Вітер у поміч: Як стихія над Невицьким замком зекономила бюджетні гроші

Невицький замок біля Ужгорода, який має надзвичайно високу архітектурну і історичну цінність, втратив свою візитівку – деревяну вежу-донжон

Початок тижня мав стати для Невицького замку на Закарпатті початком реставраційних робіт, перший етап яких передбачав демонтаж аварійної вежі-донжону, яка, за словами спеціалістів, в будь-який момент могла обвалитися. Туристів завбачливо просили  із розумінням поставитися до тимчасових обмежень щодо відвідування замку. Демонтажу вежа не дочекалася і 11 березня впала самотужки під натиском шквального вітру. На щастя, ніхто не постраждав. 

Подія стала для закарпатців майже "шоковою". У соцмережах жваво обстібували "ульотний" дах старовинного замку. 

Таким Невицький знають усі:

Таким він став після буревію:

Невицький замок – один із п'яти на Закарпатті, які руйнуються чи вже майже зруйновані. Окрім нього є ще Хустський, Виноградівський, Королівський та Квасівський. І хоч в області начебто діє комплексна програма з питань збереження пам'яток культурної спадщини, де-факто вона практично не фінансується.

Про те, що Невицька фортеця перебуває у катастрофічному стані, говорили давно. За різних обставин і різними людьми питання піднімалося знову і знову. Очисткою мурів та навколишнього рову періодично опікувалися лише історики та небайдужі активісти, на серйозну ж роботу із збереження фортеці хронічно не вистачало коштів. До певного часу обласна влада не могла ініціювати реставрацію об'єкта, який вважається однією з туристичних перлин Закарпаття, бо не мала на нього прав.  За часів керування областю екс-регіоналом Ледидою, у 2010 році, Кам'яницька сільська рада, на території якої розташовано замок, звернулася в Ужгородський міськрайонний суд із заявою про передачу "безхазяйного нерухомого майна" у власність територіальної громади. Доводи були більш ніж "серйозні", мовляв, фортеця, як нерухоме майно, не має власника. "Нерухомим і безхазяйним" замок визнали самі ж представники сільради, засідаючи на виконкомі у 2009 році. Аби все було за законом, Ужгородське районне комунальне бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна взяло замок на облік, а за тим подало оголошення в газету про пошук власника замку. Оскільки за рік господар не знайшовся, за рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 12 жовтня 2010 року "безхазяйне нерухоме майно" передали у "власність громади".

Передали, треба сказати, із користю для багатьох: навколо замку, як гриби після дощу, почали рости турбази, ресторани, готелі. Очевидно, саме їхні власники стали і володарями частини території, яка, згідно з проектом консервації Невицького замку, є охоронною зоною і належить до категорії земель історико-культурного призначення, приватизація яких можлива тільки з дозволу Кабінету Міністрів. Цього, правда, в рішенні суду не було. Як і не було жодного слова про участь у справі обласної влади, яку, як з'ясувалося, не поінформували про судові засідання.

У жовтні 2017-го, у зв'язку з необхідністю невідкладного вирішення проблемних питань щодо ліквідації аварійного стану та збереження унікального об'єкта, було ухвалене рішення про передачу його в оперативне управління профільному підрозділу Закарпатської облдержадміністрації. Це означало, що можна взятися за ремонтні роботи. Почали готувати проектно-кошторисну документацію на реставрацію дерев'яного даху над однією з башт і проведення консерваційних робіт. На початку 2018 року проект "Розвиток інфраструктури у сфері туризму і рекреації Закарпаття шляхом реставрації пам'ятки архітектури національного значення – Невицького замку (перша черга невідкладних робіт)" виграв у конкурсі проектів, який проводило Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. Загальна сума фінансування проекту складає 10,5 млн грн за рахунок державного бюджету та понад 0,5 млн – за рахунок місцевого. Передбачається, що розпорядженням Кабінету Міністрів проект буде профінансований.

Щоправда, його реалізація була під загрозою зриву, бо неодноразові звернення облдержадміністрації з проханням повернути унікальний історичний об'єкт Кам'яницька сільрада ігнорувала. Тільки 18 липня 2018 року Апеляційний суд Закарпатської області розглянув скаргу обласної прокуратури щодо повернення на обласний баланс Невицького замку. Колегія суддів задовольнила апеляцію.

Отже, що передбачає грандіозний проект. У планах – реставрація центральної вежі з повною заміною покрівлі та укріпленням дерев'яних конструкцій, будівництво оглядового майданчика, укріплення стін вежі, реставрація малої вежі, консервація руїн замку, впорядкування та благоустрій території, встановлення системи зовнішнього освітлення тощо. Як кажуть в облраді, після реалізації проекту головна вежа Невицького замку зможе повністю функціонувати, приймати туристів з України (орієнтовно 150 тисяч на рік) та з-за кордону (50 тисяч на рік), які матимуть змогу культурно розвиватися та розширювати свій туристичний кругозір. Це сприятиме додатковим надходженням до місцевих бюджетів та розвитку туристичної інфраструктури краю. 

Торік на руїнах Невицького замку побувала Марина Порошенко. Вона підтримала необхідність реставрації історичної пам'ятки.  Цього разу, якщо дружина президента захоче зробити фото на фоні замку (перша леді перебуватиме на Закарпатті 15 березня), воно вже таким ефектним не буде.


 

ДОВІДКА 

Невицький замок (XIII-XIV ст.) належить до пам’яток архітектури та містобудування національного значення (охор. № 194-Н), взятий під охорону держави Постановою Ради Міністрів УРСР від 24 серпня 1963 року № 970. Середньовічний замок – це комплекс оборонних споруд, вміло пристосованих до рельєфу місцевості. На території Невицького замку археологами виявлено городище ранньозалізного віку VIII-VII ст. до н. е. У 1644 році замок був зруйнований. У 1902 році відновлено центральну замкову вежу. Лише після 1923 року, коли Закарпаття входило до складу Чехословаччини, на замку було проведено ремонтні роботи та встановлено дах на вежах.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Закарпаття