Не мовою єдиною: Навіщо угорцям виборча "Мадярська народна республіка" на Закарпатті

Закарпатські угорці не полишають надій на створення окремого Притисянського округу

Не мовою єдиною: Навіщо угорцям виборча…

Після президентських виборів Центральна виборча комісія, згідно з чинним виборчим законодавством, має створити виборчі округи, які слугуватимуть основою для проведення восени виборів до Верховної Ради України. Закарпатські угорці не полишають надій на створення "свого", окремого виборчого округу. Його ще часто називають Притиснянським (від назви річки Тиса, вздовж якої проживає на Закарпатті угорська нацменшина).

Здавалося б, що нічого страшного. Тим більше, що такий виборчий округ вже існував на парламентських виборах в Україні у 1998 році та практично зберіг свої межі на виборах 2002-го. За підсумками обох кампаній від цього округу до ВР проходив саме кандидат від угорської нацменшини: в 1998 році це був Міклош Ковач, у 2002-му – Іштван Гайдош. Після того межі округу змінювали часто, центр переносився в різні міста.  Виборці – чи кандидати – подібною ситуацією були незадоволені, мовляв, таким чином електорат "подрібнюють", що унеможливлює висунення свого представника і підтримка його на виборах до ВР. 

На парламентських виборах 2014 року на Закарпатті було шість мажоритарних виборчих округів. Найбільша кількість угорців була зосереджена у виборчому окрузі №73 з центром у місті Виноградів. Саме на базі цього виборчого округу Товариство угорської культури Закарпаття ("КМКС")  пропонує утворити угорський мажоритарний округ, дещо змінивши межі цього округу,  додавши окремі села Мукачівського та Ужгородського районів, які прилягають до Берегівського району, де проживає найбільше угорців.

Нагадаємо, з останніми парламентськими виборами пов'язаний гучний скандал з округом. Тоді Товариство угорської культури Закарпаття навіть заявило про намір судитися з Україною в Європейському суді з прав людини через відмову ЦВК змінити межі 73-го. До того "КМКС" подав до ЦВК заяву з проханням створити в Закарпатті мажоритарний округ з урахуванням інтересів угорської громади. ЦВК відмовилася задовольнити його з формальних причин. Тоді угорський уряд висловив стурбованість, що в Україні порушуються права закарпатських угорців. Разом з тим, Блок Петра Порошенко дав голові "КМКС" і першому заступнику голови Закарпатської облради Ласло Брензовичу прохідне 62-е місце у своєму виборчому списку. Та Брензович, пройшовши до парламенту,  заявив, що і його прохідне місце проблеми не вирішує, тож "боротьба" за угорський виборчий округ не припинилася. Так, у 2018 році "КМКС" попросив ЦВК утворити окремий угорський виборчий округ на базі Берегівського та Виноградівського районів, а також частин Ужгородского та Мукачівського районів. 

У березні цього року Брензович подав судовий позов проти Центральної виборчої комісії України. Суть позову – небажання ЦВК утворити угорський виборчий округ на Закарпатті для проведення наступних парламентських виборів. Нардеп посилається на статтю 18 Закону про вибори народних депутатів, де йдеться про інтереси національних меншин, які мають бути врахованими при формуванні окремих виборчих округів. "Під час парламентських виборів 2014 року КМКС також зверталося до Центральної виборчої комісії України з проханням створити окремий виборчий округ для угорців, які проживають в одному регіоні, але запит було відхилено, і більшість угорського населення було розділено на три округи. Крім того, всупереч виборчому законодавству, Берегівський район, де мешкає найбільша частка виборців з числа угорської меншини, був розділений між кількома виборчими округами", – зазначив Брензович. За словами народного депутата, "КМКС" кілька разів зверталося до ЦВК, однак там відповіли, що з різних причин не можуть з'ясувати, де саме проживають угорці на Закарпатті, і тому не можуть утворити окремий угорський виборчий округ. Тож прохання було відхилене. Ця відмова і стала причиною для судового позову.

Після президентських виборів 2019-го угорські лідери знову активно заговорили про "свій" виборчий округ – звісно, за умови, що нинішня змішана виборча система залишиться в силі. Так, 17 травня на черговій сесії Берегівської міськради голова найбільшої проугорської фракції Демократичної партії угорців України Кароліна Дорчі, відома своєю антиукраїнською позицією, планувала зачитати звернення депутатів до ЦВК щодо створення Притисянського угорського виборчого округу на Закарпатті. Однак, за відсутності кворуму, сесія міськради так і не відбулась.

На засіданні Товариства угорської культури Закарпаття 18 травня також розглядалися питання, пов'язані з майбутніми парламентськими виборами в Україні. Під час виступу Брензович зазначив, що наразі невідомо, за яким політичним напрямом буде слідувати новообраний президент України Володимир Зеленський і як це вплине на національні меншини країни, включаючи угорців Закарпаття. Тому наразі найбільш актуальним для закарпатських угорців питанням є підготовка до парламентських виборів. Нардеп зазначив, що в угорців Закарпаття є можливість отримати свого представника у парламенті України, якщо до закону про вибори будуть внесені певні зміни.

Голова "КМКС" нагадав також, що в Україні вже за рік має завершитися децентралізація державного управління, в рамках якої повинні бути створені нові об'єднані територіальні громади та нові виборчі округи. За його словами, якщо у державі реформа впроваджена вже приблизно на 70%, то на Закарпатті процес лише розпочався. Тому Брензович закликав представників муніципалітетів, де проживає угорськомовне населення, активніше ухвалювати рішення про створення територіальних об'єднань, щоб угорці Закарпаття менше залежали від центрального керівництва з Києва.

Голос нардепа почули, і вже Берегівська міська та районна ради готують звернення про угорський виборчий округ. У тексті звернення наголошується, що чинні виборчі округи в Закарпатській області утворені із порушенням вимог до виборчого законодавства, а саме у пункті, де йдеться про те, що територіально-адміністративні одиниці, на території яких компактно проживають нацменшини та які межують між собою, повинні входити до одного виборчого округу.

Також зазначається, що така можливість була надана угорській громаді на парламентських виборах у 1998 та 2002 роках. Проте останні дискусії стосовно позачергових виборів у Верховну раду, а саме можливість зникнення мажоритарної системи, не дасть особливих привілеїв угорській громаді у існування окремого угорського виборчого округу. 

Зараз звернення готують на найближчі позачергові сесії міської та районної ради. Що ж стосується назви округу – Притисянський, то "сіль" у тому, що саме цю назву асоціюють не стільки з виборчим округом, скільки з автономним округом для закарпатців, яку на різних рівнях підтримує Будапешт. Як пише Wikipedia, Угорщина активно висловлюється за створення в Закарпатті автономії для угорської громади з 2012 року. Тоді про це повідомив посол Угорщини в Україні Міхаль Баєр. У жовтні 2013 року депутат Європарламенту від угорської партії "Йоббік" Бела Ковач на форумі у Берегові заявив, що створення Притисянського округу на Закарпатті з включенням до нього населених пунктів з більшістю угорськомовного населення є умовою для приєднання України до ЄС. У 2017 році Міністерство закордонних справ Угорщини повідомило українському посольству про акцію 13 жовтня під гаслом "Самовизначення для Закарпаття". Організаторами акції виступила угорська право-радикальна партія "Йоббік".

У травні 2019 року лідер "Йоббіка" Томаш Шнайдер відвідав з приватним візитом Берегівщину, де заявив про необхідність отримання Закарпаттям автономії. За його словами, у довгостроковій перспективі "гарним рішенням було би, якби Закарпаття отримало автономію, аби вирішувати найважливіші питання одразу на місці, а не чекати, коли надійде чергове рішення від Києва".  Шнайдер наголосив саме на територіальній автономії Закарпаття, яка має передбачати також економічну автономію, мовляв, щоб гроші, зароблені на Закарпатті, залишалися у регіоні, а не йшли до Києва. 

У контексті вищезгаданого, очевидно, важливо зауважити на результати переговорів президента Угорщини Яноша Адера з новообраним президентом України Володимиром Зеленським, які відбулися 20 травня після інавгурації нового українського голови держави. Угорський президент назвав сприятливим те, що новий президент України "продемонстрував відкритість і добрі наміри" у питаннях щодо закарпатських угорців, як-от подвійне громадянство, обговорення стану національної освіти та закону про мову і якнайшвидше вирішення спільними зусиллями і доброю волею пов’язаних із цим проблем. "Ми зацікавлені у побудові таких упорядкованих і спокійних відносин, які у нас склалися з іншими нашими сусідами. Адже Україна є найбільшою за чисельністю населення сусідньою державою. Ми готові до цього. Водночас я дав зрозуміти, що закарпатські угорці просять не більше ніж дотримуватися закріплених у Конституції і взятих на себе у міжнародних угодах зобов’язань", – наголосив президент Угорщини.

Звісно, це не означає, що "нова команда" кинеться вирішувати виборчі побажання закарпатських угорців, бо, можливо, про них на зустрічі і не йшлося. Але ж і ймовірність посиленого тиску на Київ щодо вирішення цього питання як з боку лідерів закарпатських угорців, так і з боку Будапешта також відкидувати не варто. Про закарпатців хоч і кажуть, що вони пасивні, та вони, як палиця, яка нехай раз у сто років, але може вистрілити.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Закарпаття

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook