Децентралізація по-будапештськи: Навіщо Києву "угорський" район на Закарпатті

Верховна Рада України оприлюднила проект постанови,  якою планується внести зміни у структуру районів України. Що стосується Закарпаття, то у проекті зазначено п'ять районів, а саме: Берегівський, Мукачівський, Тячівський, Ужгородський та Хустський. Такий поділ став несподіванкою для багатьох закарпатців, оскільки очікування були іншими.

Чотири замість тринадцяти

Влітку 2019-го у Мінрегіонів підготували нову модель адміністративно-територіального устрою України. Тоді йшлося, що загалом буде 92 райони на контрольованій території України і 10 – на тимчасово окупованих районах Донецької та Луганської областей та АР Крим. Закарпаття у цій схемі було представлено чотирма районами.

Таку ж кількість пропонували і експерти проекту адміністративного формування Закарпаття, який реалізовує Центр політико-правових реформ за участі експертів Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN. Цей проект було презентовано на початку 2020-го в Ужгороді. Згідно з ним, на Закарпатті потрібно утворити чотири нові райони: Ужгородський, Мукачівський, Хустський та Тячівський. Розподіл влаштовував не всіх.

Обурились жителі Рахівського району. На сайті президента України Володимира Зеленського було зареєстровано петицію про "Про збереження Рахівського району Закарпатської області, як окремої адміністративно-територіальної одиниці", у якій йшлося про те, що ліквідація району та перевід всіх державних установ значно ускладнить надання медичних, соціальних та адміністративних послуг для населення району.

Обурились угорці Закарпаття. Вони вважали, що до пропонованих чотирьох повинен бути створений (або перейменований) ще й п'ятий район, де компактно проживає угорська громада Закарпаття, а це цілий Берегівський і частини Виноградівського, Мукачівського та Ужгородського районів. "Наша мета створити ще п'ятий Угорський район з центром Берегове, який об'єднував би ці 9 територіальних громад, які мають більшість, і в цьому районі угорська громада залишилася більшістю. Тобто в Закарпатті був би "угорський район "з центром Берегове, який компактно включає в себе угорські поселення", – заявив заступник Закарпатської обласної ради Борто.

І якщо бажання рахівчан ще буде вирішуватися, принаймі так твердить голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою комітету ВР Віталій Безгін, то з "угорським" районом, здається, все вирішене. І тепер з цього приводу Закарпаттям починає "штормити".

Голоси "проти" угорського району на Закарпатті

На Закарпатті почали збирати підписи під зверненням проти створення окремого угорського району з центром у Берегові. Як акцентують автори заяви, дивним збігом є те, що територія майбутнього Берегівського району співпадає з межами компактного проживання етнічних угорців, а відтак – вимога про створення фактично адміністративно-територіального етнічно-угорського національного району, який раніше з політичних міркувань просувався угорцями в Закарпатті під назвою "Притисянський", стає реальністю.

Фото: Закарпаття онлайн

Підписанти звертають увагу на те, що "угорська влада, систематично втручаючись у внутрішні справи України, йдучи на поводу в московсько-кремлівської диктатури, яка веде війну на сході України, маніпулює мовним і територіальним питанням на Закарпатті, провокуючи нестабільність в історично толерантному регіоні. Постійно нагнітаючи обстановку на Закарпатті навколо згаданих питань, офіційний Будапешт продовжує блокувати євроатлантичну інтеграцію України й публічно заявляє, що й надалі продовжуватиме це робити".

"Розглядаємо такі дії як ігнорування національних інтересів українців, які тут проживають споконвічно, а також як загрозу територіальній цілісності України, міжнаціональною провокацією, що неминуче загострить ситуацію не тільки в найзахіднішому регіоні України, а й спровокує нестабільність в інших регіонах, де проживають представники національних меншин", – зазначають автори звернення, додаючи, що вимагають "від вищих посадових осіб та органів державної влади держави  неухильно стояти на захисті національної безпеки й національно-територіальної цілісності України".

Голоси "за" угорський район на Закарпатті

Тема "свого" району чи округу на Закарпатті "мусолиться" не перший рік.  Округ, який ще часто називають Притисянським (від назви річки Тиса, вздовж якої проживає на Закарпатті угорська нацменшина), вже існував на парламентських виборах в Україні у 1998 році та практично зберіг свої межі на виборах 2002-го. За підсумками обох кампаній від цього округу до ВР проходив саме кандидат від угорської нацменшини: в 1998 році це був Міклош Ковач, у 2002 – Іштван Гайдош. Із "свіжих" можна пригадати офіційний лист лідера Товариства угорської культури Закарпаття (KMKSZ) Ласло Брензовича, з яким він звернувся до керівництва Центральної виборчої комісії у липні 2018-го.  

У своєму листі Брензович посилається на 18 статтю чинного Закону "Про вибори народних депутатів", в якій йдеться про те, що виборчі округи повинні утворюватися, в тому числі, з врахуванням проживання національних меншин. Відтак, просить ЦВК утворити окремий угорський виборчий округ на базі Берегівського та Виноградівського районів, а також частин Ужгородского та Мукачівського районів, де компактно проживають представники угорської нацменшини. Нардеп також згадує в листі, що неодноразово звертався з аналогічним проханням перед парламентськими виборами 2014 року, але тоді ці звернення ЦВК проігнорувала.

Читайте також: "Угорський" район на Закарпатті: Мер Берегова звернувся до Зеленського

У березні 2019-го Брензович подав судовий позов проти Центральної виборчої комісії України. Суть позову – небажання ЦВК утворити угорський виборчий округ на Закарпатті для проведення наступних парламентських виборів. "Під час парламентських виборів 2014 року КМКС також зверталося до Центральної виборчої комісії України з проханням створити окремий виборчий округ для угорців, які проживають в одному регіоні, але запит було відхилено, і більшість угорського населення було розділено на три округи. Крім того, всупереч виборчому законодавству, Берегівський район, де мешкає найбільша частка виборців з числа угорської меншини, був розділений між кількома виборчими округами", – зазначив Брензович.

Новий "виток" боротьби за "свою" територію стався, зрозуміло, після останніх виборів. Угорці Закарпаття не змогли використати шанс мати свого нардепа: Брензович програв на 73-му окрузі. За "угорський" округ трохи призабули, а ось за "угорський" район розгорілися справжні пристрасті. 

Поступки Угорщині чи турбота про інтереси закарпатців

Факт появи в перспективному плані районування Закарпаття ще одного району – Берегівського із центром у м. Берегово – дивним чином співпав із поїздкою до Угорщини міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби. Оскільки авіасполучення в умовах пандемії обмежене, Дмитро Кулеба здійснив візит автомобілем, подолавши понад тисячу кілометрів з Києва до Будапешта, що вже викликало чимало питань.

Анонсуючи поїздку, Кулеба розповів, що під час візиту сторони обговорять подальший розвиток інвестиційної та торговельної співпраці України та Угорщини, втілення інфраструктурних проєктів, шляхи подальшої координації зусиль з подолання наслідків пандемії COVID-19 та приділять увагу вирішенню низки проблемних питань українсько-угорських відносин. очевидно, питання угорського району було саме в розділі "проблемних питань українсько-угорських відносин". 

Здається, влада України таки вирішила поступитися Угорщині, щоб відновити підтримку в НАТО і тим самим продемонструвати нехай і таку собі, але перемогу на зовнішньополітичному фронті. "Немає жодних об'єктивних обставин для того, щоб між нами існували конфлікти. Ми розраховуємо, що буде відновлена повноцінна підтримка Угорщиною України в НАТО", – зазначив під час пресконференції Кулеба.

Він додав, що Угорщина при цьому може розраховувати на підтримку Україною її ініціатив у Центральній Європі, оскільки Україна "також належить до центральноєвропейської сім’ї". "Ми розраховуємо працювати на спільний результат. Наші країни будуть вигравати від співробітництва, а не програвати від конфронтації", – заявив міністр закордонних справ України.

Читайте також: Кулеба спростував інформацію про створення "угорського" району на Закарпатті

Чи мав Кулеба на увазі як приклад перемоги співробітництва "угорський" район на Закарпатті – достеменно не відомо. Проте, очевидним є той факт, що район угорців може стати серйозним прецендентом: чому б закарпатські румуни також не захотіли мати свою адміністративну одиницю. І якщо сьогодні все це дійство здається "білим і пухнастим", то завтра ситуація, не дай Боже, може кардинально змінитися і шукати "крайнього" в нехтуванні національних інтересів, без сумніву, будуть у команді Зеленського. Ба більше – він сам ризикує ним стати. Але суть навіть не в тому, хто буде "крайнім": суть в тому, що буде із Закарпаттям і якою Україна залишиться для прийдешніх.