Як Закарпаття за європейські гроші топить Євросоюз у смітті

У туристичний сезон хвиля обурення засміченістю гірського краю зростає. Туристи і місцеві фіксують наслідки недбальства як відпочивальників, так і самих закарпатців. Стихійні сміттєзвалища у лісах і природних "родзинках" Закарпаття – явище, на жаль, звичне.

Систему сортування відходів і ефективної переробки сміття у регіоні впроваджують, але дуже мляво. До прикладу, контейнери для сортування сміття, яке потім могло би бути відправленим на переробку, в Ужгороді існують, але не в усіх районах. Компанія "ТОВ "АВЕ-Ужгород", яка опікується побутовими відходами в Ужгороді, запевняє, що місць, куди люди зможуть зносити відсортоване сміття, побільшає. А поки в місті є 50 точок для селективного збору сміття зі спеціальними контейнерами для збору пластику, картону і скла. Такі контейнери розташували у густонаселених місцях.

Місцевих поступово переконують, що сміття не потрапляє на один полігон. Фахівці кажуть, що сміття із селективних контейнерів забирає спецавтомобіль, звичайні сміттєвози не можуть його забрати через особливість конструкції. Далі відходи везуться до спеціального приміщення, де їх пересортовують за вимогами заводів-переробників: за видами пластику, кольорами тощо. Коли назбирається певного матеріалу на вантажівку, відвозять його на завод в іншу область, оскільки на території Закарпаття таких потужностей немає.

І якщо про будівництво сміттєпереробного заводу на околицях Ужгорода поки і не йдеться, то деякі райони Закарпаття отримали надію на цивілізовану схему поводження з відходами. Так, у Тячівській ОТГ планують будівництво заводу, яке дозволить вирішити проблему обмеженої площі міського полігону для зберігання твердих побутових відходів. У місті укладені угоди між компанією, що забезпечує вивезення твердих побутових відходів, та приватними секторами і багатоквартирними будинками. Також у Тячеві вже практикують і сортування сміття.

Відкриття заводу може вирішити проблему із засміченністю, сміття там зможуть переробляти як Тячівського району, так і з декількох сіл Хустського району. Обіцяють, що для навколишнього середовища шкоду приносити завод не буде, адже обладнають його спеціальними фільтрами.

Такі перспективи не можуть не тішити закарпатців, принаймні тих, хто дбає за чистоту регіону та переймається збереженням навколишнього середовища. Нещодавно в Ужгороді під час обговорення стану екологічних проблем міста, присвяченого Міжнародному дню Землі, зазначалося, що кожен українець накопичує 250-300 кілограм відходів, з них утилізується лише 5%.

Для Закарпаття такі показники є катастрофічними ще й тому, що регіон щедро "ділиться" своїми відходами з сусідами-європейцями, скидаючи сміття у ріки.

ФОТО: Trayan Muse/Facebook

Близько 40% сміття під час паводків "пливе" в країни ЄС. І більше 20 світових компаній приходило з пропозиціями побудови сучасних заводів, однак через недосконалу законодавчу базу йшло з нічим. Такі дані свого часу наводив голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль. Про те, що йшли з нічим – влучно. Але бували випадки ще провальніші. Так, на околиці села Яноші Берегівського району ще наприкінці 2015 року було відкрито першу чергу сміттєпереробного заводу, будівництво якого почали в 2012 році на кошти Євросоюзу.

Загальний бюджет проекту, який, крім заводу, передбачав облаштування чотирьох полігонів за європейськими стандартами, становив більше 973 тисяч євро. Перед будівництвом на околиці села Яноші з двох гектарів землі зняли й вивезли родючий шар ґрунту, провели лінію електропередач та проклали автодорогу зі щебеневим покриттям протяжністю 1,3 кілометра. Обіцяли, що завод перероблятиме 30 тисяч тонн відходів на рік, сюди звозитимуть сміття із 40 населених пунктів Берегівщини. Тоді пробний запуск сортувальної лінії здійснили за участі керівництва області.

Тоді ж оптимістично пообіцяли, що у майбутньому Закарпаття матимете ще три заводи з переробки сміття через залучення європейських інвестицій, співфінансування місії ПРООН, Банку реконструкції та розвитку.

Але у житті все сталося набагато сумніше: завод не працює. Як виявилося, не вистачає полігону для захоронення відходів. А ще чиновники в ОДА кажуть, що не вистачає коштів, бо тоді отримані євро перевели в гривні, а потім курс гривні впав. Тож робота завода з усіма амбітними планами просто "заглохли".

У травні все ж з'явилася надія, що цей масштабний проект, у який було вкладено стільки зусиль, грошей і часу, таки ще зможе приносити користь. Як повідомили у Закарпатскій ОДА, в словацькому м. Кошиця міжнародна конкурсна комісія визначила переможців проектів Програми прикордонного співробітництва "Європейський інструмент сусідства та партнерства Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2014-2020". Серед переможців - проект управління зовнішньоекономічних зв'язків, інвестицій і транскордонного співробітництва Закарпатської ОДА - закінчення будівництва сміттєпереробного заводу в с. Яноші вартістю 900 тисяч євро. Головне, аби у випадку реалізації проекту, справу все ж довели до логічного завершення, і завод запрацював на повну потужність.

Якщо ж до Берегівського заводу додати ще й обіцяний Тячівський - у Закарпаття може з'явитися шанс на цивілізоване врегулювання вже катастрофічних наслідків засмічення.