ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Свіча розбрату: Як монумент жертвам голодоморів "розколов" ужгородців

Цього року в Ужгороді церемонія вшанування жертв Голодомору відбулася біля нового пам'ятника "Свіча пам'яті". А передував цьому чималий скандал

Depo.
26 листопада 2018 15:30
ФОТО: depo.ua

Здавалось, день пам'яті жертв, замучених голодом у 1930 роках, який нагадує про страшні події в історії України, шанує все більше людей. Можливо, далеко не кожен запалює свічку вдома, не надто масово проходять і офіційні церемонії вшанування, але мало кого залишають байдужими згадки про голод, який знищив мільйони українців. Та в Ужгороді цього року не обійшлося без скандалу. І справа не у ставленні до самого дня, а до символів, якими у місті вирішили нагадувати про жертв.

Трохи передісторії. Минулого року в обласному центрі Закарпатті оголосили відкритий конкурс на найкращий ескізний проект пам'ятника жертвам Голодомору 1932-1933 років. Подати власне бачення теми мали можливість всі охочі професійні скульптори. Розроблені ескізи автори представляли огляд громадськості у Закарпатські ОДА. Та обрати переможця не вдавалося з першого разу. Члени журі конкурсу, серед яких були відомі митці області, архітектори та представники влади і громадськості, не мали одностайної думки. Тому було оголошено додаткові конкурси.

Зрештою, свої роботи управлінню культури облдержадміністрації надали сім авторів, серед яких – учасники з Закарпаття (Ужгород, Мукачево, Хуст), а також зі Львова та Києва. Ці роботи також були представлені на огляд в атріумі. Задля об'єктивності оцінювання, особи авторів на ескізних проектах не вказали.

Після проведення конкурсу з усіма його перипетіями, ескіз пам'ятника затвердили, а відкрити саму скульптуру пообіцяли до Дня вшанування жертв Голодомору у листопаді 2018-го. Слово дотримали: буквально за два дні до церемонії, пам'ятник "Свіча пам'яті" почали встановлювати. І тут інтернет "розірвало". Те, що побачили ужгородці на набережній у центрі міста, на місці, визначеного для скульптури, шокувало. І налякало. Кількаметрова скульптура виглядала дуже незрозуміло і відверто страшно. А ще відрізнялася від проекту настільки, що скульптура миттєво стала черговим "героєм" відомого мему "очікування – реальність".

У висловлюваннях містяни не стримувались. Попри те, що тема Голодомору є болючою для багатьох, і у день вшанування багато людей згадують про замучених, цьогорічну церемонію через встановлене "незрозумілощо" називали абсурдом.

В Закарпатській ОДА на хвилю обурення відреагували досить швидко. Заступник Геннадія Москаля Ярослав Галас зазначив, що те, що було в проекті, і те, що в результаті встановили, м'яко кажучи, сильно різниться. При цьому додав, що деякі проекти були ще гіршими.

Чи буде демонтовано такий пам'ятник – чіткої відповіді нема. Тут варто зазначити, що замовником монументу була саме Закарпатська ОДА, а витратили на нього 2,3 млн грн. Така от недешева конструкція-скандал у самому центрі Ужгорода.

Автор скульптури Ігор Гречаник, коментуючи реакцію на свій витвір, зазначив: загальна ідея збережена. Мовляв, ескіз – це більше узагальнення, а втілення – відрізняється, бо "багато нюансів". Тому і отримали ужгородці у результаті 5-метрову скульптуру, на яку зовсім не чекали. На відкритті монументу автор явно нервував і ледь стримував чи то сльози, чи то слова обурення. "Ця робота є дуже важливою для мене, для багатьох людей, а тому вважаю, що то є гріх говорити про монумент речі, які прозвучали за ці дні", – зазначив Гречаник.

Монумент у самий День вшанування жертв Голодомору таки відкрили. Церемонія була зворушливою і особливої уваги на пам'ятник ніхто вже не звертав. Ба більше, серед присутніх було чимало тих, хто зрозумів задум автора. Та все ж, після всіх вшанувань скульптура, схоже, так і залишиться на місці, лякаючи своїм виглядом та викликаючи чимало негативних емоцій. Що дуже сумно, зважаючи на її першочергове призначення – пам'ятати і шанувати.

На що сподіваються автори і замовники – незрозуміло. Можливо, на те, що протестувати проти скульптури і робити скандал на темі Голодомору ніхто не наважиться.

"Лише мені здається, що ставити кітчеві, недолугі пам'ятники, які викликають роздратування і огиду, які виховують у наступних поколінь поганий смак і, окремо, відразу до всього українського (бо воно шароватне) – це диверсія проти країни, яку я люблю? Диверсія проти пам'яті про загиблих. Проти всього того важливого, на якому мають будуватися культурні коди", – зазначила дослідниця архітектури Ужгорода Ліна Дегтярьова. І, схоже, так здається не тільки їй.

Більше про життя Прикарпаття та Закарпаття читайте на Depo.Закарпаття

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook