"Святий Миколаю, я тебе чекаю": Які пісні і вірші про Чудотворця варто вивчити

Одне з найперший і найочікуваніших свят новорічно-різдвяного періоду – День Святого Миколая. За традицією, сьогодні ввечері усі, хто добре поводився, отримають подарунки. Святий Миколай залишає подарунки чи то на підвіконнях, чи під подушкою, у кого вже як заведено.

Для того, аби "запросити" до себе Миколая, діти вчать спеціально до цього дня вірші і пісні. Depo.Закарпаття прононує добірку для тих, хто хоче отримати подарунок. Час ще є, та й покликати до себе Святого Миколая ніколи не буває пізно.

Багато хто знає пісню "Ой хто, хто Миколая любить...", проте нагадуємо слова спрощеного варіату:

Ой, хто, хто Миколая любить, ой, хто, хто Миколаю служить,
Тому святий Миколай на всякий час помагай, Миколаю.

Ой, хто, хто спішить в Твої двори, того Ти на землі і в морі
Все хорониш від напасти, не даєш йому пропасти, Миколаю.

Миколаю, молися за нами, благаєм Тебе зі сльозами.
Будем Тебе величати, Ім'я Твоє звеличати, Миколаю.

Святий Миколай (А. Курдидик)

Ліс. Доріжка біла в полі.

При дорозі, як бабусі,

Верби бідні – сонні, голі,

Казку шепчуть завірюсі.

В хаті мати срібну пряжу...

На печі дід плечі гріє:

"Діти, я вам щось розкажу

Про царевича та змія".

За хатами на смереках

Віє вітер срібнодзвонно:

Їде, їде хтось здалека,

Мов санками пароконно.

Ні, не коні – білі крила

Мають легко над санками,

Їде, їде... Хтось ще вила

Тягне ззаду з ланцюжками.

І смереки в хату: "Їде".

Аж каганчик стрибнув вгору.

"Мамо! Тату! Діду, діду!

Хтось вже стукає знадвору!"

Хтось святий в шибки заглянув,

Аж у хаті ясне сонце!

"Мамо! Ненечко кохана!

Вже Янголи під віконцем!"

А смереки за хатами

І тополі – де стодола:

"Їде, їде саночками

Тут до нас Святий Микола".

Лист до неба (Н. Маркевич)

Гей, пошлемо листочок до раю:

"Не забудь нас, Святий Миколаю!

Не забудьте про нас, янголятка!" –

Вас прохають і хлопці, й дівчатка.

Завжди ми були чемні та милі,

До садочка охоче ходили,

Шанували матусю і тата,

Любили сестричку і брата.

Ми складаєм долоньки маленькі

У молитві до Божої Неньки,

Тож гостей ми чекаємо з неба –

А Антипка нам зовсім не треба!

Гей, напишем листочка до раю:

"Ми чекаєм, Святий Миколаю!

Ми чекаємо вас, янголятка!

А підпишемо: Хлопці й дівчатка".

У ніч святого Миколая (І. Савицька)

Темна нічка за шибками. Сон на крилах вже летить.
Небеса блистять зірками, та Івасик ще не спить.

У голівці сонні мрії… Хмари, небо, зорі, рай….
Білі ангели-лелеї, А між ними Миколай…

На санчатах щедрі дари – Вже готове все як слід.
Ангели стають у пари І злітають вниз, на світ…

Миколай, дідусь старенький, мтавить дари на столі,
А Івась питає неньки: "Ненечко, чи це мені?"

Темна нічка за шибками заглядає до вікон.
Спить Івасик біля мами, усміхаючись крізь сон…

Лист до святого Миколая (Г. Черінь)

Святий Миколаю! Я тебе чекаю!
Може, знати б ти хотів, Що собі бажаю.
На Різдво в дарунок? Навантажуй клунок.
Перш за все хотіла б лялю, Найпишнішу в світі кралю.
Потім зайчика м"якого – Сам вже вибери якого.
Ще хотіла б я коня, ще також хотіла б качку,
Гуску, котика й собачку, Та не справжніх, тільки цяцьку,
Щоб не їли забагацько.

Принеси цікаву книжку Про кота, або про мишку,
Про таких, як я, дівчаток, І з малюнком на початок.
Ще б хотіла черевички Гарну блузку, дві спіднички,
На голівку – синю стрічку, а найбільш – малу сестричку.
Щоб її я доглядала, по годинах годувала
І у возику возила, і ходить маленьку вчила….

Любий Отче Миколаю! Я, звичайно, добре знаю,
Що цей список – аж задовгий, але ж Ти – незмірно добрий….
Принеси мені гостинців, скільки вміститься в торбинці:
Ані мало, ні багато – так, як скажуть мама й тато.

Чудотворець (І. Цельняк)

Колись давним-давно... А може, нині?
Жив Миколай. Та ні: завжди живе.
Не забував нікого: кожній дитині
Ніс радість, щастя чарівне.

Він все творив добро. І нині творить,
Хоча віддяки ні від кого не чекав.
Тому тихесенько вночі він ходить,
Щоби ніхто його, ніде, ніколи не застав.

Він знав, де радість є, де горе,
Де злидні й голод є щоднини.
І вчасно там своє добро
Під двері клав в якійсь ряднині.

Хоч так давно він жив і так далеко,
Та пам'ята про нього бідний люд.
Всі моляться за нього — в холод й спеку,
Слава йде про Чудотворця звідусюд.

Святий Миколай

Завтра в наш рідний край завітає святий Миколай,
Принесе в своїй торбинці для всіх дітей гостинці.
Я святого Миколая у віконце виглядаю,
Жду даруночків, благаю, бо я слухав тата-маму.

Мій Святенький Миколаю, приходи скоріш, благаю.
Я до тебе помолюся І тихенько пригорнуся.
Щастя дай моїй родині і коханій Україні.

Подарунки від святого Миколая (С. Майданська)

Він ходить від хати до хати, питається мами і тата:
Чи є у вас чемна дитина, дівчатко мала чи хлопчика?
Для кожного маг в торбинці найкращі у світі гостинці.
А хто без кінця бешкетує, тим чортик лиш різки дарує.

Миколай (М. Пономаренко)

Через поле, через гай
Йде до діток Миколай.
У білесенькій торбинці
Він для всіх несе гостинці.

А тим, хто впевнений у собі та своїй поведінці, можна попростити подарунків вже і на наступний рік:

І на другий рік прийди, дорогенький Миколаю (З. Филипчук)

Пізно у вечірній час
Миколай Святий до нас
Так тихенько приходив,
Так легенько залишив
Подарунки і гостинці,
Наче загадковий птах,
У солодких ніжних снах,
Приходив, не розбудив
Нікогісенько із нас.
...Ніби в шапці-невидимці
Снився зоряно й погас.
Але він ходив насправді!
Бо ж усі дитята раді,
Подарунки оглядають,
Зранку втішно розмовляють:
Ну, звичайно, це не тато...
Ні, казковий інший гість
Так солодощів багато
У мішечку б не приніс,
Як наш добрий Миколай.
Дякуєм. Не забувай.
І на другий рік прийди,
Щастя дітям принеси,
Дорогенький Миколаю,
Добрий віснику із раю.

Головне пам'ятати: у кожному проханні і зверненні основне – щирість.

І наостанок – народна мудрість, адже люди завжди придивлялися до природних знаків і намагалися зрозуміти, що вони означають.

Як випаде великий іней – на гарний врожай хліба.

Як на Миколу піде дощ, то врожай на озимину.

Морозняний день – на уроду хліба й огородини.

Після Миколи пшениця вкриє поле.

Хвали зиму після Миколи.

Веселих свят!