Вдалий рестарт: Як в Ужгороді вдалося відновити роботу найкоротшої в Україні вузькоколійки

В обласному центрі Закарпаття відкрили новий сезон роботи Дитячої залізниці. А ще зовсім нещодавно кадри, зроблені на території вузькоколійки, були лякаючими

Шеф-редактор регіональної редакції Depo.Закарпаття
Вдалий рестарт: Як в Ужгороді вдалося ві…

Вже знову традиційно навесні в Ужгороді для дітей організовують гучне свято - відкриття роботи Ужгородської дитячої залізниці. Цей транспортний об’єкт добре відомий кожному ужгородцеві і є одним з символів міста. Довжина вузькоколійки - 1,2 км, вона є найкоротшою в Україні. На старт сезону збирається чимало міцевих,  сімей з дітьми, які долучаються до "роботи" - стають малими залізничниками.

Та святковий настрій тут панував не завжди. З часу запуску дитячої вузькоколійки, у 1947 році, залізниця діяла без перерви 62 роки, проте в 2009-му через брак фінансування її закрили. 

Активні роботи з відновлення об’єкту розпочалися у 2016 році. А цьому передувала довга бюрократична процедура. Тому, коли три роки тому, працівники таки взялися за ремонт рухомих і нерухомих об’єктів вузькоколійки, скептиків, які не вірили в успіх справи, було чимало.

Тоді, у 2016 році,  на залізниці замінили залізничне полотно, міняли шпали, ремонтували початкову станцію, відновлювали прилеглу територію. Справжнім видовищем тоді стала заміна старого локомотиву на відновлений, працюючий. Його привезли з Берегівського депо. 

Основну частину фінансування ремонтних робіт взяла на себе Львівська залізниця. Ще частину грошей дала Ужгородська міська рада. Документ, що підтверджує готовність влади фінансувати роботи на залізниці, мер Богдан Андріїв підписав ще 25 травня 2016 року. Активісти тоді нарікали, мовляв, документ підписав, а на залізниці ніхто з влади не з'являвся. Мер активістів почув: 3 червня оглянув, як проводиться ремонт і впорядкування вагонів, колії і території дитячої залізниці. Обговорив питання необхідних робіт і подальшого функціонування атракції для дітей із в.о. регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" Іваном Груником та начальником Ужгородської дирекції залізничних перевезень Олександром Пушкашем. Йшлося не тільки про фінансування: мер перейнявся безпекою відвідувачів атракції та залученням школярів до роботи гуртка юних залізничників.

На жаль, багаторічна історія "життя та смерті" вузькоколійки не раз доводила, що зацікавленість до неї з боку керівників та політиків була тимчасовою та надто популістською – в основному, заради бажання стати більш симпатичним для народу. Отже, коротко про історію дороги.

Дитяча залізниця була відкрита в серпні 1947 року, в День залізничника. Тупиковий шлях завдовжки 1,1 км простягнувся берегом річки Уж в центрі міста від колишньої Ужгородської синагоги (тепер органний зал) до східної частини Ужгородського ботанічного саду. На дорозі існували дві станції – "Сталінська" і "Парк". Спочатку на залізниці працювали паротяг і два дерев'яні вагони. Трохи пізніше залізниця отримала ще один паровоз, тепловоз ТУ2 і вагони Pafawag.

Після розвінчання культу особи Сталіна станція "Сталінська" була перейменована на "Піонерську". Тоді ж дорогу обладнали напівавтоматичним блокуванням.

"На пероні станції "Сталінська" Малої закарпатської залізниці велике пожвавлення – триває посадка пасажирів. Біля вагонів діти в формі залізничників перевіряють квитки. "Увага! – лунає голос диктора радіостудії станції Світлани Кузьменко. – Через дві хвилини поїзд номер сорок чотири рушає до станції "Парк". Веселі юні пасажири виглядають із вікон вагонів. Скільки щастя світиться в їх очах", – саме так 1953 року повідомила про роботу ужгородської дитячої вузькоколійки газета "Закарпатська правда".

І далі: "Тут діти проходять справжню школу практичної роботи на залізниці, набуваючи навичок у спеціальностях стрілочників, провідників, обхідників колії, контролерів, чергових по станції, машиністів. Для того, щоб мати змогу працювати на нашій залізниці".

У 1990-х роках станція "Піонерська" змінила свою назву на "Молодіжну".

Час від часу дорога страждала від повеней, оскільки розташована на березі річки Уж. Саме тому, починаючи з 2000-х років, неодноразово робилися спроби її закриття.

У 2008 році, за кілька днів до початку сезону, було оголошено про закриття дороги. Тоді ж розпочалося інше життя вузькоколійки - реанімаційне. Одного разу, вона навіть "ожила". 

У 2009 р. обласний осередок однієї з політичних партій зініціював акцію з відродження дитячої залізниці. Урочисте відкриття залізниці з насиченою розважальною програмою для малечі відбулося 1 серпня. Правда, працювала вона недовго – взимку її, звісно, закрили, а навесні роботу вже не відновили. Далі пішли тільки "благі наміри".

У 2011 році в Ужгороді під час зустрічі керівника Львівської залізниці Богдана Піха з тодішнім головою Закарпатської ОДА Олександром Ледидою та міським головою Віктором Погорєловим йшлося про намір Львівської залізниці передати дитячу вузькоколійку місцевій владі.

У 2013-ому на сесії Ужгородської міськради депутати вирішили прийняти у комунальну власність залізницю для реконструкції та відновлення. Та справа не зрушила з мертвої точки. 2014 рік: Програма економічного і соціального розвитку м.Ужгорода декларує серед основних завдань на 2014 рік у рамках програми Норвезької фінансової допомоги сформувати та подати на розгляд проект "Реконструкція та відновлення роботи Ужгородської дитячої залізниці".

Три роки тривало листування між управліннями та відомствами. Зокрема, обласна адміністрація підтримала позицію Ужгородської міськради, про що написала відповідне звернення в Мінінфраструктури. Один з останніх листів – у 2014 році міністерство інфраструктури доручило державній адміністрації залізничного транспорту підготувати та надати міністерству відповідний проект розпорядження Кабінету Міністрів України. У 2015-ому на нараді тодішніх голів ОДА Василя Губаля та облради Володимира Чубірка, першого заступника начальника "Львівської залізниці" Олександра Єфименка, начальника підрозділу "Ужгородська дирекція залізничних перевезень" Олександра Пушкаря пропонувалося передати залізницю в комунальну власність. І знову – нуль і вічне від керівників: "На Львівській залізниці стоїть питання про передачу".

Чергова надія реанімувати залізницю зажевріла у січні 2016-го. Губернатор Закарпаття Геннадій Москаль пообіцяв занести у Кабмін проект рішення про передачу дитячої залізниці на баланс Ужгорода. "Якщо для того, аби місто взяло на баланс дитячу залізницю, потрібно лише рішення Кабміну, ми його підготуємо. Під лежачий камінь вода не тече! За три роки не можна написати один документ? Я особисто занесу проект рішення в міністерство, щоби зберегти історію міста", – заявив Москаль і доручив управлінню туризму підготувати відповідний документ, аби під час найближчого перебування в столиці нарешті владнати це питання.

І таки вдалося: дитячу залізницю в Ужгороді передали на баланс міста. "Усі формальності щодо передачі залізниці на баланс Ужгорода "Укрзалізниця" виконала", - відзвітував Москаль.

Таким чином, унікальний для області об’єкт, який роками бездіяв, запустили. І вже у перший сезон роботи відновленої залізниці протягом літнього сезону було перевезено понад 56 тисяч пасажирів. Працює успішно Ужгородська залізниці і сьогодні. Зважаючи на зацікавленість до об’єкту з боку туристів і місцевівих, хочеться вірити, що другого занепаду унікальної найкоротшої вузькоколійки України не буде.

 

Всі новини Ужгорода та Закарпаття сьогодні читайте на Depo.ua

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme