Таємні бункери Закарпаття: Як знання броду підштовхує лізти у воду

Військова техніка різних часів та кількох народів. Понад три тисячі експонатів зброї, спорядження, амуніції й медичних інструментів зібрали закарпатські ентузіасти. Відреставрували у селі Колочава оборонну протитанкову лінію з бетонних пірамід. Вона має довжину 100 м і є найдовшою в Європі. Закарпатці взялися популяризувати мілітарі-туризм, розповідаючи історію воєнних і повоєнних часів.

Закарпаття.depo.ua пропонує - "Лінія Арпада"

Система оборони Арпада будувалася Хортійською Угорщиною з 1939 по 1944-й роки вздовж Карпатського хребта. Основною метою будівництва було зупинити можливе просування Червоної армії через Карпати в сердце Угорського королівства. Її довжина становила 660 км, а глибина близько 70 км. Оборонна система проходила по території чотирьох сучасних держав: України, Польща, Словаччина та Румунія. Вона не була суцільною, а складалася з систем окопів, бункерів, дзотів і дотів.

Система оборони Арпада складалася з чотирьох частин: Лінія Гуняді, Лінія Св.Ласло, Лінія Принца Євгена Савойського і безпосередньо Лінія Арпада. Ці лінії закривали основні перевали в Закарпатті та долини річок Уж, Латориця, Ріка та Тиса.

У 1943 році Угорщина намагалася вийти з війни, в країні відбувся військовий переворот і до влади прийшла Партія Фашистів Угорщини на чолі з Салоші.

На початку 1944 року полковник Бейла Міклош за таємним наказом Горті передає плани Системи оборони Арпада радянському військовому командуванню, яке вирішує взяти угорські оборонні лінії в кільце. Для цього проводяться два обхідних маневрів. Тому бої на оборонних укріпленнях майже не відбуваються - угорці масово здаються в полон або відступають.

За селом Колочава є 30 бункерів. За 300 м від хат, за річкою видно перший. Це забетоноване заглиблення в землі. Тут розташований караульно-спостережний пункт.

Будували його так, аби бачити, коли нападає ворог.

Бункер завдовжки 4 м, прямокутний. Усередині на столиках лежать біноклі, кулемет, автомати. Укріплення реставрували за розповідями старожилів. Уся зброя справжня. Її подарували селяни.

Наступний за маршрутом військовий госпіталь завдовжки 5 м. За металевими дверима стоять двоярусні ліжка, операційний стіл, висять полиці з медичними інструментами.

Наостанок - польова кухня. Довкола багато алюмінієвого посуду. У кутку стоїть піч-"буржуйка", де воякам готували їжу.

Бункер в В. Грабівниці був побудований з 1939 по 1942 р. двома батальйонами полонених румунів в режимі надсекретності. Після будівництва румунів розстріляли.

Є думка, що бункер повинен був використовуватися як командна ставка 1-ї угорської армії, але точно сказати неможливо, оскільки весь угорський військовий архів було спалено в 1944 році.

Після визволення Закарпаття у 1946-му році НКВС проводило вибухові та будівельні роботи в бункері. В результаті ми отримали сучасний вигляд: близько 2-х км завдовжки, 50 м завглибшки, має три яруси і 4 виходи на поверхню. Оточений системою окопів і підірваних дзотів.

Більше про життя Закарпаття читайте на zak.depo.ua