ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Стрітення Господнє: Як підготуватися до свята, аби не змарнувати його

Різдв'яне коло свят завершується празником Господнього Стрітення

Depo.
14 лютого 2018 21:50
ФОТО: depo.ua

Стрітення належить до 12-ти найбільших (окрім свята над святами – Великодня) свят церковного року. В цей день згадується євангельська подія, коли на 40-й день після народження Христа, його земні батьки, Діва Марія та Йосип Обручник, принесли Ісуса до Єрусалимського храму. Ці події яскраво описані в Євангелії від Луки.

Закон Мойсея приписував, що кожна жінка по народженні дитини протягом 40 днів не сміє входити до храму, бо в тому часі вона вважалася нечистою. На ці 40 днів припадав період очищення. Діва Марія, як Божа Мати, не була зобов'язана до обряду очищення, бо освятилася Христовим Різдвом. І все ж вона у покорі сповняє приписи закону і приносить у жертву дві горлиці, бо 40-го дня відбувався обряд пожертвування Богові і народження хлопчика. За Божим просвіченням Семеон у Дитятку Ісусі пізнав Месію, бере його на руки, прегарною молитвою благодарить Господа Бога за ласку, що його очі побачили обіцяного Спасителя.

З давніх-давен Стрітення чекали з особливим нетерпінням і урочисто відзначали, а тому приурочувалося до цього свята чимало звичаєвостей як церковних, так і побутово-господарських.

Селяни на Стрітення не працювали, зате уважно придивлялися до погоди, бо у цей день "лютий до березня в гості приїжджає", щоб "на Стрітення зимі з весною зустрітися". Вважалося: хто з них у цей день переборе, такою й буде погода до початку березня. За народним повір'ям, на Стрітення ведмідь вилазить з барлогу. І, якщо клишоногий побачить свою тінь, тобто, якщо у цей день світить сонце, він злякається і сховається знову у своє лігво.

Передусім, на Стрітення в церквах освячували свічки. Під час цього свята по церквах освячувались свічки, які кожен називав "святая свічка", її здавна було наділено великою божою силою, яка лікує, захищає житло, оберігає від хвороб як душу, так і тіло людини і тварини, допомагає молодим дівчатам прояснити свою долю. ЇЇ берегли і протягом року часто використовували для різних потреб. Наприклад, прийшовши з нею після служби в церкві її запалювали перед ворітьми і обходили все подвір'я, вірячи в те, що вона захистить все живе в дворі від поганих очей і невидимих надприродних руйнівних сил. Нею малювали хрещики (хрести) над вхідними дверима, над вікнами, в хаті на геренді (сволоці). Дівчата-відданиці на тій свічці ворожили – щоб "з полум'я взнати з якого боку сватача (сватів) чекати", або топили віск – щоб по застиглому скапуванні у холодну воду в мисці прояснити свою долю.

Коли на сім′ю "нападали різні нещастя" або траплявся падіж на худобу, тоді свічкою-громницею обкурювали все довкола: хату, стайні, увесь двір. Коли помираючи хтось довго не міг відійти в той світ, йому в руки давали цю свічку – "щоб муки зцілила і душу з грішним тілом розлучила". Під час сильних злив, буревіїв, щоби вітри не знищили достиглі поля і не спалила їх блискавиця запалювали її в хатах. Нею або гранню (жаром) з печі обкурювали запряжених биків в плуг, коли йшли на першу оранку, — "щоб її тепло у борозни лягло і рясними сходами проросло".

Інколи, виряджаючи когось із рідних чи близьких у далеку дорогу давали освячену громничну свічку потримати в руці; відламували від неї шматочок воску й клали до кишені – "щоб у дорозі була на підмозі".

На Стрітення святили в церкві і воду. У давнину стрітенську воду збирали з бурульок та додавали до води з колодязя — вона, за віруваннями, після цього ставала цілющою. Така вода лікує рани та внутрішні захворювання, рятує від злого ока. Нею ж окроплювали воїнів перед походом на війну, а пасічники окроплюють вулики навесні та стайні від відьом, щоб "не виссали з корови молока", а господарі окроплювали худобу під час першого вигону на пасовисько. Селяни набирали тієї води в нову - ще не вживану - посудину, приносили додому і пильно берегли. І сьогодні стрітенською водою скроплюють на щасливе повернення українських вояків, які йдуть на війну.

На Стрітення господарі ворожили на врожай, виставляючи на ніч тарілку з зерном на двір. Якщо ранком є роса - врожай, нема роси - немає врожаю.

Стрітення чекали і пасічники. Вони вважали: як капатиме зі стріх водичка, так прибуватиме і мед.

Після Стрітення вже можна було починати роботу в садах: обрізати гілки, прочищати дерева, кущі, щепити дерева, обрізати річні молоді пагінці, щоби пізніше в травні їх прищепити. Відгрібали сніг від стовбурів, щоби сонце обігрівало дерево. А на ті ділянки, де снігу було мало під деревами його переміщали, щоб була волога, там, де було багато вологи прокопували канавки, щоби лишня волога відійшла. Діти разом з дідусями починали готували для пташок різні годівнички і починали розвішувати їх в своїх садках.

Старші люди говорили так: "Стрітення повертає птиць до гаїв, а орача – до плуга". Ґазди, приступали до ремонтування сільськогосподарських знарядь, очищали від різного сміття поля під оранку.

На Стрітення люди придивлялися до багатьох природних прикмет, тому що людині хотілося пришвидшити весну, тепло, мати в наступному році гарні врожай.

Обрядових "стрітенських" страв не готували. Це має бути звичайний святковий обід з м‘ясом, як то борщ з печерицями та каплуном, смаженина з підчеревини, крученики з салом, вареники з картоплею, млинці з капустою, холодець з птиці, пиріг з рибою, вишневий кисіль, усілякі наливки та настоянки.

Українці - гостинні господарі, тож радо частуйте кума, свата чи брата, який нагодився до святочного столу.

Більше про життя Прикарпаття та Закарпаття читайте на Depo.Закарпаття

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook