Сьогодні корифею закарпатської школи живопису виповнюється 87

Про це Depo.Закарпаття повідомила культурно-мистецька фундація Brovdi Art.

З незмінною люлькою в руках, із щирою посмішкою на обличчі та надзвичайно мудрим і теплим поглядом – усі, хто знає Володимира Микиту, знають його саме таким. Корифей закарпатської школи живопису, народний художник України, лауреат численних премій та нагород – усі ці гучні звання, певна річ, багато говорять про нього як про надзвичайно талановитого митця, але мало – про його творчість. Бо картини художника – яскраві й сповнені енергії розповіді про народне життя, про красу й велич рідної землі, про людей, які оточували митця.

Мало хто знає, що Володимир Микита, крім художнього хисту, має й інші таланти.

"Знаєте, я вважаю, що кожна дитина талановита, і тільки з часом проявляється, до чого в неї більше хисту. Так і я: з дитинства багато захоплень мав – і спорт, і космос, і поезія… Років у 10-11 мені хотілося писати, я навіть створив поему і читав її на святі у школі. Були й інші захоплення, зокрема, театр. Я вів сценічні програми кожен другий тиждень, коли вчився у художньому училищі. Потім, коли служив в армії, теж виступав на сцені. Доволі серйозно цим захоплювався і коли демобілізувався, задумався, на чому зосередитися: на малюванні чи на театральному мистецтві? Хоч і обрав перше, встиг таки зіграти в опереті "Весілля у Малинівці", - розкрив таємниці художник.