ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Вбивство підлітка, гальмо для децентралізації та "євробляхи: ТОП-5 протестів закарпатців у 2018-му

У 2018 році відбулося чимало подій, які змусили закарпатців виходити на протести

Depo.
28 грудня 2018 13:00
ФОТО: depo.ua

Акції, мітинги, протести, можливо, не найулюбленіша справа закарпатців, але про свої переконання і вимоги місцеві можуть заявляти голосно і масово. В одних випадках виходити на людні акції закарпатців змушують дії влади, правоохоронців та відчуття справедливості. В інших – бездіяльність влади та бажання жити в комфортному та привабливому середовищі. Деякі акції знаходять підтримку серед місцевих і є ефективними, інші підтримує тільки окрема група людей і результату такі акції не дають.

"Народний бунт" через вбивство підлітка

Протести, викликані жахливим вбивством підлітка у закарпатському селі Нижня Апша його ж другом, мали кілька хвиль. Страшне і жорстоке вбивство 15-річного підлітка сталося в середині березня. Хлопчині було нанесено понад 20 ножових поранень. Ще більш диким цей жахливий випадок зробило те, що вбив підлітка його ж товариш – 14-річний односелець. Вбивство сталося безпосередньо у домі підозрюваного. Той запросив до себе жертву і, як кажуть батьки вбитого, після того, як програв йому у комп'ютерну гру, жорстоко з ним поквитався.

Трагедія, що трапилася, шокувала всіх. Та ще більше шокувало, що підозрюваного у вбивстві після того, як минув термін запобіжного заходу, з-під варти випустили. Односельці кажуть: вдома малолітній не сидів, неодноразово помічали, як він гуляв вулицями, їздив "на шашлики". Умови домашнього арешту не виконувалися.

Місцеві такого вчинку з боку правосуддя не зрозуміли і 18 квітня вийшли на бунт – за справедливе покарання для вбивці. Походить підозрюваний із заможної родини, тож лунали і звинувачення у "купівлі" правоохоронців.

Натовп розлючених людей перекрив трасу "Мукачево – Рогатин", а згодом вирушив до будинку підозрюваного, у якому і сталася трагедія. Правоохоронці вирішили забрати хлопця від гріха подалі і, коли виводили його з дому, ледь відбили у натовпу, вберігши тим самим від самосуду.

Згодом підозрюваного таки взяли під варту, почалися судові засідання, прокуратура Закарпаття повідомила, що юнаку загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком від семи до п'ятнадцяти років.

І раптово у грудні з'являється інформація, що підозрюваного підлітка можуть випустити під заставу.

Того ж таки дня у селі Нижня Апша Тячівського району кілька сотень місцевих жителів знову заблокували автодорогу "Мукачево - Рогатин" на знак незгоди з рішенням суду про визначення застави для підлітка, який жорстоко вбив свого товариша. Селяни палили шини і були налаштовані рішучо. Протестувальники обіцяли блокувати трасу, допоки суд не ухвалить справедливого рішення, а підозрюваний не понесе покарання згідно з законом. Проїзд перекритий, але в екстрених випадках, до прикладу, якщо у авто є хворі, вагітні або діти, машини пропускали. Всіх інших просили їхати в об'їзд.

За кілька днів обурені мешканці села Нижня Апша продовжили протест біля Хустського районного суду, під стінами якого переходили дорогу пішохідним переходом і блокували рух автотранспорту.

Такі радикальні дії дали свій результат - суд ухвалив рішення, в якому змінив умови запобіжного заходу, прибравши з ухвали розмір застави для підозрюваного 14-річного хлопця. Тепер в ухвалі йдеться лише про взяття підозрюваного в убивстві під варту, без визначення застави. Таке рішення суд прийняв під громадським тиском. Через таку ухвалу суду було розблоковано дорогу біля Хустського районного суду та трасу Мукачево-Рогатин.

Історія мала продовження, як не дивно, у Львові. Там адвокатка обвинуваченого провела прес-конференцiю у Львiвському прес-клубi рaзом з мaмою i бaтьком хлопця. Під час конференції вони намагалися "відбілити" хлопця, мовляв, під час убивства був у стані афекту через постійні знущання.

Децентралізація і протистояння з Москалем

Процес децентралізації на Закарпатті вже давно став скандальним і, як результат, практично повністю провальним. Якщо коротко, шість створених ОТГ – найменший показник в Україні. У восьми районах з 14 нема об'єднаної громади. Три ОТГ вже більше року очікують на висновки Закарпатської ОДА, і зараз вже згаяні всі можливі і неможливі варіанти і строки стати об'єднаними громадами у році наступному. Загалом же в 2018-му лише три громади подали документи на об'єднання або приєднання до міста обласного значення. При створенні ОТГ закарпатці натикаються на "стіну" у вигляді Закарпатської ОДА з її очільником Геннадієм Москалем. Протягом останніх років закарпатці неодноразово влаштовували перед ОДА акції протесту, звинувачуючи Москаля у гальмуванні процесу децентралізації.

Натомість ОДА 5 квітня цього року звернулася до Великої Палати Верховного Суду України з апеляційною скаргою щодо провадження про невідповідність Закону "Про добровільне об'єднання територіальних громад" законодавству України, а також до Верховного Суду України з проханням направити Закон "Про добровільне об'єднання територіальних громад" у Конституційний Суд України для визначення його відповідності Конституції України. А сам Москаль вважає, що, якщо є якісь перспективні плани створення об'єднання тергромад, то це суперечить самому принципу добровільності створення ОТГ.

У тому ж квітні люди знову прийшли під стіни ОДА через ОТГ. Представники Холмківської, Сторожницької і Тарновецької громад зібралися перед на мирний мітинг у підтримку створення Холмківської об'єднаної територіальної громади.

Мітингарі скандували "Виходь" і вимагають зустрічі з Геннадієм Москалем. А він, у свою чергу, напередодні заявив, що мітинг є спробою шантажу обласної державної адміністрації, "а дата вибрана навмисне в розпал "сакурового" сезону, щоб зіпсувати свято численним туристам, які на запрошення керівництва області в ці дні приїжджають до Ужгорода".

Невдоволені закарпатці вдалися до старого-доброго способу – перекриття траси "Київ - Чоп". Дорогу було заблоковано у селі Холмок на Ужгородщині – люди безперервно рухалися пішохідним переходом. Результат протестів не на руку мітингарям: цьогоріч не створено жодної ОТГ, хоча плани були щонайменше у шести.

Нема дороги – нема проїзду

Закарпатці часто у будь-якій незрозумілій ситуації роблять одне – перекривають дорогу. Такий спосіб дехто вирішив обрати для ремонту тих же доріг. Логіка проста: дорога розбита, з ямами – от і не треба нею їздити. Протягом року на Закарпатті безліч разів перекривали шляхи з вимогами їх відремонтувати. Так, хвиля обурень прокотилася областю наприкінці травня. Тоді у Виноградівському районі в селі Сасово люди день і ніч перекривали центральну дорогу села, вимагаючи проведення ремонту місцевих автошляхів.

Проти мітингувальників виступив, знову ж таки, Москаль, обурюючись, що, на його думку, деякі голови населених пунктів Закарпаття перетворюються на "активістів" і замість того, щоб вирішувати проблеми своїх сіл, узялися влаштовувати акції протесту й висувати виконавчій владі різні вимоги.

Але як би Москаль не реагував, акції протесту підхопили і в інших районах. До прикладу, на Рахівщині жителі Ясіня також взялися перекривати дорогу. У них до влади було вже три вимоги: прозвітувати про свою діяльність, терміново зробити ремонт дороги в бік села Лазещина, навести лад зі сміттєзвалищами у гірському районі.

За кілька днів протести стихли, але проблеми з дорогами залишилися. І вже за деяких час на Виноградівщині знову перекрили дорогу і вже масштабніше: кількасот людей перекрили рух на дорозі "Виноградів-Теково-Неветленфолу".

Причиною називали жахливий стан доріг. Згодом деякі мешканці сіл, що розташовані вздовж дороги "Рахів – Богдан – Луги", взялися перекривати автомобільний рух, вимагаючи негайного ремонту. Тоді Геннадій Москаль взявся розповідати, скільки всього робиться для ремонту доріг, і водночас доручив головному управлінню Нацполіції в Закарпатській області дати правову оцінку блокувальникам автомобільного руху.

Були ці протести ефективними, чи ні, але цього року Закарпатська ОДА взяла за звичку щотижня по кілька разів звітувати про відремонтовані відрізки дороги на території області.

SaveNabka проти мерії Ужгорода

Якщо багато закарпатців протестували, вимагаючи ремонту, то в Ужгороді люди вийшли на акцію з вимогою ремонт припинити.

Цьогоріч Кабмін виділив Ужгороду на облаштування набережної Незалежності 21 млн грн, які потрібно було встигнути освоїти до кінця року. Міськрада, не гаючи часу, оприлюднила план ремонту і пообіцяла розпочати роботи якомога швидше. Побачивши проект, чимала частина ужгородців жахнулася: в майбутній оновленій місцині вони не впізнали "своєї" набережної. Місце, де виросло не одне покоління ужгородців (набережна завжди була точкою для місцевих тусівок), реконструкція, судячи зі світлин, змінить повністю.

Тому ужгородці повстали: така поспішна реконструкція докорінно змінить вигляд улюбленої "набки", поставить під загрозу внесення центрального району "Малий Ґалаґов" до списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО і, найголовніше, може знищити відому липову алею вздовж Ужа. Більше того, роботи має виконувати фірма, яка вже роками ремонтує Капушанську вулицю та площу Петефі в Ужгороді і має не найкращу репутацію. Перші спроби розібрати бруківку на набережній і застелити її гранітними плитами провалилася – містяни зупинили процес.

Небайдужі ужгородці оперативно організували акцію "SaveNabka". Було зареєстровано петицію на сайті Ужгородської міської ради проти будівельних робіт на набережній, і необхідну кількість голосів зібрали (чи не вперше в історії міста) менше, ніж за добу. На акцію за збереження набережної вийшло чимало небайдужих містян (що теж для Ужгорода нетипово). Збереження "набки" у відкритому зверненні до прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана підтримали і відомі люди, діячі культури і мистецтва, науковці України.

Ужгородською місцевою прокуратурою за наслідками численних повідомлень у регіональних засобах масової інформації, було навіть розпочато кримінальне провадження щодо можливих зловживань під час організації проведення капітального ремонту набережної Незалежності в місті Ужгороді.

Було також організовано своєрідне чергування на Набережній і активісти зупиняли будь-які спроби будівельників розпочати роботи. Ужгородці мітингували і під мерією. У багатьох з них - плакати зі зверненнями до міського керівництва. Небайдужі містяни вимагали припинити будь-які незаконні спроби реконструкції набережної у центрі міста.

Кілька місяців протистоянь, різних нарад і обговорень за участі керівництва міста, противників реконструкції, завершилися на користь мерії. Поступово, малими кроками, але набережну таки почали реконструювати. Нове покриття встеляється, лавиці замінюють.

Не такі "євробляхери"

У листопаді Закарпаття, як і більшість регіонів України, "штормило" від протестів власників автівок з іноземною реєстрацією, яким, як стало відомо, таки доведеться розмитнювати свої автомобілі. Тоді всеукраїнські акції організували активісти ГО "АвтоЄвроСила", але Закарпаття своєю увагою оминули.

І це попри те, що в регіоні з кількома кордонами з Євросоюзом, є величезна кількість "євроблях". Місцеві активісти організації "Доста Закарпаття", яка має неоднозначну репутацію, перекрили трасу "Київ - Чоп" у Нижніх Воротах ще 19 листопада.

Протестувальники у своїх зверненнях та стрімах з місця події неодноразово наголошували про "єдність" з учасниками акцій з інших областей. Але, очевидно, з закарпатською акцію щось не так, якщо організатори всеукраїнського протесту її "не помітили". Незважаючи на те, що на Закарпатті кількість авто на іноземній реєстрації є дуже значною, до акції не долучилися активісти місцевих організацій, як-от "Пересічка".

Навіть після закінчень в інших регіонах, закарпатскі пересічники-активісти ще деякий час не давали спокою місцевим, перекриваючи шляхи до пунктів пропуску, влаштовуючи акції під стінами ОДА, палячи шини та закликаючи до мітингів.

Кілька разів з протестувальниками проводилися зустрічі в облдержадміністрації. Такі розмови зазвичай проходили на підвищених тонах. Нардепи та представники митниці пояснювали активістам, за яких умов у законі можна щось змінити, закликали до порозуміння та дій у рамках Закону. "Пересічники" стояли на своєму, наголошуючи, що дотримуватися Закону чи чекати Конституційного Суду не збираються і натякнули на самосуд в разі примусових дій з боку влади. Шуму було багато, однак підтримки діям пересічників – мало. Дороги розблокували, шини загасили, а, за останніми даними, вже понад тисячу закарпатців розмитнили свої автівки, тож процес триває.

Більше про життя Прикарпаття та Закарпаття читайте на Depo.Закарпаття

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook