Захист від "коктейлів Молотова": Як Будапешт місію ОБСЄ на Закарпаття кличе

Про Закарпаття та необхідність присутності в ньому спостерігачів ОБСЄ знову гучно заговорили в офіційному Будапешті. Міністерство закордонних справ Угорщини засудило напад на будівлю Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС), який стався в неділю, 4 лютого, в Ужгороді. Тоді в будівлю Товариства кинули пляшку із запальною сумішшю. Інцидент стався близько четвертої ранку. "Коктейль Молотова" кинули у вікно, але через те, що воно подвійне, розбилося тільки одне скло, інших пошкоджень не було.

Повідомлялося, що кримінальна справа може бути відкрита того ж дня, але правової кваліфікації поки що немає. У Товаристві угорців на подію заявами не реагували, зазначаючи, що це може бути провокацією. Не відреагував на інцидент і Геннадій Москаль, котрий зазвичай не пропускає нагоди висловити своє ставлення до тієї чи іншої резонансної події.

У другій половині дня інцидент прокоментували міністр закордонних справ Павло Клімкін та віце-прем'єр-міністр України В'ячеслав Кириленко. "Якими б не були емоції, але "коктейлі Молотова" цієї ночі в будівлю Союзу угорців в Ужгороді - це ганебний шлях. Засуджую такі дії", - наголосив Клімкін. Щоправда, міністр не уточнив: ганебний шлях для кого чи для чого. Разом з тим, Кириленко заявив, що "коктейль Молотова" в Ужгороді "тримала кремлівська рука". "Є пряма зацікавленість Кремля розсварити нас із усіма сусідами. Наші ускладнення на польському та угорському напрямку вигідні передусім Росії та значною мірою нею і режисуються. Тому пляшку із "коктейлем Молотова" сьогодні в Ужгороді тримала кремлівська рука. Однозначно!", - написав віце-прем'єр-міністр.

Категоричність Кириленка має право "на життя". Закарпаття вже переживало провокації, влаштовані на гроші російських платників податків. У травні минулого року деякі новинні сайти "обдарували" українців новиною про встановлення в області провокаційних стел із написами угорською мовою. Як згодом поінформувала прес-служба СБУ, було встановлено, що агітаційні матеріали були виготовлені поліграфічним підприємством в Києві на замовлення осіб, що підтримують контакти з російськими інформаційними центрами. Жодні місцеві організації до виготовлення і розміщення цих матеріалів стосунку не мають. Поліція про цей випадок також нічого не знала, тому і не коментувала.

За задумом ФСБ, їхні заклики, вочевидь, мали зіштовхнути лобами патріотичні сили з представниками національних меншин краю. Російська сторона також планувала залучити проплачених псевдоактивістів для інспірації зіткнень і протистояння з правоохоронними органами. СБУ затримала чоловіка, який повинен був забезпечити відеозйомку провокацій в Закарпатті. Під час розмови з оперативниками спецслужби він повідомив, що отримав замовлення на підготовку тенденційних матеріалів за 10 тисяч гривень.

Можна згадати і затримання у жовтні минулого року терористів, які мали підірвати угорський пам'ятник. Є незаперечні факти участі цієї групи в 9 злочинах, скоєних у 2016-2017 роках і спрямованих на розпалювання ксенофобії, релігійної нетерпимості і міжнародних конфліктів. Не варто забувати і про події квітня 2015-го, коли невідомі пошкодили двомовні і угорськомовні вказівники в населених пунктах Ужгородського району, в яких проживають переважно угорці. Тоді ж на будівлі клубу с. Тисаашвань пошкодили угорський прапор. Відповідальність на себе за такі дії, як кажуть, не взяла жодна структура чи організація. Все вказувало на провокацію, спрямовану на дестабілізацію ситуації на Закарпатті. На щастя, цього не сталося.

Та повернемось до подій 4 лютого. Звісно ж, на те, як на спробу підпалу будівлі Товариства угорської культури відреагує Угорщина, очікували. І вона, хоч і не миттєво, але свою позицію висловила. У понеділок, 5 лютого, Міністерство закордонних справ Угорщини засудило напад на будівлю Товариства угорської культури Закарпаття. "Ми сподіваємось, що українська влада найближчим часом знайде злочинців та дізнається про мотивацію їхнього вчинку. Очікуємо, що українська влада гарантуватиме безпеку закарпатських угорців", – зазначили у відомстві. При цьому у МЗС Угорщини вважають, що цей випадок підтверджує ініціативу з боку угорської влади щодо присутності спостерігачів ОБСЄ у західній частині України, зокрема на Закарпатті, і це найцікавіше.

З цією ініціативою офіційний Будапешт виступив після загострення ситуації навколо ухвалення закону про освіту. Тоді міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто закликав спостерігачів Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ здійснювати постійний моніторинг ситуації на Закарпатті через "напруження" у регіоні, де, за його словами, проживає 150 тисяч угорців. Про це він сказав під час виступу в рамках 24-го засідання Ради міністрів ОБСЄ у Відні.

"Відбулися антиугорські демонстрації, які також мобілізували людей з інших частин України, коли наші національні символи були спаплюжені і лунали антиугорські гасла. Саме через це ми закликаємо до постійної присутності спостерігачів СММ у Закарпатській області", - переконував Сіярто. Очевидно, міністр мав на увазі акції націоналістів, які відбулися 12 листопада в Берегові та Ужгороді. Тоді в обласному центрі було проведене пікетування Консульства Угорщини з димовою завісою, а в Берегові під час ходи найактивніші учасники зняли угорський прапор із мерії міста. Принаймні, це єдине, що у той час відбувалося, і що можна хоч якось "натягнути" під "антиугорську" акцію. Хоча, за великим бажанням, до неї можна приплюсувати і всі вищезгадані - може так буде переконливіше. Загалом, на Закарпатті проживають представники понад 100 національностей, тому місцеві жителі за сотні років співіснування навчилися бути толерантними одне до одного.

Співпадіння чи ні, але "коктейль Молотова" полетів у будівлю Товариства угорців за 2 дні до офіційного візиту на Закарпаття верховного комісару ОБСЄ у справах нацменшин Ламберта Заньєра. Він прибув в область 6 лютого разом із заступником міністра закордонних справ України Василем Боднарем. У програмі робочого візиту - зустріч із керівництвом області та представниками Товариств, спілок, громадських організацій угорців Закарпаття. Комісар ОБСЄ про спробу підпалу не говорив нічого (принаймі, такої інформації нема), однак висловив свою позицію щодо мовного питання. Заньєр підтвердив розуміння необхідності вивчення державної мови всіма громадянами України зі збереженням права на вивчення мов нацменшин.

А от Боднар разом з головою Товариства угорської культури Закарпаття, народним депутатом, Василем Брензовичем засудили спробу підпалу приміщення ТУКЗ і домовилися про предметний діалог щодо питань, які турбують угорську громаду області.

Що ж стосується місії ОБСЄ, то, незважаючи на те, що можна згадати кілька неприємних інциндентів, закарпатці так і не можуть зрозуміти, для чого їх моніторити і кого від кого захищати. І пов'язують заяви угорської сторони із парламентськими виборами, які відбудуться вже цього року. Зважаючи на те, що голосувати на виборах можуть й угорці з інших країн, закарпатськими "голосами" ігнорувати в країні-сусідці, звісно ж, не збираються. Чи допоможе зацікавленим ОБСЄ - час покаже.