Кохання Ілони та Імре: Як закарпатці відтворюють гучне весілля трьохсотлітньої давності

Весілля 39-річної володарки замку "Паланок" Ілони Зріні та 25-річного угорського графа, політичного лідера, керівника антигабсбурзького руху куруців Імре Текелі, відбулося в "Паланку" 15 червня 1682 року. За 8 днів гості з’їли 10 вгодованих биків, 36 телят, 20 свиней, 80 овець, чотирьох оленів, 10 косуль, шість диких кабанів, дві лані, 8 центнерів риби, 50 центнерів меду і цукру. Випили: 130 бочок червоного і 150 бочок білого вина, 40 бочок пива і 25 малих бочок польської горілки.

Так описується в історичних джерелах весілля в замку "Паланок". Подія, якій в 2019-ому році виповнюється 337 років. 15 червня в Паланку відтворюють гучне весілля. Під час історичної реконструкції можна стати свідком церемонії вінчання, весілля, пострілів з гармат, боїв лицарів, середньовічних танців і музики, скуштувати страви середньовічної кухні, відвідати ремісниче містечко,  побачити відтворення одного з штурмів замку "Паланок". Багаті костюми, декорації, лицарські бої, весільний бенкет –все виглядає дуже живописно. Імпреза викликає жвавий інтерес серед місцевих мешканців та туристів.

З самого ранку у замку діє середньовічний ярмарок ремісників та торговців, можна брати участь у майстер-класах зі стрільби із луків. Княже весілля розпочалось пообіді - каретою, вітаючись із людьми, проїхались до брами замку, Ілона Зріні та Імре Текелі. Видовищною стала і весільна хода у гостей у середньовічних костюмах до верхнього двору замку, де пройшла церемонія вінчання Княгині та Князя, а також вітання поважних гостей. 

Тож, що треба знати про двох відомих історичних постатей, весілля яких вплинуло на життя всієї Європи. Depo.Закарпаття згадає кілька фактів.

Імре Текелі народився в Кежмарку, Угорське королівство (сьогодні Кежмарок в Словаччині) у вересні 1657 року. Текелі втратив обох батьків ще дитиною. Походив із впливової родини Текелі. Син графа Стефана Текелі та Марії Гиулафі. Навчався в Євангеличному реформістському коледжі у Пряшеві. Потім виховувався дядьком Михайлом Текелі. Після початку у 1670 році повстання свого батька проти Габсбургів приєднується до нього. 

З початком Війни Священної ліги у 1683 році Імре Текелі воював на боці Османської імперії. Під час війни воював під Пресбургом та Віднем. Разом з іншими частинами Османської армії зазнав поразки та відступив до Трансильванії. Ця невдача підірвала популярність Текелі в Угорщині. Великий візир Кара-Мустафа звинуватив Текелі у поразці під Віднем. Останній вимушений був приїхати до Едірне, де тоді мешкав султан Мехмед IV, щоб виправдатися. Це йому вдалося, втім трансильванські та османські сили були розбиті в Угорщині. Тому Імре Текелі вирішив замиритися з імператором через посередництво Яна III, короля Речі Посполитої. Проте цього Текелі не вдалося. Вже до 1685 року австрійські війська захопили північно-східну Угорщину. Після цього османи перестали довіряти Текелі й ув'язнили того. У 1686 році Імре Текелі зумів звільнитися, щоб продовжити війни проти Австрії. Проте знову зазнав поразки. Недовіра султана до Текелі відновилася у 1688 році, тому Текелі було знову заарештовано. Втім, Османській імперії потрібен був ватажок, що міг би зашкодити австрійським військам у захопленні Трансильванії. У 1690 році Імре Текелі було звільнено та призначено господарем Трансильванії.

Деякий час він з успіхом боровся у Трансильванії, але у 1691 році зазнав поразки й вимушений був залишити край. Втім, продовжував воювати на боці Османської імперії до укладання Карловицького миру у 1699 році. 

Справжнє ім'я Ілони Зріні – Хелена Зрінська. Вона одружилась з трансільванським князем Ференцом І Ракоці в 1666-му. В шлюбі у Ілони народилося троє дітей — Дьєрдь, Ференці та Юліана. Згодом чоловік Ілони відходить від політичного життя і незабаром вмирає. Також вмирає і старший син Дьєрдь. Ілона приходить до влади після смерті чоловіка, а потім і його матері Софії Баторі. Подейкують, що її першому чоловікові бракувало необхідної на той час войовничості і рішучості. У 1682-му вона стає дружиною молодого Імре Текелі.

У листопаді 1685 року австрійський генерал Зігберт Гайстер захопив Ужгородський замок і підійшов до Мукачівського. Володарка замку вирішила захищатися. Протягом семи місяців облога мала активний характер, але гарнізон замку мужньо відбивав усі атаки противника. Наприкінці 1686 року австрійці відступили, не здолавши навіть першої лінії оборони.

У 1687 році австрійський генерал Антоніо Караффа почав нову облогу Мукачівського замку, яка тривала майже цілий рік. У підсумку 15 січня 1688 року Ілона підписала капітуляцію. Разом з дітьми княгиню вивезли до Відня і помістили в монастир урсулінок, а сина відправили в єзуїтський коледж у Чехії.

У 1692 році Ілону Зріні обміняли на взятого в полон австрійського генерала Зігберта Гайстера, і вона виїхала до свого чоловіка Імре Текелі у Туреччину. У Туреччині Зріні та Текелі намагалися народити дітей, адже спадкоємців у них так і не було. Під час одної з облог їхнього замку у неї стався викидень (упала на живіт після гарматного залпу). В 52 роки вона знову завагітніла, але нащадку від цього палкого кохання все ж не судилося з'явитися: вона втратила і другу ненароджену дитину. 

Ілона померла першою – у 1703 році, у віці 60 років, а через два місяці за нею пішов з життя і 46-річний Імре. Через кілька років їх серця перепоховали в Кошиці, де розташована родова почивальня роду Ракоці.

Одну з вулиць Мукачева названо іменем Ілони Зріні. У 2006 році на території замку Паланок їй відкрито бронзовий пам'ятник.

А на історичну реконструкцію весілля приїжджають тисячі туристів.