ТОП-10 найбридкіших делікатесів, від яких апетит зникне надовго

Такі страви скуштувати під силу тільки людині з дуже міцним шлунком, пише Depo.Закарпаття.

Скандинавска страва - Лютефіск

Лютефіск — традиційна скандинавська рибна страва, зимовий, різдвяний делікатес, популярний в Норвегії, Швеції і деяких районах Фінляндії. Спочатку стрва готувалася з тріски, а в даний час у Швеції більш популярна сушена морська щука або сайда, в той час як у Норвегії залишається популярною тріска. Для приготування сушену рибу замочують у лужному розчині каустичної соди на три доби, після чого вимочують кілька днів у воді. Через хімічну реакцію рибних білків з лугом риба набуває ніжну желеподібну консистенцію і специфічний гострий запах. Далі лютефіск смажиться на сковороді, запікається в духовці, вариться або готується в мікрохвильовій печі.

Вино чайки

Вино чайки — так називається напій, який готують інуїти (канадські ескімоси). Рецепт цього дивного напою такий: мертву чайку поміщають в ємність з водою і залишають так на кілька днів під прямими сонячними променями. Європейці, які пробували це вино, так сказали про його смак: "якби ви відкрили карбюратор "Тойоти" і випили решти тамтешньої рідини, тоді б ви представили смак цього жахливого пійла". Але у нього є одна перевага: п’янить воно дуже швидко. І похмілля від нього жахливе.

Тунцзидань - курячі яйця зварені у сечі

Тунцзидань, або яйце хлопчика — традиційна страва у китайській провінції Чжецзян. Для приготування страви, що вважається "весняним делікатесом", курячі яйця відварюють в сечі, зібраної виключно у хлопчиків, які не досягли статевої зрілості. Після закипання рідини яйця витягують з неї і надбивають шкаралупу, щоб сеча проникла всередину яйця. Процес варіння займає цілий день, тому сечу постіно додають. Коли шкарлупа розтріскується, тунцзидань, солоний на смак, вважається готовим до вживання.

Страва Хаукарль

Хаукарль — ісландська національна страва - підтухле м’ясо гренландської полярної або гігантської акули. У свіжому вигляді м’ясо полярної акули отруйне через високий вміст аміаку, тому тушу ріжуть на шматки і складають у спеціальні контейнери з гравієм, де вона лежить протягом 5-8 тижнів або більше — в залежності від сезону. Потім гниле м’ясо дістають і, підвісивши на спеціальні гаки, залишають дозрівати на свіжому повітрі ще 2-4 місяці. За цей час шматки м’яса покриваються скоринкою, яку потрібно обрізати, щоб залишилася одна внутрішня частина жовтуватого кольору, яку і подають до столу.

Азійтська страва Балют

Балют (або балут) — варене качине яйце, в якому вже сформувався плід з пір’ям, хрящами і дзьобом. Вживається в їжу в країнах Південно-Східної Азії (В’єтнам, Камбоджа, Лаос, Малайзія, Таїланд, південні провінції Китаю), на Філіппінах. Іноді яйця їдять в сирому вигляді, під соєвим соусом або в смаженому вигляді. Смак у балюта нагадує відварну яловичу печінку, цей смак мають всі частини яйця і плоду. Вживають його, попередньо випивши навколоплідну рідину, а сам балют — посипавши сумішшю чорного перцю і солі.

Делікатес Столітнє яйце

Столітнє яйце — популярна закуска китайської кухні. Рецептів приготування столітніх яєць багато. Курячі або качині яйця обмащують сумішами чаю, солі, вапна і попелу, а потім закочують в рисове лушпиння і глину, їх кладуть до кошиків і закопують приблизно на три-чотири місяці. Робиться це для того, щоб повітря не мало доступу до майбутнього делікатесу і щоб яйця протягом декількох місяців перебували в лужному середовищі. Після 3-4 місяців білок яйця перетворюється у желеподібну пружну напівпрозору речовину, а жовток набуває сіро-зелений відтінок, сильний запах аміаку і пастоподібну текстуру.

Джекфрукт

Джекфрут — національний фрукт Бангладеш, найбільші їстівні плоди, що ростуть на деревах. Шкірка і насіння зрілого плода мають сильний неприємний запах, що нагадує запах гнилої цибулі, тоді як м’якоть пахне приємно, схоже на банан і ананас.

Шведський сюрстрьомінг

Сюрстрьомінг — шведський національний продукт, що представляє собою консервовану квашену оселедець. Очищений оселедець засолюється, складається у відкритий посуд і залишається для бродіння. Під час цього процесу власні ферменти продукту і бактерії утворюють пропіонову, масляну та оцтову кислоту, а також сірководень. Потім оселедець складають в консервні банки для подальшого бродіння, у результаті чого він набуває специфічної м’якості, а також нестерпний яскраво виражений тухлий запах.

Кава Лувак

Копі Лувак — різновид кави з вельми специфічним способом обробки. Процес виробництва зерен кави полягає в тому, що мусанги (пальмова куниця) поїдають стиглі плоди кавового дерева, перетравлюють м’якоть плодів, а самі зерна — ні. Екскременти збираються людьми, миються і сушаться на сонці. Особливий смак цієї кави обумовлений ферментом ціветіном, який міститься в шлунковому соку мусанга. Готовому напою властивий тривалий і, як кажуть гурмани, дуже приємний післясмак.

Делікатес Ківіак

Ківіак — традиційна зимова страва з кухні калаалітів, ескімосів та інуїтів, які проживають в Гренландії. У шкуру тюленя запихають близько 400 непотрошенних чистиків, гагарок або чайок, випускають зі шкури повітря, запечатують її салом і ставлять у землю під прес (камінь) на термін від 3 до 18 місяців, протягом яких птахи повільно маринуються. Викопавши і очистивши пташок від пір’я, їх можна їсти сирими, з шкірою і кістками. Якщо все вийшло вдало, то можна висмоктати пташку через її анус або горло. На смак ківіак як гострий і смердючий сир.