Удар по мадяризації: Як реформа освіти підриває політику Угорщини на Закарпатті

Новий закон "Про освіту", ухвалений Верховною Радою України, обурив уряд Угорщини та угорські організації на Закарпатті 

Журналіст регіональної редакції Depo.Закарпаття
Удар по мадяризації: Як реформа освіти п…

Верховна Рада ухвалила новий Закон про освіту, фактично давши старт реформуванню освітньої сфери. Проте задоволеними прогнозовано виявилися не всі. Наприклад, в невдоволення документом продемонструвала "Свобода" (про вічно невдоволених "опоблоківців" можна навіть не згадувати). Крім того, закон викликав обурення угорських організацій Закарпаття і, що цілком очікувано, офіційної Угорщини.

Різка критика майбутнього Закону з боку закарпатських угорців зазвучала задовго до його прийняття. До прикладу, корінна закарпатка, член Європарламенту Андреа Бочкор неодноразово підкреслювала, що політики ЄС мають більш серйозно брати до уваги проблеми, які зачіпають права нацменшин в Україні, зокрема, право на використання рідної мови. "ЄС повинен слідкувати за подіями в Україні і вимагати від влади поважати основні права людини. Неприйнятно для країни, яка прагне європейської інтеграції, звужувати демократичні права, бо це не сприяє зміцненню миру в країні", - переконувала в Європарламенті Бочкор.

Голова Товариства угорської культури Закарпаття, народний депутат Ласло Брензович в інтерв'ю угорському радіо заявив, що навряд чи Україну можна називати "країною миру та стабільності", якщо вона нехтує правами 25% мешканців, які не належать до титульної нації. На його думку, ухвалення подібного закону може призвести до погіршення стосунків України з сусідніми країнами і, зокрема, суперечити домовленостям та угодам між Україною та Угорщиною щодо вільного використання угорської мови у закладах освіти з угорською мовою викладання від дитячого садочка і до вищих навчальних закладів.

У березні цього року Брензович навіть вручив голові Закарпатської ОДА Геннадію Москалю звернення до президента з рішучим проханням у повному обсязі забезпечити гарантовані Конституцією України та міжнародними документами права при розгляді змін до закону України "Про освіту" і сприяти повній реалізації права на освіту рідною – тобто, у даному випадку, угорською – мовою. "У Верховний раді України зареєстровано низку законопроектів щодо мов та освіти національних меншин, які значною мірою обмежують права як місцевої угорської громади, так і прав представників інших національних меншин, які проживають в Україні, на навчання рідною мовою в закладах освіти та на користування рідною мовою у всіх сферах суспільного життя", - йшлося у тексті звернення.

Власне, 5 вересня, проти нової редакції Закону про освіту із закарпатських нардепів був лише Ласло Брензович. А вже по ухваленню Закону народилась нова заява угорських організацій, в якій вони просять Порошенка не підписувати Закон. "Угорські організації Закарпаття протестують проти змін до Закону "Про освіту", які були прийняті парламентом України. Цей закон, нехтуючи положеннями Конституції та міжнародними зобов'язаннями країни, фактично позбавляє національні меншини гарантій на навчання рідною мовою, що лежать в основі їхнього існування. Тому угорські організації звертаються до президента з проханням не підписувати закон, котрий несе загрозу для існування національних меншин, у тому числі і для закарпатських угорців", - йдеться у зверненні.

"Найжорстокіша сталінська епоха повернулася в Україну", – з такою цитатою вийшли статті в угорській пресі. Зокрема угорське агенство MTI цитує слова ректора Закарпатського угорського інституту (ЗУІ) Ілдики Орос у зв'язку з прийняттям Верховоною Радою України оноволеного закону "Про освіту". "Ми вважаємо, що найтемніші сталінські часи повернулися в Україну, яка називає себе демократичною державою. Це викликало обурення, коли український парламент ухвалив закон, що порушує конституційні права меншин, наприклад, таких, як угорці Закарпаття", – каже Ілдика Орос, яка є також депутатом Закарпатської облради від КМКС (Товариства угорської культури Закарпаття).

Вона додає, що використовуватиме всі законні засоби для відновлення права освіти угорської нацменшини рідною мовою. За словами ректора ЗУІ це право у нацменшин на Закарпатті було завжди, незалежно від того, до якої країни належала ця нинішня область України. "Здається, що правляча еліта України зазнала "промивання мізків" і за страждання українців у Радянському Союзі, тепер вирішили покарати меншини", – продовжила нагнітати пристрасті Орос.

Свої "5 копійок" встиг вставити і Уряд Угорщини, який також висловив рішучий протест проти нового закону. Як зазначається на урядовому порталі сусідів, новий закон "позбавляє національні меншини, що проживають в країні, фактично навчання рідною мовою", ухвалений "всупереч Конституції" і є "безпрецедентним порушенням щодо прав меншин, в тому числі угорців", яких в Україні проживає близько 150 тисяч чоловік. Тож в Угорщині чекають від України перегляду і коригування закону, "аби від цього не постраждали права нацменшин, в тому числі угорців".

Варто придивится поближче до того, що ж так занепокоїло Угорщину. Про це прямо говориться в тій же урядовій заяві: відтепер мовою національних меншин дозволяється навчання лише в дитячих садах і початковій школі. Тобто починаючи з середньої школи і до вищої освіти українським угорцям таки доведеться вчитися державною мовою. І це дуже не влаштовує їхню "материнську" країну.

Позиція ця цілком зрозуміла. Адже ухвалений Закон неабияк "підбив" один із напрямків деструктивної активності Угорщини в Закарпатській області - підтримку освітніх проектів. Справа в тому, що на території Закарпаття угорська сторона відтворила повноцінну систему освіти, в якій навчальний процес відбувається переважно угорською мовою. За різними джерелами, цю систему складають понад 90 (за іншими даними – 150) шкіл, Центр гунгарології на базі Ужгородського національного університету, а також приватний вищий навчальний заклад – Закарпатський угорський інститут ім. Ф. Ракоці ІІ, що розташований в м. Берегово.

Все – під турботливим наглядом держави: офіційний Будапешт через угорські благодійні фонди виділяє на функціонування цієї системи близько 2 млн євро щорічно. Із 2018-го Угорщина обіцяє збільшити виплати угорським вчителям Закарпаття на 80%. Йдеться про щорічні одноразові виплати, які здійснюються урядом сусідньої країни: зараз ця сума становить 180 тисяч форинтів (понад 18 000 грн), а вже наступного року вона сягне до 270 тисяч форинтів (більше 27 000 грн ). На це уряд Угорщини виділив 800 мільйонів форинтів.

Допомогою скористаються близько 5 тисяч угорських вчителів, які викладають в навчальних закладах Закарпаття. Але не забувають і про учнів. Наприклад, директор угорської школи у Чопі розповіла, що учні щорічно отримують допомогу у розмірі 7-8 тисяч гривень на придбання шкільного приладдя.

Не залишилась без уваги і дошкільна освіта. На Закарпатті угорці до кінця 2018 року планують побудувати 11 нових дитячих садочків, а в 105 дошкільних навчальних закладах проведуть ремонтні роботи. Причому спочатку фінансування отримають релігійні дитсадки. До кінця року мають бути придбані ділянки під будівництво, розроблена вся проектно-кошторисна документація та отримані дозвільні документи. Термін завершення будівництва та реконструкцій – 31 грудня 2018 року.

Результати такої турботи про вчителів та учнів не можуть не радувати Угорщину і серйозно непокоїти Україну. За результатами ЗНО-2017, у Берегівському районі тестування з української мови провалили 63% абітурієнтів. Причому, в окремих навчальних закладах ця цифра перевищує 90%: Гатянська ЗОШ – 94%, Яношівський ліцей – 92%, Варівська ЗОШ – 89%. Більше того, 100% абітурієнтів Гатянської ЗОШ не склали іспит із Історії України.

У Виноградівському районі, де, здавалося б, не такі катастрофічні показники – "лише" 34% абітурієнтів не склали іспит із української мови та літератури – є села, де поріг ЗНО з цього предмету не подолали 100%. Це Неветленфолівська, Вилоцька та Великопаладська школи.

Схожа ситуація склалася і в Ужгородському районі. Як би неймовірно це не звучало, але далеко не кожен випускник шкіл з угорською мовою навчання зміг самостійно навіть заповнити заявку на ЗНО. Щоправда, такий показник є притаманним далеко не для всієї області. Якщо брати, приміром, відповідні школи обласного центру, то в ЗОШ №10 з угорською мовою навчання не подолали поріг тестування з української мови лише 8% абітурієнтів, в угорськомовній гімназїі – 6%. Тож, вочевидь, питання підготовки та підбору кадрів, а також географічного розташування навчального закладу, теж не варто ігнорувати.

Отже, складається ситуація, коли Угорщина на території України цілеспрямовано і планомірно вирощує з жителів України громадян для себе, заздалегідь інтегруючи їх в своє середовище і максимально відриваючи від середовища українського.

Примітно, що саме від угорців найчастіше можна почути, що їм важко реалізувати себе в Україні - важко вчитися, важко здобути освіту і важко знайти роботу. Але про яку освіту чи про яку кар'єру може йтися, якщо не виконується перша і головна умова - знання державної мови. При цьому слід зазначити, що жоден українець не реалізує себе в Угорщині, поки не вивчить угорську мову. Угорців такі ж умови в Україні чомусь не влаштовують.

Тож висновок один: влада місцева і влада центральна мають не тільки знати і пам'ятати, але і робити все для того, аби нацменшини України інтегрувати в українське суспільство максимально комфортно. А представникам нацменшин варто затямити, що йдеться не про утиски у використанні їхніх мов, а про збільшення використання української - мови країни, громадянином якої вони є. І, відповідно, про цілком природню інтеграцію в українське суспільство. Треба навчитися почувати себе громадянином країни, в якій народився і виріс, і отримати всі можливості для того, аби жити, вчитися, здобувати освіту і будувати кар'єру в Україні. І без знання державної мови це неможливо.

Що стосується українських націоналістів, якими угорці лякають самих себе, то добре про ці побоювання сказав в інтерв'ю угорському виданню Міністр закордонних справ України Павло Клімкін. "Радикалізм - це явище не є невідомим і в Угорщині, однак повсюди це незначні групи суспільства. По своїй суті вони не становлять загрози, однак, якщо зовнішні сили це використовують, провокують, як це робить Росія, тоді вже так. Дуже важливо, щоб кожний громадянин України володів державною мовою, – якщо це радикалізм, то і я – радикал", – зазначив Клімкін.

Всі новини Ужгорода та Закарпаття сьогодні читайте на Depo.ua

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme