Велика вода як вирок: Чому закарпатці нехтують уроками попередніх стихій

Кінець травня для західних регіонів був неспокійним. Через сильні дощі окремі райони Прикарпаття та Закарпаття підтопило. Жителі вчергове виявилися безсилими перед стихією

Травнева стихія спочатку розгулялася в Івано-Франківській області. Тут внаслідок інтенсивних дощів 20 травня у Надвірнянському, Богородчанському районах та м. Калуш (загалом 22 населених пункти) відбулося підняття рівня води, внаслідок чого сталося підтоплення близько 3240 дворогосподарств.

Стихією частково було пошкоджено два мости місцевого значення, а два населених пункти відключило від газопостачання (всього близько 1000 абонентів). Рятувальникам навіть довелося евакуювати 60 людей. ДСНС-ники відбуксовували автівки та відкачували воду. Згодом мобільною оперативною групою ДСНС України було проведено повітряну розвідку зони надзвичайної ситуації. Цього ж дня в рамках робочого візиту віце-прем’єр міністра України – міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадія Зубка за участю керівництва облдержадміністрації та ДСНС відбулася нарада щодо ситуації з підтопленнями на території області.

А в цей час у сусідній Закарпатській області стихія набувала руйнівних масштабів. За дві доби на Закарпатті випало близько 120 мм опадів, а це – місячна норма. Левова частина дощів в ніч на четвер пролилася по території басейну ріки Уж (Великоберезнянський, Перечинський та Ужгородський райони).

Ужгород стривожився – обласна влада повідомила, що під загрозою підтоплення опинилася правобережна частина міста. У межах Ужгорода підйом води очікувався вище рівня паводка 1992 року, коли значна частина правобережжя була залита водою, а деякі старі будинки обвалилися. У той же час, в ОДА намагалися заспокоїти: з початку 1990-х в обласному центрі підняли дамби й розчистили русло річки, тому є надія, що все обійдеться без серйозних наслідків. Однак під загрозою підтоплення лишалися Дитяча вузькоколійка та Ботанічний сад УжНУ. Крім того, вода з русла може вийти в районі мосту Масарика й підтопити набережні Незалежності та Студентську. Мерія вирішила спрацювати на випередження і на набережній Незалежності вперше за багато років з’явилися мішки з піском.

На щастя, найгірші прогнози не справдилися, і Уж у межах міста залишився в руслі, хоч і мав доволі загрозливий вигляд. Щоправда, велика вода залишила по собі чимало пластикового сміття, вчергове продемонструвавши байдужість закарпатів до навколишнього середовища та збереження екології.

Набагато гірша ситуація склалася на Перечинщині. Тут у притоці Ужа – р.Тур’я поблизу с. Тур’я Пасіка – в ніч на четвер було зафіксовано перевищення історичного максимум підйому води – 349,8 см відносно нуля посту. До цього найвищий рівень води тут фіксувався під час катастрофічного паводка 1998 року – 348 см відносно нуля посту. І вода продовжувала підніматися.

У зоні особливого ризику – села Турянської долини: Тур’я Поляна, Порошково, Тур’я Пасіка, Тур’я Ремета, Сімер, а також села Ужгородського району нижче за течією Ужа. У більшості населених пунктів немає захисних споруд, через особливості гірського ландшафту тут відсутні заплави, що посилило ризик підтоплення. Усе це призвело до драматичних наслідків. Світлини розгулу негоди у селі Тур'я Пасіка, які публікували користувачі соцмереж, нагадували кадри з фільмів-катастроф.

Наробила біди вода і в інших районах. У селі Великі Ком'яти на Виноградівщині внаслідок зливових дощів підтопило млин, збудований у 1890 році.

У тому ж Виноградівському районі у селі Боржавському затопило дві тисячі теплиць. У воді опинилося 90 гектарів земель. Аби врятувати бодай  частину врожаю, люди зібрали зелені помідори з великих кущів. Частина овочів – у воді, яка подекуди сягала по пояс.

А на Іршавщині водою залило понад 50 гектарів сільгоспугідь. Через непрохідність шлюзу на дамбі вода почала затікати у бік села Вільхівка. Зранку, озброївшись лопатами, люди поспіхом наповнювали мішки глиною, щоб перекрити проблемну ділянку. Виконроб фірми, яка займається будівництвом нової дамби, каже – причину проблеми зі шлюзом з’ясовують.

Тут вже можна міркувати, чому шлюз виявився заблоклований. Чи то одвічна проблема засміченості, і в такому випадку місцеві жителі мали би задмислитися. Чи місцева влада вчасно не провела розчистку, що і спричинило такі масові підтоплення і збитки. Сільська влада, передбачувано, пожалілася на нестачу грошей. Сільський голова каже: частина села – без захисту перед великою водою. Дамбу протяжністю 2,5 кілометра так і не добудували через брак фінансування.

Є і випадки, коли неприємних наслідків можна було уникнути, гроші виділені, але "не склалося". Так, внаслідок різкого підняття води у верхів’ях р. Латориця паводкова хвиля обвалила бетонний міст у високогірному с. Котельниця Воловецького району. На протилежному березі села розташовано 64 житлові будинки, в яких мешкає близько 250 людей. Об’їзду немає, люди зараз фактично позбавлені автомобільного сполучення, хоч і можуть переходити з берега на берег по кладці. Міст збудований на початку 1980-тих років і перебває на балансі Облавтодору. У грудні 2017 року він уже був пошкоджений під час паводка. Після поперереднього пошкодження будівництво нового мосту включили в перелік об’єктів Державного фонду регіонального розвитку. Уже навіть зроблена проектно-кошторисна документація, оголошений і проведений тендер на будівництво, є переможець. На цей рік для будівництва мосту в ДФРР закладені 5 мільйонів гривень плюс 500 тисяч гривень співфінансування з обласного бюджету. Однак кошти хоч і закладені в державному бюджеті, поки що не виділені, і коли будуть виділені – невідомо.

За останніми даними рятувальників, станом на ранок п’ятниці, коли пікова ситуація минула, на території Закарпатської області все ще підтоплено 241 дворогосподарство, з них 23 – житлові будинки, 2005 га сільгоспугідь та пасовищ. Також пошкоджено 15 мостових переходів, зруйновано 930 м берегоукріплень.

Не обійшлося, на жаль, без жертв.  У Воловці під час великої перерви двоє п'ятикласників вирішили збігати пограти до річки. Вийшовши на берег, один із хлопчиків втратив рівновагу і впав у воду, вдарившись головою. Хлопчика шукали до ранку наступного дня. Тіло знайшли за 3 км від місця зникнення. 

Цьогоріч на Закарпатті це перша руйнівна стихія такого масштабу. Підтоплено і рекреаційні зони, і населені пункти, і угіддя, затоплено дороги. Протягом року в області внаслідок негоди руйнуються будинки, затоплюються подвір'я, розмиваються поля. Збитки від негоди вимірюються десятками мільйонів гривень. Щоразу постає питання виділення компенсацій постраждалим: звідки взяти гроші на відбудову зруйнованих приміщень та як уникнути таких руйнівних масштабів у разі повторення стихії. Щороку жителі гірських районів Закарпаття з острахом чекають на погіршення погодних умов, які несуть за собою повені, а отже і зруйновані будівлі, понівечені господарства та, відповідно, збитки.

На початок 2019 року недофінансування програми комплексного протипаводкового захисту в басейні річки Тиса в області становить майже 400 мільйонів гривень. Заходи із захисту населення області від природних катаклізмів лягли в основу проектів, які планується реалізувати на Закарпатті протягом 2019-2021 років. Місцева влада обіцяла, що у наступні три роки роботи з побудови берегоукріплень в області продовжаться й значно активізуються, а пріоритетом залишаються роботи з реконструкції дамб та побудови протиповеневих споруд. Закарпатцям пообіцяли, що протипаводкові заходи у наступні три роки захистять від природних катаклізмів понад 40 населених пунктів Закарпаття. Як показала нинішня травнева негода – обіцянки так і залишилися обіцянками.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Закарпаття