Угорський округ: Чи погодяться в Києві на п'ятий район на Закарпатті

За словами заступника обласної ради Йосипа Борто, існує проблема з розподілом угорських поселень у районах, які будуть створені на Закарпатті в рамках адміністративно-територіальної реформи

Журналіст регіональної редакції Depo.Закарпаття
Угорський округ: Чи погодяться в Києві н…

Закарпатські угорці геть не задоволені планами Києва залишити з 13 районів Закарпаття лише чотири з центрами в Ужгороді, Мукачеві, Хусті та Тячеві. На їхнє переконання, це є абсолютно неприпустимим для місцевих угорців. "З одного боку, у нас багато угорськомовних районів, які б просто зникли. З іншого боку, крім перелічених вище міст, Берегсас (Берегово) виконує всі вимоги, аби стати районним центром. Окрім цього, при здійсненні адміністративної реформи повинен враховуватися етнічний склад населення... Тому наші очікування можна обґрунтувати багатьма аргументами, відповідно ми плануємо підняти це питання на наступному засіданні обласної ради. Ми подамо петицію до Центрального законодавчого органу з проханням про створення п'ятого, угорсько-централізованого округу", – заявив заступник Закарпатської обласної ради Борто.

Тему децентралізації та створення окремого "угорського" округу обговорювали і на конференції асоціації "Об'єднання прикордонних органів самоврядування Закарпаття", головою якого є мер Берегова Золтан Бабяк.  У зборах взяли участь близько 40 голів та секретарів сільрад, депутатів облради та інших організацій. Зокрема йшлося про те, що населені пункти, де проживає більшість угорців, мають об'єднатись у одну територіальну громаду.

Читайте також: Округ №73: Омріяний округ угорців, що швидко змінює свої симпатії

Тема "свого" району чи округу на Закарпатті "мусолиться" не перший рік.  Округ, який ще часто називають Притисянським (від назви річки Тиса, вздовж якої проживає на Закарпатті угорська нацменшина), вже існував на парламентських виборах в Україні у 1998 році та практично зберіг свої межі на виборах 2002-го. За підсумками обох кампаній від цього округу до ВР проходив саме кандидат від угорської нацменшини: в 1998 році це був Міклош Ковач, у 2002 – Іштван Гайдош. Із "свіжих" можна пригадати офіційний лист лідера Товариства угорської культури Закарпаття (KMKSZ) Ласло Брензовича, з яким він звернувся до керівництва Центральної виборчої комісії у липні 2018-го.  

У своєму листі Брензович посилається на 18 статтю чинного Закону "Про вибори народних депутатів", в якій йдеться про те, що виборчі округи повинні утворюватися, в тому числі, з врахуванням проживання національних меншин. Відтак, просить ЦВК утворити окремий угорський виборчий округ на базі Берегівського та Виноградівського районів, а також частин Ужгородского та Мукачівського районів, де компактно проживають представники угорської нацменшини. Нардеп також згадує в листі, що неодноразово звертався з аналогічним проханням перед парламентськими виборами 2014 року, але тоді ці звернення ЦВК проігнорувала.

У березні 2019-го Брензович подав судовий позов проти Центральної виборчої комісії України. Суть позову – небажання ЦВК утворити угорський виборчий округ на Закарпатті для проведення наступних парламентських виборів. "Під час парламентських виборів 2014 року КМКС також зверталося до Центральної виборчої комісії України з проханням створити окремий виборчий округ для угорців, які проживають в одному регіоні, але запит було відхилено, і більшість угорського населення було розділено на три округи. Крім того, всупереч виборчому законодавству, Берегівський район, де мешкає найбільша частка виборців з числа угорської меншини, був розділений між кількома виборчими округами", - зазначив Брензович.

Новий "виток" боротьби за "свою" територію стався, зрозуміло, після останніх виборів. Угорці Закарпаття не змогли використати шанс мати свого нардепа: Брензович програв на 73-му окрузі. За "угорський" округ трохи призабули, а ось за "угорський" район розгорілися справжні пристрасті. 

В Україні зараз триває адміністративно-територіальна реформа, яка спрямована на скорочення районів по всіх областях. У Закарпатській області хочуть сформувати чотири великі райони замість наявних тринадцяти. 

Читайте по темі: Замість тринадцяти - чотири: Які райони створять на Закарпатті

За словами заступника голови облради Йосипа Борто, існує проблема з розподілом угорських поселень у нових районах. "В Україні процес реформи завершено на 60%, тоді як на Закарпатті тільки на 6%, тобто в десять разів  менше. Але те, що ми маємо, не відповідає інтересам угорців, які проживають в області. Території компактного проживання угорців збираються розділити між створюваними чотирма районами Закарпатської області, що порушить комунікацію між поселеннями, необхідно створити п'ятий "угорський" район", – каже Борто.



Угорці Закарпаття вважають, що до пропонованих чотирьох повинен бути створений (або перейменований) ще й п'ятий район, де компактно проживає угорська громада Закарпаття, а це цілий Берегівський і частини Виноградівського, Мукачівського та Ужгородського районів. "Наша мета створити ще п'ятий Угорський район з центром Берегове, який об'єднував би ці 9 територіальних громад, які мають більшість, і в цьому районі угорська громада залишилася більшістю. Тобто в Закарпатті був би "угорський район "з центром Берегове, який компактно включає в себе угорські поселення", –говорить Борто.

Читайте по темі: Чотири округи замість 13 районів: Як хочуть перекроїти "різношерстне" Закарпаття


Він вважає, що адміністративна реформа повинна враховувати багатоетнічний склад області й той факт, що існують культурні та мовні особливості регіону. Необхідно враховувати всі фактори при проведенні реформи та затвердження перспективного плану районів. "Всі ці ініціативи дозволять наблизити Україну до європейських цінностей і вирішать проблеми міжнаціональних взаємин", - зазначає Борто.  За словами лідерів угорців Закарпаття, 150 тисяч угорців не можуть на елементарному Конституційному рівні просто делегувати свого представника через те, що розділені по різних районах. 

Очевидно, що в Будапешті не розрахували, що зі зміною влади в Україні практично не зміниться ставлення до багатьох позицій Угорщини, що стосується подій в Україні. Як розвиватиметься ситуація далі залежить від багатьох чинників - в Україні, в Угорщині і, звісно, на Закарпатті.

Що стосується влади в Україні, то в Міністерстві закордонних справ заявили, що Служба безпеки України та Генпрокуратура мають відреагувати на позначення окремих територій України "угорськими". "На передовиці газети "Карпаталія" ГО "Товариство угорської культури Закарпаття" під лозунгом "Угорець, вставай!" ілюстрована приналежність Угорщині низки територій України. Сепаратизм. ГПУ та СБУ мають ініціювати провадження", – написав у твітері  аступник міністра закордонних справ Єгор Божок.

Публікацієї зацікавилась СБУ. "Зважаючи на те, що зображення із картою Закарпатської області на фоні угорського прапору містить ознаки посягання на територіальну цілісність України та може спровокувати сепаратистські настрої в середовищі угорської національної меншини, розповсюдження друкованих матеріалів із вказаним зображенням є публічними закликами до зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України. За даним фактом процесуальне керівництво здійснює прокуратура Закарпатської області", - йдеться в повідомленні.

Продовження історії, скоріш за все, буде. Тож розслаблятися, як кажуть, ще рано.

Всі новини Ужгорода та Закарпаття сьогодні читайте на Depo.ua

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme