України". Саме це питання було одним із ключових, і розглядалося детальніше.

Так, ще напередодні під час засідання комісії депутат Андрій Шекета, який є одним із ініціаторів питання, запропонував присутнім запустити нарешті механізм з визнання добровольців у Закарпатській області та внести в програму "Турбота" відповідні зміни для отримання матеріальної допомоги на їх оздоровлення. Тобто якщо Закарпатська обласна рада вирішить офіційно визнати закарпатських добровольців, які не увійшли до складу Збройних сил України, МВС та Нацгвардії, то область зможе фінансувати їх через різні програми. Як зазначив напередодні сесії Шекета, на Закарпатті добровольців - близько десяти. Обліковуючи їх, відомо, хто дійсно воював, бо їх патріотизм не менший від призваних в АТО.

Вже під час сесії, коли черга дійшла до питання про добровольців, між депутатами виникла дискусія.

"В Україні 20 областей вже прийняли відповідні рішення, щоб визнати добровольців. На національному рівні в парламенті зареєстровано законопроект. Нам просто має бути соромно, якщо ми не визнаємо хлопців, які пішли першими захищати нашу державу, а потім служили у формуваннях, які не ввійшли до складу Збройних сил України, МВС та Нацгвардії. Це не надання статусу учасника бойових дій, ми не маємо таких повноважень", - зазначив Андрій Шекета.

Тому було запропоновано спочатку визнати добровольців, а потім вже вирішувати, яким чином область може їм допомагати.

Були серед обранців і такі, хто рішення вважав недієвим. Депутат Віктор Русин переконував, що визнання добровольців - це виключно політичне питання.

"Таке поняття як "воїн-доброволець" в юридичній площині взагалі відсутнє. Є учасник бойових дій, учасник АТО, ветеран війни тощо. У рішеннях інших обласних рад було запропоновано прирівняти даних осіб до учасників бойових дій і учасників АТО. У нашому випадку – це чисто політичне питання", - зазначив Русин.

І додав, що треба звернутися до управління юстиції, аби ті, в свою чергу, надали правову допомогу добровольцям у процедурі подальшого їхнього правового визнання. Ці питання депутати вирішили розглядати вже під час наступних сесій, а поки проголосувати за визнання добровольців. У результаті - 49 депутатів, більшістю, проголосували за визнання бійців-добровольців.

Не оминули на сесії і теми сепаратизму. Так, ще до початку розгляду питань, під час доповіді прокурора області Володимира Гаврилюка про справу з рубками в області, Москаль емоційно висловлювався про те, що із Закарпаття роблять найкорумпованіший і проблемний регіон. Мовляв, і ліс тут рубають, і кордони приватні мають, і сепаратизмом займаються. Справу з рубками, про яку розповідав прокурор, Москаль назвав перебільшеною - "зробили з мухи слона", а про сепаратизм – "ну покажіть мені, де цей сепаратизм?".

Після цього про звинувачення у сепаратизмі заговорили вже представники "КМКС" Партії угорців України" - перший заступник голови Закарпатської облради Йосип Борто висловив занепокоєння, що СБУ підозрює угорський благодійний фонд "Закарпатський центр економічного розвитку "Еган Еде" у сепаратизмі. Тому запропонував включити до порядку денного звернення до прокуратури Закарпаття, аби ті перевірили обґрунтованість підстав для відкриття кримінального провадження.

Зокрема у тексті звернення, яке було зачитане на сесії, йдеться, що допомога Угорщини "спрямована на підтримку економіки Закарпаття і підвищення рівня життя мешканців області". А центр "Еган Еде" є офіційно зареєстрованою організацією, яка діє у межах законодавства України і "сприяє у створенні нових робочих місць, допомагає підприємницькій діяльності, покращує добробут населення". Тому угорці просять прокуратуру в межах повноважень перевірити обґрунтованість для відкриття кримінального провадження, забезпечити належний нагляд за розслідуванням.

Депутати вирішили, що звертатися до прокурора області "дрібнувато" і замахнулися на вищі інстанції. Тому звернення спочатку переадресували Генеральній прокуратурі, а потім своїми голосами підтримали його.

Загалом сесія минула спокійно. Депутати вкотре продемонстрували, як навчилися під час сесій оминати гострі кути у політичних, економічних і соціальних особливостях регіону.