Велика вода як вирок: Чому закарпатці нехтують уроками попередніх стихій

Травнева стихія спочатку розгулялася в Івано-Франківській області. Тут внаслідок інтенсивних дощів 20 травня у Надвірнянському, Богородчанському районах та м. Калуш (загалом 22 населених пункти) відбулося підняття рівня води, внаслідок чого сталося підтоплення близько 3240 дворогосподарств.

Стихією частково було пошкоджено два мости місцевого значення, а два населених пункти відключило від газопостачання (всього близько 1000 абонентів). Рятувальникам навіть довелося евакуювати 60 людей. ДСНС-ники відбуксовували автівки та відкачували воду. Згодом мобільною оперативною групою ДСНС України було проведено повітряну розвідку зони надзвичайної ситуації. Цього ж дня в рамках робочого візиту віце-прем’єр міністра України – міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадія Зубка за участю керівництва облдержадміністрації та ДСНС відбулася нарада щодо ситуації з підтопленнями на території області.

А в цей час у сусідній Закарпатській області стихія набувала руйнівних масштабів. За дві доби на Закарпатті випало близько 120 мм опадів, а це – місячна норма. Левова частина дощів в ніч на четвер пролилася по території басейну ріки Уж (Великоберезнянський, Перечинський та Ужгородський райони).

Ужгород стривожився – обласна влада повідомила, що під загрозою підтоплення опинилася правобережна частина міста. У межах Ужгорода підйом води очікувався вище рівня паводка 1992 року, коли значна частина правобережжя була залита водою, а деякі старі будинки обвалилися. У той же час, в ОДА намагалися заспокоїти: з початку 1990-х в обласному центрі підняли дамби й розчистили русло річки, тому є надія, що все обійдеться без серйозних наслідків. Однак під загрозою підтоплення лишалися Дитяча вузькоколійка та Ботанічний сад УжНУ. Крім того, вода з русла може вийти в районі мосту Масарика й підтопити набережні Незалежності та Студентську. Мерія вирішила спрацювати на випередження і на набережній Незалежності вперше за багато років з’явилися мішки з піском.

На щастя, найгірші прогнози не справдилися, і Уж у межах міста залишився в руслі, хоч і мав доволі загрозливий вигляд. Щоправда, велика вода залишила по собі чимало пластикового сміття, вчергове продемонструвавши байдужість закарпатів до навколишнього середовища та збереження екології.

Набагато гірша ситуація склалася на Перечинщині. Тут у притоці Ужа – р.Тур’я поблизу с. Тур’я Пасіка – в ніч на четвер було зафіксовано перевищення історичного максимум підйому води – 349,8 см відносно нуля посту. До цього найвищий рівень води тут фіксувався під час катастрофічного паводка 1998 року – 348 см відносно нуля посту. І вода продовжувала підніматися.

У зоні особливого ризику – села Турянської долини: Тур’я Поляна, Порошково, Тур’я Пасіка, Тур’я Ремета, Сімер, а також села Ужгородського району нижче за течією Ужа. У більшості населених пунктів немає захисних споруд, через особливості гірського ландшафту тут відсутні заплави, що посилило ризик підтоплення. Усе це призвело до драматичних наслідків. Світлини розгулу негоди у селі Тур'я Пасіка, які публікували користувачі соцмереж, нагадували кадри з фільмів-катастроф.

Наробила біди вода і в інших районах. У селі Великі Ком'яти на Виноградівщині внаслідок зливових дощів підтопило млин, збудований у 1890 році.

У тому ж Виноградівському районі у селі Боржавському затопило дві тисячі теплиць. У воді опинилося 90 гектарів земель. Аби врятувати бодай  частину врожаю, люди зібрали зелені помідори з великих кущів. Частина овочів – у воді, яка подекуди сягала по пояс.

А на Іршавщині водою залило понад 50 гектарів сільгоспугідь. Через непрохідність шлюзу на дамбі вода почала затікати у бік села Вільхівка. Зранку, озброївшись лопатами, люди поспіхом наповнювали мішки глиною, щоб перекрити проблемну ділянку. Виконроб фірми, яка займається будівництвом нової дамби, каже – причину проблеми зі шлюзом з’ясовують.

Тут вже можна міркувати, чому шлюз виявився заблоклований. Чи то одвічна проблема засміченості, і в такому випадку місцеві жителі мали би задмислитися. Чи місцева влада вчасно не провела розчистку, що і спричинило такі масові підтоплення і збитки. Сільська влада, передбачувано, пожалілася на нестачу грошей. Сільський голова каже: частина села – без захисту перед великою водою. Дамбу протяжністю 2,5 кілометра так і не добудували через брак фінансування.

Є і випадки, коли неприємних наслідків можна було уникнути, гроші виділені, але "не склалося". Так, внаслідок різкого підняття води у верхів’ях р. Латориця паводкова хвиля обвалила бетонний міст у високогірному с. Котельниця Воловецького району. На протилежному березі села розташовано 64 житлові будинки, в яких мешкає близько 250 людей. Об’їзду немає, люди зараз фактично позбавлені автомобільного сполучення, хоч і можуть переходити з берега на берег по кладці. Міст збудований на початку 1980-тих років і перебває на балансі Облавтодору. У грудні 2017 року він уже був пошкоджений під час паводка. Після поперереднього пошкодження будівництво нового мосту включили в перелік об’єктів Державного фонду регіонального розвитку. Уже навіть зроблена проектно-кошторисна документація, оголошений і проведений тендер на будівництво, є переможець. На цей рік для будівництва мосту в ДФРР закладені 5 мільйонів гривень плюс 500 тисяч гривень співфінансування з обласного бюджету. Однак кошти хоч і закладені в державному бюджеті, поки що не виділені, і коли будуть виділені – невідомо.

За останніми даними рятувальників, станом на ранок п’ятниці, коли пікова ситуація минула, на території Закарпатської області все ще підтоплено 241 дворогосподарство, з них 23 – житлові будинки, 2005 га сільгоспугідь та пасовищ. Також пошкоджено 15 мостових переходів, зруйновано 930 м берегоукріплень.

Не обійшлося, на жаль, без жертв.  У Воловці під час великої перерви двоє п'ятикласників вирішили збігати пограти до річки. Вийшовши на берег, один із хлопчиків втратив рівновагу і впав у воду, вдарившись головою. Хлопчика шукали до ранку наступного дня. Тіло знайшли за 3 км від місця зникнення. 

Цьогоріч на Закарпатті це перша руйнівна стихія такого масштабу. Підтоплено і рекреаційні зони, і населені пункти, і угіддя, затоплено дороги. Протягом року в області внаслідок негоди руйнуються будинки, затоплюються подвір'я, розмиваються поля. Збитки від негоди вимірюються десятками мільйонів гривень. Щоразу постає питання виділення компенсацій постраждалим: звідки взяти гроші на відбудову зруйнованих приміщень та як уникнути таких руйнівних масштабів у разі повторення стихії. Щороку жителі гірських районів Закарпаття з острахом чекають на погіршення погодних умов, які несуть за собою повені, а отже і зруйновані будівлі, понівечені господарства та, відповідно, збитки.

На початок 2019 року недофінансування програми комплексного протипаводкового захисту в басейні річки Тиса в області становить майже 400 мільйонів гривень. Заходи із захисту населення області від природних катаклізмів лягли в основу проектів, які планується реалізувати на Закарпатті протягом 2019-2021 років. Місцева влада обіцяла, що у наступні три роки роботи з побудови берегоукріплень в області продовжаться й значно активізуються, а пріоритетом залишаються роботи з реконструкції дамб та побудови протиповеневих споруд. Закарпатцям пообіцяли, що протипаводкові заходи у наступні три роки захистять від природних катаклізмів понад 40 населених пунктів Закарпаття. Як показала нинішня травнева негода – обіцянки так і залишилися обіцянками.