Битва з вітряками: Чи стане для закарпатців захист полонини Боржава марною справою

 

Дискусії щодо того, чи треба забудовувати одну з найгарніших та найвисокогірніших карпатських полонин вітряками, точиться вже не перших рік. За цей раз було чимало емоційних дискусій "наживо" і у ЗМІ, і між науковцями, чиновниками, екологами, активістами тощо. Кожна зі сторін має своє бачення розвитку енергетичної галузі Закарпаття, збереження природних ресурсів і навіть розвитку туристичної сфери, зважаючи на будівництво чи небудівництво вітрових електростанцій. Днями сталася чергова хвиля обговорень. Департамент екології Закарпатської ОДА підписав Оцінку впливу на довкілля проекту будівництва вітрової електростанції (ВЕС) на полонині Боржава. І хоч голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль одразу ж запевнив, що це зовсім не означає початок будівництва, дії обласних відповідальних осіб поступово і малими кроками наближають реалізацію цього масштабного і скандального проекту.

Коротко про проект: інвестори планують розташувати на полонині Боржава 34 вітряки (на початковому етапі), що генеруватимуть електричну енергію з вітру. Вітряки заввишки до 180 м мали би розміститися на ділянці протяжністю 10 км. Вітрогенератори загальною потужністю 120 МВт хочуть побудувати на території п'яти сільрад у Воловецькому та Свалявському районах. Також планується побудувати електричну підстанцію, три розподільних пункти і підземні лінії електропередачі напругою 35 кіловольт і 110 кіловольт. За проектом, мають бути проведені масштабні земляні роботи – будуватися дороги та під’їзні шляхи, стоянки для техобслуговування вітрових установок, викопуватися траншеї глибиною близько 2-х метрів для прокладання електричних кабелів на всій протяжності розташування вітряків.

Втілювати амбітний проект на Закарпатті виявили бажання турецькі інвестори через компанію ТОВ "Атлас Воловець Енерджі", яка була створена у січні 2017 року. У тому ж році був підписанний і Меморандум про співробітництво, який передбачає будівництво електростанцій.

Проти будівництва вітряків та всієї інфраструктури на полонині виступило чимало місцевих жителів, науковців, екологів, спортсменів, туристів, природозахисних організацій. Пояснюють свій спротив наступним: такі масштабні роботи "перекроять" і просто знищать природу на полонині. Противники проекту підкреслюють, що полонина Боржава – це унікальна природна територія, яка є місцем існування рідкісних червонокнижних видів рослин і тварин, має статус міжнародної природоохоронної території, що входить до так званої Смарагдової мережі і охороняється Бернською конвенцією про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі. Над Боржавою проходить міграційний шлях журавлів, лелек, луней, шулік тощо, тут зустрічаються різні види кажанів. Зведення вітрової електростанції може привести до травмування та загибелі птахів і кажанів від лопатей вітрогенераторів.

Шкоду від побудови вітряків бачать і для розвитку туризму, адже через всю Боржаву прокладені промарковані піші туристичні маршрути. І бачити замість незайманих краєвидів величезні вітряки – задоволення сумнівне. Категорично проти станцій виступають і парапланеристи: полонина Боржава – єдине в Україні місце для гірських польотів на парапланах і дельтапланах. Побудова станції також, на думку багатьох, зашкодить зростанню чорниць на полонині – а це загроза дуже важливому і традиційному для місцевих бізнесу – щорічному збиранню ягід на Боржаві. І це тільки невелика частина причин для спротиву зведенню ВЕС на Боржаві.

Чимало зустрічей, громадських слухань та інших зібрань з цього питання проходили на підвищених тонах. До прикладу,  у лютому слухання у Воловці зібрали справжній аншлаг. Кілька годин присутнім розповідали про переваги для району від будівництва вітроелектростанцій, які планують звести на Боржавських полонинах. Зі своїми висновками про вплив на природнє середовище ознайомили науковці, залучені до написання оцінки впливу на довкілля. За їхніми словами, на території Боржавських полонин вони проводили орнітологічні, гідрологічні дослідження, а також вивчали можливий вплив на флору від будівництва вітрових станцій.

Більшість питань присутніх стосувались впливу на екологію, розвитку туризму та безпеки. Свої претензії у жителів Міжгірщини: вони кажуть, що їхню думку взагалі ніхто не брав до уваги, хоч район буде межувати з вітряками і навіть їхнею територією будуть прокладатись дороги. У результаті зустрічі залишилось більше запитань, аніж відповідей.

Слухання також відбулись і в інших населених пунктах Воловеччини та Свалявщини. А на початку березня, під час візиту Геннадія Москаля на Свалявщину, місцеві влаштували акцію з вимогaми скaсувaти будiвництво ВЕС нa полонинi Боржaвa. Жителi висловили думку, що будiвництво нa гiрськiй полонинi може нaнести шкоду природi i негaтивно познaчитись нa трaдицiйному використaннi полонини для збору чорниць. Після розмови з місцевими Москaль нaголосив, що остaточне рішення у питaнні будівництвa вітряків нa Боржaвських полонинaх буде зa громaдою.

Разом з тим йшла розробка важливого у всій справі документу – Оцінки впливу на довкілля (ОВД). Затвердити документ мали саме у Закарпатській ОДА. Чекати довго не довелося – цього тижня стало відомо, що Департамент екології Закарпатської ОДА таки підписав Оцінку длч проекту будівництва ВЕС на полонині Боржава. Тобто, по суті, попри протести та намагання місцевих розібратися в ситуації та донести до відповідальних свою позицію, процес реалізації проекту потихеньку таки рухається вперед.

На підписання документу відреагували науковці Ужгородського національного університету, які зазначили, що ще рік тому керівництво УжНУ підтримало принципову і науково обґрунтовану позицію профільних науковців біологічного факультету УжНУ (ключового в контексті цієї проблеми) та екологічної громадськості краю і України, яка відображена у ґрунтовному листі-зверненні до Мінприроди. Ця позиція незмінна – для будівництва ВЕС неприпустимо обирати місце саме на гірському хребті Боржавських полонин. Це спричинить виникнення гострих викликів і загроз природній, ландшафтно-рекреаційній і туристичній цінностям центрального полонинського масиву, а також проходженню через нього транскордонного екологічного коридору. Слід враховувати також безпосередню близькість чотирьох природних заказників, загрози багатьом червонокнижним видам рослин і тварин високогір’я, приналежність особливо цінної природної території, запланованої до забудови, до європейської Смарагдової мережі тощо.

УжНУ ще у 2018 році відмовилося від  пропозиції виступити експертною організацією з розроблення для проекту ВЕС звіту з оцінки впливу на довкілля (ОВД) для обраної території Боржавських полонин. "Водночас усе це не завадило Департаменту екології і природних ресурсів Закарпатської ОДА нещодавно надати фактично позитивний висновок по неякісному звіту з ОВД на проект ВЕС, що викликало справедливе, на наш погляд, обурення громадськості. Адже критичні і обґрунтовані зауваження до звіту з ОВД були проігноровані в головному – у виборі саме території Боржавських полонин для забудови ВЕС", - зазначили в УжНУ.

В університеті вкотре підтвердили підтримку позицій науковців біологічного факультету та університету щодо переносу вибору місця для ВЕС на більш урбанізовані території передгір’я або рівнини. У Москаля теж не забарилися з реакцією і дуже "по-чиновницьки" запевнили –Департамент екології ОДА не давав добро на будівництво вітряків на Боржавській полонині. А те, що затвердили ОВД, – так це "дрібничка". На сайті голови Закарпатської ОДА опубліковано інформацію, що позитивний висновок департаменту екології щодо будівництва вітрової електростанції на Боржавській полонині не є підставою для початку будівельних робіт. А закиди, що через вітряки не будуть літати птахи чи перестануть родити чорниці, не підтверджені науковими дослідженнями і є голослівними.

"Щоб дійсно почати будівництво ВЕС, необхідно розробити численні документи й затвердити їх на рівні органів центральної виконавчої влади. По-перше, слід розробити детальний план території розташування ВЕС, по-друге, пройти незалежні громадські слухання в населених пунктах, що прилягають до цієї території, по-третє, затвердити цей детальний план після громадських слухань. До речі, незалежні громадські слухання мають пройти по трьох позиціях – детальному плану, стратегічній екологічній оцінці і проекту ВЕС. Після цього Держгеокадастр має відвести земельну ділянку, а потенційний забудовник – отримати в органах архітектури містобудівні умови та обмеження. Далі йде розробка та затвердження проектної документації на будівництво, державна експертиза проекту. І тільки після цього Державна архітектурна інспекція України може дати дозвіл на початок будівельних робіт", – наголосив Москаль.

На завершення керівник Закарпаття додав, що заяви про те, що департамент екології ОДА дав добро на будівництво вітряків, і близько не відповідають дійсності. Таке, за його словами, можуть стверджувати або люди, які абсолютно не розбираються в цьому питанні, або ж особи, які навмисно намагаються ввести в оману громадськість. Але тут виникає питання, хто кого вводить в оману. І чому, попри обіцянки дослухатися до громадської думки, обласне керівництво таки продовжує помалу "гнути" свою лінію і наближає початок реалізації "переробки" Боржави на електростанцію.