Балоги та децентралізація: Чого досяг і що провалив Москаль на Закарпатті

Представляючи у липні 2015-го Геннадія Москаля як керівника Закарпатської облдержадміністрації, Петро Порошенко сказав, що йому довелося забирати одного з найкращих голів адміністрацій з фронтової Луганщини "для гасіння пожежі на Закарпатті", маючи на увазі скандальну стрілянину в Мукачеві та події, що послідували після неї. "Довелося забирати одного із найкращих голів обласних державних адміністрацій України Геннадія Москаля з фронтової Луганщини і направити його у Закарпаття. Розуміючи всі ризики, які можуть бути у Луганській області. Віддаю вам найцінніше, що маю", - заявив тоді Порошенко.

Навряд чи для закарпатців Москаль став найціннішим за ці роки, але те, що його в області пам'ятатимуть ще довго, - факт незаперечний. На Москаля покладали, можливо і не дуже великі, але дуже серйозні надії: з його жорсткими методами керівництва він повинен був навести порядок у вотчині Балог, перемогти корупцію на митниці, розробити ефективну економічну стратегію для Закарпаття і тому подібне. "Москаль прийде - порядок наведе" - слова, які гучно звучали чотири роки тому, та які, на жаль, не так гучно втілилися в конкретні справи. Отже...

Навести порядок у вотчині Балог

Закарпаття від Віктора Балоги Геннадій Геннадійович, звісно, не врятував, але вплив суттєво послабив.  Підсумок місцевих виборів на Закарпатті у 2015-му засвідчили поступову втрату монополії Балоги на найзахіднішу область України. Балогівський "Єдиний центр" (ЄЦ) хоч і фінішував до обласної ради першим, здобувши 19 мандатів, більшості не створив. БПП "Солідарність" із 15 депутатами "зробили" його, об'єднавшись  із "відродженцями", "опоблоківцями" та угорцями. Ще гірше склалася ситуація в "Єдиного центру" в районах. Тільки в одному з 13 районів йому вдалося покращити показник. В інших регіонах очевидний спад, а в деяких – катастрофічне зниження. У самому Мукачеві "ЄЦ" із підтримки у 76% в 2010 році опустився до 47% у 2015-му, у Мукачівському районі рівень підтримки упав удвічі – з 72% до 36%. Удвічі менше набрали цього разу балогівці на Свалявщині та в Чопі, утричі менше на Міжгірщині, у п’ять разів менше – в Ужгороді, у вісім разів менше у Хусті.

Протягом чотирьох років протистояння "Москаль – Балога" то загострювалося, то послаблювалося, але не припинялося.  Своєрідний "батл" міг продовжуватися навіть за відсутності здорового глузду і розумних доводів в опонентів. Із найяскравіших моментів протистояння: історія з перейменуванням відгалуження вулиці Робочої на тупик Москаля у мікрорайоні Мукачева, де живуть роми; австрійський паспорт у Балоги та канадські паспорти в дружини і дітей Москаля; суперечки навколо замку "Паланок", навколо мукачівського аеродрому, навколо будівництва міні-ГЕС на Латориці в межах Мукаева, навколо так званої дачі Балоги, освіти Балоги-молодшого...  Список можна продовжувати. Вони "тролили" одне одного в соцмережах, чим тішили як опонентів, так і прихильників. Тепер протистояння якщо не припиниться, то перейде в іншу фазу. А поки – нічия.

Перемогти корупцію на митниці

У цьому питанні Москаля точно згадуватимуть нелітературною лексикою. Хоча казати, що він нічого не робив, не можна. Згадати хоча б події травня 2016-го року, які продемонстрували, що Закарпаття так і залишається полігоном для політичних торгів за митницю, одним із фігурантів яких був і Москаль. Тоді він грізно тупнув ногою, висунувши Києву публічний ультиматум після того, як було змінено керівника Закарпатської митниці. У губернаторському зверненні до Гройсмана було все детально прописано, мовляв, Москаль душив контрабанду, душив, але всі проти нього, всі на "договорняках", а тому очільник Закарпаття визнає, що програв битву з контрабандою і не хоче більше бути губернатором. І призначив Києву дедлайн. "З 7 травня йду у відпустку і повернуся на посаду тільки тоді, коли на посаду начальника Закарпатської митниці повернуть Колеснікова, і коли в Києві перестануть розглядати Закарпаття, як полігон для політичних торгів і експериментів", - писав Москаль. 

З посади тоді Москаль не пішов, зате яскраво продемонстрував, що "вибухатиме" при кожному шансі втратити контроль над важливою і надто прибутковою сферою. Все ж таки, за фразою "митниця дає добро" приємно усвідомлювати саме своє ім'я. А звільнення "по-Москальськи" – ніщо інше, як спосіб привернути увагу не до проблем митниці, а до себе "войовничого".

До слова, "звільняти" Москаля почали мало чи не одразу після призначення. Згадати всі випадки навіть важко, бо їх було щонайменше з-десяток. 

Децентралізація по-закарпатськи

Створення об'єднаних тергромад на Закарпатті – процес практично провалений "завдяки" Москалю. Шість створених ОТГ – найменший показник в Україні. У восьми районах з 14 нема об'єднаної громади. Про заплановані 53 навіть думати не доводиться. Торік не створено жодної ОТГ, хоча плани були щонайменше у шести. Загалом же в 2018-му лише три громади подали документи на об'єднання (Великоберезнянська та Виноградівська) або приєднання до міста обласного значення (Мукачівська). У кожної – свій шлях, свої протести, конфлікти, мітинги і аргументоване ненадання висновку від ОДА. Москаль обгрунтував свою позицію, заявивши про "декілька мін" ОТГ.

"Щонайперше, тергоромади – це для заможних областей, які мають великі доходи, фабрики, заводи. Закарпаття на 76% живе за рахунок дотацій, субвенцій, субсидій. І тільки 24% заробляє на себе. А є такі райони, які Хустський, де ця цифра складає до 10%. У ОТГ є декілька "мін". Наприклад, кандидати в депутати, які не мають можливості пройти на вибори, потихеньку об'єднують, створюють виборчий округ. Там з кумами, синами та іншими родичами вони пожиттєво отримають фактично адмінресурс: вчителів, медиків, завклубів, бібліотекарів. Ми не хочемо зробити анклави кандидатів у депутати", – пояснив Москаль.

У березні 2018-го він направив до Верховного Суду України адміністративний позов щодо визначення конституційності Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" та скасування окремих положень даного закону, які, на переконання Москаля, суперечать Конституції та законодавству України. Розглянувши матеріали апеляційної скарги Закарпатської ОДА на ухвалу Верховного Суду України від 27 березня цього року, Велика Палата Верховного Суду України відкрила апеляційне провадження за позовом Закарпатської ОДА до Верховної Ради України про скасування окремих положень Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад". Ухвала набула законної сили з моменту підписання і оскарженню не підлягає. Тоді Москаль сказав чергове тверде "ні" створенню нових ОТГ на Закарпатті: "Ми завжди казали, що у питанні створення об'єднаних територіальних громад будемо рухатися виключно в правовому полі. І ця позиція залишається незмінною. До розгляду справи по суті й прийняття судом конкретного рішення облдержадміністрація не буде розглядати жодних матеріалів щодо ОТГ на Закарпатті. Цю позицію не змінять ні мітинги, ні пікети, ні перекриття міжнародних трас, ні будь-які інші акції", – заявив Москаль і слово своє дотримав.

Ех, дороги...

Запам'ятається закарпатцям особлива "якість" Москаля - добре розбиратися у дорожніх справах. Ямкування, капітальний ремонт, асальтування за новою методикою - він знає про все. Закарпатці не просто спостерігали, а були активними учасниками "дорожньо-ремонтного руху". Закарпаття довго добивалось, аби стати учасником так званого "дорожнього експерименту", який запустили у 2015 році. Москаль "оббивав" пороги, облрада писала листи до Києва, закарпатські нардепи лоббіювали питання в Раді і наприкінці 2016-го область таки включили до експерименту. Почався справжній "ремонтний бум". У деяких селах, де дороги не ремонтувалися з 60-х років минулого століття, щасливі закарпатці зустрічали дорожників "хлібом-сіллю". Щоправда, тривало щастя не так довго, як хотілося, тож обурені закарпатці не раз турбували місцеву владу своїми претензіями, перекриваючи шляхи та вимагаючи ремонту. 

У Москаля пояснювали жахливий стан доріг недостатнім фінансуванням. Так, для утримання доріг державного значення в нормальному стані щорічно слід здійснювати капітальний ремонт не менше 80 км і поточний середній – не менше 180 км дорожнього покриття. Для цього необхідне фінансування в сумі близько 4 мільярдів гривень щороку. Тоді як фактичне фінансування всієї дорожньої галузі Закарпаття за попередні роки становило близько 200 мільйонів гривень на рік. І все ж, зусилля Москаля не залишились марними: Кабмін розглянув звернення Закарпатської облдержадміністрації про крайню необхідність виділення коштів на ремонт доріг державного значення, які перебувають у катастрофічному стані. Уряд хоч і не повністю задовольнив потребу в коштах, але виділив додаткове фінансування для Закарпаття. 

Захист нацменшин

Чи не найбільш ефективним Москаль був у відстоюванні прав національних меншин Закарпаття. Часто він йшов у розріз з думкою центральної влади, однак не здавався. До прикладу, "Закон про освіту" викликав в Ген Генича неоднозначну реакцію. "Слід тверезо дивитися на речі: перейти на викладання майже всіх предметів у старших класах державною українською мовою нереально. Тому що немає правового механізму звільнити угорськомовних (румуномовних, словацькомовних тощо) учителів, а якщо навіть припустити, що вони самі звільняться, на їхнє місце немає достатньої кількості вчителів із українською мовою навчання. На наш погляд, покращити рівень володіння державною мовою представниками національних меншин слід таким чином – збільшити кількість години навчання української мови і вдосконалити методику її викладання", - висловлював своє бачення голова ОДА. 

Москаль неодноразово підкреслював, що протягом усіх історичних періодів і різних підпорядкувань Закарпаття іншим державам тут змінювалася державна мова, але мова викладання для нацменшин залишалася незмінною. "А за незалежної України і пропагованих демократичних цінностей ми отримали таку резонансну проблему. І те, як її сприйняло багатонаціональне Закарпаття, це закономірно! А різке скорочення мовлення редакцій національних меншин Закарпатської філії Національної суспільної телерадіокомпанії України "UA: Закарпаття". Такого ніколи не було, щоб звужувалися права громадян, навіть за комуністичного режиму. У нас кілька національних редакцій опинилися на межі закриття. Закарпаття доволі гостро сприймає такі процеси", - пояснював Москаль свою позицію.

Не хліба, так видовищ

Ось у чому Москалю нема рівних, то це у відродженні, влаштуванні, проведенні і, звісно, популяризації всіляких фестивалів. Їх на Закарпатті близько двох сотень щороку проводять. Голова ОДА намагався відвідувати ті, які, на його думку, насамперед, підкреслюють автентичність, самобутність та неповторність закарпатських традицій. Запалити лемківську ватру, приготувати гуцульську бриндзю чи зварити справжній бограч - на все у Москаля руки ростуть із правильного місця. Будь-який захід за його участі набирав особливого шарму, бо губернатор міг звернутися до людей і угорською, і румунською, німецькою якось, а ще, звісно, по-лемківськи чи по-гуцульськи. Вражало і запам'ятовувалось.

Згадуватимуть Москаля і "євробляхери", "ходоки" від яких кілька разів навідувалися до його кабінету і за допомогою, і для звинувачень. "Ми неодноразово зверталися до ініціаторів введення у дію нових норм з тим, щоб були врегульовані дурниці в Митному кодексі, де українцю на авто з єврономерами, зокрема, пропонували заїжджати в Україну транзитом. Це ж маячня! Ми пропонували спочатку припинити потік цих авто в країну, а потім встановити адекватне мито для "євроблях", - бідкався Москаль. 

Одним словом, Закарпаття по-всякому стало важливою сторінкою в житті Геннадія Москаля. Втім, це взаємно. Чи буде спільне майбутнє? Час покаже, бо поки Москаль запевняє, що, налаштовуючись на парламентські вибори, точно не буде балотуватися від Закарпаття. "Я тут уже втретє на посаді, й визначив для себе певні пріоритети. Наприклад, побудувати ліберальну систему управління. І, як на мене, цей мій намір вдався", - впевнений Москаль і закарпатці, у більшості своїй, із цим не можуть не погодитися. 

А ще, навряд чи якийсь інший голова ОДА зможе похвалитися такою кількістю фотожаб та жартів, яку має голова Закарпатської ОДА.