ОТГ без Москаля: Як Закарпаття рекордними темпами надолужує "втрачену" децентралізацію

Зараз в області є 15 територіальних громад, 9 із яких – новоутворені. Закарпаття стало рекордсменом за кількістю ОТГ, де 22 грудня відбудуться перші вибори голів селищних чи сільських рад, а також вибори депутатів до місцевих рад.

При Москалю такого не було

Ще донедавна Закарпаття не просто "пасло задніх" у питанні децентралізації, його, здавалось, відкидало від цього процесу все далі і далі. Станом на початок року, починаючи з 2015-го, в регіоні було було створено шість ОТГ – найменший показник в Україні. До прикладу, торік не з'явилося жодної нової ОТГ, хоча плани були щонайменше у шести. Всі "шишки" за провал децентралізації, звісно ж, летіли на голову  екс-голови Закарпатської ОДА Геннадія Москаля. Він, щоправда, уваги на це не звертав і вперто тримав свою лінію, мовляв, на Закарпатті ОТГ – це утопія. "Щонайперше, тергромади – це для заможних областей, які мають великі доходи, фабрики, заводи. Закарпаття на 76% живе за рахунок дотацій, субвенцій, субсидій. І тільки 24% заробляє на себе. У ОТГ є декілька "мін". Наприклад, кандидати в депутати, які не мають можливості пройти на вибори, потихеньку об'єднуються, створюють виборчий округ. Там з кумами, синами та іншими родичами вони пожиттєво отримають фактично адмінресурс – вчителів, медиків, завклубів, бібліотекарів. Ми не хочемо зробити анклави кандидатів у депутати", – пояснював Москаль.

Громади, як могли, відстоювали своє право об'єднуватися: мітинги протести, вимоги, перекриття доріг, листи до КМУ, Мінфіну, Міносвіти, Мінрегіонів… Чого тільки вартує епопея зі створення Мукачівської ОТГ. Ще в травні минулого року Мукачево запропонувало восьми навколишнім селам створити ОТГ. На сесіях одне за одним депутатами ухвалювалося рішення про приєднання сільрад. Проте такий поступ аж ніяк не влаштовував Москаля. "Скликання в Мукачеві позачергових сесій та їхні подальші рішення про приєднання сіл нічого реального за собою не несе – це тільки пустий піар", – не втомлювався повторювати очільник області. А Балога-син, мер Мукачева, не втомлювався призначати чергову сесію і звітувати про неймовірні перспективи нової об'єднаної тергромади.

На початку жовтня 2018-го року голови рад, які захотіли об'єднатись навколо Мукачева, подали до Закарпатської обласної державної адміністрації проекти рішень щодо добровільного об'єднання територіальних громад – з щирою надією і незворушною вірою, що ЗОДА протягом 10 робочих днів підготує і надасть правильний висновок, затверджений розпорядженням голови ОДА. В обласній держадміністрації, звісно, розглянули документи і повернули до міської ради на доопрацювання. Москаль, коментуючи ситуацію, наголосив, що на "ура" ОТГ не створиш. Цілком прогнозовано, мер Мукачева Андрій Балога заявив, що, якщо ОДА не надає позитивного висновку, то місто звернеться до центральних органів влади. "Якщо на Закарпатті ОДА блокує найуспішнішу реформу в Україні – процес децентралізації, то Мукачево звернеться до Кабміну, щоби вирішити долю Мукачівської об'єднаної територіальної громади", – пообіцяв Балога. І лише за дев'ять місяців ОТГ таки "народилось": розпорядженням Кабінету міністрів України від 5 червня 2019 року Мукачівську ОТГ визнано спроможною. 

І от, вже по Москалю, на Закарпатті, мов гриби, почали народжуватися ОТГ – аж дев'ять за рік.

Створювати так створювати: Даєш 60 ОТГ!

Не менш затяжним та епічним був на Закарпатті процес ухвалення Перспективного плану. Ще влітку 2015-го року на сесії облради депутати більшістю голосів не підтримали проект перспективного плану формування територій спроможних громад Закарпатської області, яким передбачалося створення 94 (!) таких об'єднань. Зі 108 обранців "за" проголосували лише 24 депутати. Не голосували представники фракції "Єдиний Центр" Віктора Балоги та "Батьківщини". Тоді Москаль зі словами "Ну, це політичні питання. Що ви дурака з мене робите?" гримнув дверима сесійної зали обласної ради, додавши, що не дозволить влаштовувати цирк, а прізвища всіх, хто проти об'єднаних громад, згодом назве.

Так, рік за роком, закарпатські громади ходили по замкнутому колу: в ОДА не підписували висновків, в облраді не розглядали Перспективний план, бо його просто не було. І ось у червні цього року на допомогу прийшло Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства. Оскільки Закарпатська облдержадміністрація так і не спромоглася подати на розгляд облради власний проект плану, у Києві розробили свій і надіслали його на ознайомлення до Закарпатської влади. За проектом Мінрегіону на Закарпатті має бути створено рівно 40 громад з урахуванням існуючих.

Звісно, це була лише пропозиція, останнє слово  – за облдержадміністрацією. І там "розродились": 26 вересня, під час сесії Закарпатської обласної ради депутати ухвалили Перспективний план створення 54 об'єднаних громад.  Під час обговорення у сесійній залі депутати підтримали пропозиції від трьох фракцій облради — КМКС, "Батьківщин" та БПП, які пролобіювали створення додатково ще 6-ти громад, тож в кінцевому результаті на мапі Закарпаття мали б з'явитися 60 громад. 

Щоправда, в Кабміні 8 громад відхилили, мовляв, не відповідають вимогам урядової Методики. Тож підготовлено відповідний лист до Міністерства розвитку громад та територій України, в якому керівництво ОДА погоджує проєкт, але водночас просить врахувати зауваження та передбачити у Перспективному плані Закарпаття й відхилені ОТГ краю. 

Не без ложки дьогтю

Процес створення ОТГ на Закарпатті, попри всі позитивні зрушення, має і кілька скандальних ситуацій. Так, до прикладу, села навколо Ужгорода категорично не хочуть об'єднуватися з обласним центром. Хоч міська влада і виступала з пропозицією, сільради не спішили відповідати взаємністю. Можливо, аргументи ужгородської влади не були переконливими, а може, в сільрадах порозмірковували, що не так уже і погано влаштувалися: мають спільну з Ужгородом інфраструктуру, мережу закладів освіти і медицини Ужгорода, якою користуються і жителі Ужгородського району, тож навіщо заганяти себе в кабалу господарських проблем. Обласному ж центру може стати затісно в теперішніх "штанцях", тож земельні питання стануть чи не найгарячішими. 

Наразі довкола міста існуватимуть три громади: Оноківська, Баранинська (вже два роки на прямих міжбюджетних відносинах з державою) та Холмківська. Остання є чи не найскандальнішою. Справа в тому, що на території Холмківської сільради розташовані основні бюджетоутворюючі підприємства Ужгородщини "Ядзакі-Україна" та "Джейбіл С.Ю.Л.", які були створені ще під час дії законів України "Про спеціальну економічну зону "Закарпаття" та "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності та території пріоритетного розвитку".  Не дивно, що проти ОТГ виступали не тільки в обласному центрі, але і на Угородщині. Влада району бідкалась, що в разі створення Холмківської об'єднаної територіальної громади Ужгородський районний бюджет недоотримає понад 85 мільйонів гривень або 57,7% надходжень загального фонду. Це поставить під загрозу економічну спроможність і фінансове забезпечення інших громад, адже деякі населені пункти району географічно несприятливо розташовані для їхнього подальшого розвитку. У результаті значна кількість сіл району стануть фінансово неспроможними.

Громади ж восьми сіл, які вирішили об'єднатись, наполегливо відстоювали своє бажання.  Так, 26 вересня, у день засідання сесії, на якій прийняли перспективний план, мітингувальники вийшли на площу Народну в Ужгороді з плакатами "Депутати, захищайте права народу", "Принцип добровільності в Україні не скасовано". Активісти переконували, що Ужгород мав можливість довести свою зацікавленість до сіл з окраїни, але так і не зробив цього. "Все вперлося в депутатів обласної ради: вони впевнені, що наші села повинні бути приєднані до міста Ужгорода, мотивуючи тим, що місту нема, куди розвиватись. Але на сьогоднішній день до Ужгорода було приєднано 3 мікрорайони. Ми не хочемо бути окраїною міста. Ми боремося, хочемо відстояти своє законне правом скористатись добровільним створенням ОТГ", – розповідав голова Сторожницької сільради Василь Сіка. І громада таки добилась свого.

Тепер Ужгороду – як, втім, і навколишнім ОТГ – треба не тільки обмірковувати умови міжмуніципального співжиття, а й добряче напружуватись, аби ці умови сумлінно виконувати. Крім того, на думку фахівців, процес триватиме, тож наступного року на Закарпатті теж треба очікувати низку виборчих процесів по ОТГ.