На виборчому узбіччі: Якого голосування слід чекати від Закарпаття

Закарпатські експерти, які відслідковують виборчі процеси в Україні упродовж багатьох років, розповіли в Ужгородському прес-клубі про несподіванки, загрози і виклики виборчої кампанії-2019

Журналіст регіональної редакції Depo.Закарпаття
На виборчому узбіччі: Якого голосування…

 

Із наближенням 31 березня кількість розмов про вибори президента, звісно ж, збільшується в рази. Закарпатці, особливо в соціальних мережах, не тільки активно обговорюють кандидатів, а й коментують їхні виборчі кампанії, роблять припущення та аргументують, хто і чому може перемогти, ба навіть переможе в області. Різноманітні опитування – чи то в групах, чи то на особистих сторінках активістів – показують різні результати. В одних з великим відривом від опонентів перемагає Зеленський, в інших – Порошенко не залишає шансів нікому, є й такі, де більшість не хоче бачити жодного із кандидатів, а шкодує, що в списку нема... Медведчука. Одним словом, соцмережі живуть своїм політичним життям. Щоправда, віртуальна активність потенційних виборців далеко не означає, що такою ж вона буде в реальності. Закарпатці аж ніяк не можуть похвалитися високою явкою на дільницях. Так, до прикладу, на виборах президента у 2010 році вона становила 56%, у 2014-ому – 51%.

Тоді активісти навіть запустили інформаційну кампанію, метою якої було підняти свідомість та явку на виборах закарпатців.  Серія креативних листівок та інфографік про особливості голосування закарпатців – як вони проводять день виборів, з ким і чому, що кажуть у кабінці для голосування та інше – повинні були витягнути закарпатців на дільниці.

Це, що стосуться активності. Якщо ж говорити про результати голосування, то, як свідчать минулі роки, Закарпаття голосує не так, як інші західні області. Пропорційний розріз Закарпаття не буде відрізнятися від загальноукраїнського. У цьому практично переконаний керівник Закарпатського Центру політичних досліджень Віктор Пащенко. "Львів за розподілом голосів буде більше відрізнятися від Києва, а Київ – від Херсона, ніж Закарпаття. На сході буде один баланс, на заході (у Львові, Івано-Франківську) – інший, а в нас – у цілому, як і по державі. Можна у всій Україні не проводити вибори, лише на Закарпатті – і це покаже настрої людей. Це, звісно жарт, але картина справді така", – наголошує політолог.

"Попри те, що Закарпаття залишається на виборчому "узбіччі", регіон є мікропроекцією виборів в Україні", – каже керівник Закарпатського обласного відділення ВГО КВУ Дмитро Тужанський. Експерти сходяться на тому, що від загальноукраїнських настроїв Закарпатська область відрізняється, якщо брати до уваги парламентські чи особливо місцеві вибори тим, що тут є регіональні сили і політики, які на загальнодержавному тлі не відіграють вирішальної ролі, але на місці кардинально міняють картину Тому, якщо говорити про президентські вибори в області, то на них значну роль відіграє  фактор  підтримки цих сил того чи іншого кандидата.

"На Закарпатті є багато і самостійних гравців: мажоритарники, певні угрупування. Вони особливо не поспішають робити остаточну ставку на кандидатів. Залишають поле для маневру. Мажоритарники працюють із штабами багатьох кандидатів", – переконаний Дмитро Тужанський і додає, що ці президентські вибори показали, наскільки слабкі місцеві команди у кандидатів, у парламентських фракцій, навіть великих парламентських партій. Комусь не вистачає членів комісій, ціла низка партій не проводить агітацій і роботи з людьми. Все звелося до телевізора. "Є ціла низка кандидатів з топ-десятки, які проігнорували Закарпаття. Багато говорять про регіон, а про конкретне рішення, яке б зачіпало область, мовчать", – каже експерт.

ФОТО: Ужгородський прес-клуб

Остаточно сказати, хто вийде у другий тур, політологи не беруться. "Велике питання, чи прийде той протестний електорат, чи зможуть наростити додатково електорат і скільки наростити? Одне й те саме по ТБ, багато чорного піару, компромату, відвертого зомбування. Ці дебати між журналістами, зараз це нікого не хвилює. ЗМІ чітко розсілися "по квартирах" і качають електорат, мене це трошки лякає. Давно такого не бачив", – зізнається Тужанський.

Професор кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій УжНУ Ігор Тодоров також звертає увагу на унікальність цьогорічних президентських виборів, насамперед через кількість претендентів. "Як на мене, то виникає питання щодо адекватності наших кандидатів і наявності у них зайвих грошей", – каже професор. Друга особливість, на його думку, це розгул популізму. "Україна в цьому сенсі перебуває у світовому тренді. Виникає питання, чи самі кандидати не в курсі, чи електорат тримають за лохів, обіцяючи зниження ціни за газ, підвищення пенсій, вирішення усіх питань боротьби з корупцією. Люди не орієнтуються стосовно компетенцій президента. А Конституція України  чітко визначає ці компетенції. Складається враження, що обирають монарха, месію. На жаль, наш електорат сприймає це. Президентська сфера-  зовнішня політика, і абсолютна більшість кандидатів фактично проігнорували цей факт. Це сумно, бо політики збираються стати президентом, але не розбираються у простому", – бідкається Тодоров.

Експерт додає, що на відміну від попередніх виборів, під час цьогорічної кампанії відбувається шалений вплив цифрових медіа, соцмереж. "Практично всі кандидати намагаються опанувати соціальні медії. Публікують пости, рахують лайки, а тому створюється певна ілюзія особистого спілкування з кандидатом. Але це світовий тренд. Наприклад, Дональд Трапм щодня робить у Твіттері 10-12 постів. Наші теж намагаються використовувати цей ресурс, аби безпосередньо впливати на електорат", – пояснює Тодоров. 

Експерти відзначили ще одну особливість цьогорічних виборів – прихід у політику нетрадиційних політиків. Як зауважує керівник Закарпатського Центру політичних досліджень Віктор Пащенко, це не суто український феномен, це відбулося і у США, і у Франції. "Взагалі сприйняття влади міняється. Нетрадиційно проводиться кампанія: без роботи на місцях, як це розуміється. Маємо феномен на цій кампанії, коли політиком можна стати іншими методами і він перетворюється в лідера громадських думок", – каже політолог. 

Також Пащенко вважає, що таке порушення як підкуп виборців не міняє хід виборів. "Якщо у нас є кількість виборців, які готові продаватися, то така якість країни.  Власне вибори при всіх оцих обставинах навіть не стільки формують владу, скільки висвічують стан суспільства", – каже експерт. На його думку, Порошенко, якщо не буде обраним президентом, то буде корисним опозиціонером. Трохи інші пропорції, інші можливості. "Це антикорупційна кампанія. Сьогодні ключове питання: на який рівень спуститься корупція. Чи буде на рівні президента, чи спуститься нижче, чи залишиться на рівні областей? Це на інтуїтивному рівні виборець відчуває. Кандидатів шукають по інтуїтивному відчуттю справедливості. Якщо перевести на політичну мову – по заглибленості у корупційні схеми", – зауважує політолог.

Закарпатські експерти одностайні у думці, що за будь-яких президентів руху України у бік СНД чи подібних напрямках не буде. Але наступний президент також не приведе країну ні в ЄС, ні в НАТО, попри те, що зовнішня політика це дійсно пряма компетенція президента. Адже є ще парламент, який часто "провалює" євроінтеграційні закони. 

Всі новини Ужгорода та Закарпаття сьогодні читайте на Depo.ua

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme