Скорочення ВНЗ: Які університети точно не закриє міністерство Новосад (СПИСОК)

Повідомлення про можливе скорочення кількості вишів добряче сполохало український простір. Заразом, серед сотень університетів і академій є ті, "зрізання" яких є маловірогідним

Скорочення ВНЗ: Які університети точно н…

Розмови про оптимізацію – а під нею завжди ховається зменшення кількості заради підвищення якості – вищих навчальних закладів України, ведуться вже не перший рік і не першим Міністерством освіти. Але цього разу "дамоклов меч" здається реальнішим, ніж раніше: нинішній уряд змінює систему фінансування ВНЗ та планує закривати їхні філії в деяких містах. Окрім того, як оголосила очільниця Міносвіти Ганна Новосад, деякі університети можуть бути об'єднані.

Depo.ua вже робило припущення, які виші може втратити Україна.

Читайте також: Скорочення ВНЗ: Які університети може закрити міністерство Новосад (СПИСОК)

І тема, судячи з шаленого інтересу читачів, є дійсно гарячою. Цього разу поміркуємо про те, яким навчальним закладам враховуючи їхню потужність та місце в системі національної освіти, скорочення не загрожує скорочення або ж є маловірогідним.

Київ

В столиці достатньо вишів, які точно ніхто не закриє, яка б реформа освіти не відбувалась. Це, природньо, найпотужніші і найпопулярніші заклади, від зазіхання на які "попливе" вся система вищої освіти країни, адже заміни їм просто нема.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Цей виш за різними рейтингами є найкращим в Україні і має репутацію візитівки вищих навчальних закладів України.

Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського. Цей навчальний заклад постійно входить до трійки найкращий по усій країні, а тому має "імунітет" від закриття.

Національний медичний університет імені Богомольця. Цей вищий навчальний заклад є лідером серед підготовки медиків.

Національний університет "Києво-Могилянська академія". Цей виш також завжди посідає лідируючі місця серед вузів України.

Національний авіаційний університет. Вже давно цей виш освоїв підготовку різнопрофільних фахівців, але все рівно є одним з небагатьох, хто готує фахівців для української авіації.

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана. Вступати до цього вишу їдуть чи не з усієї країни, адже вже довгі десятиліття КНЕУ є одним з найкращих з підготовки економістів.

Національний педагогічний університет імені Драгоманова. У Міністерстві освіти ніколи не наважаться закрити виш, який виховує кадри для роботи самого міністерства.

Київський національний університет будівництва та архітектури. Архітектори та будівельники зазвичай здобувають освіту у цьому виші, який є лідером у своїй галузі.

Національний університет біоресурсів та природокористування. Це чи не єдиний виш в Україні, що якісно готує фахівців в аграрній галузі.

Крім того, варто згадати Національний транспортний університет, спеціалізація якого зрозуміла просто з його назви.

Донбас

На Донбасі університети, які не мають потрапити під об’єднання або ліквідації – це великі вузи з давньою історією. Більшість з них до 2014 року розміщувалися або в Луганську, або в Донецьку, тож зберегти їх, хоча б з міркувань потенційного повернення на малу батьківщину в майбутньому, повинно бути пріоритетом Міністерства освіти.

На Луганщині, це такі вузи як Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля та Луганський державний університет внутрішніх справ імені Едуарда Дідоренка (ЛДУВС) – обидва нині "мешкають" в Сіверськодонецьку. А також Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, який до Сіверськодонецька переїжджає.

На Донеччині це Донбаський державний педагогічний університет (Слов'янськ), Донецький національний технічний університет (Покровськ), Донбаська національна академія будівництва і архітектури – ДонНАБА (Краматорськ), Донецький юридичний інститут МВС України – ДЮІ (Маріуполь)

Збереження цих навчальних закладів дозволить втримати на Донбасі більше молодих спеціалістів, бо якщо молода людина поїде з Луганщини і Донеччині одразу після школи, то шансів на те, що вона колись повернеться в без того постраждалий регіон, буде набагато менше.

Дніпро

У Дніпрі ціла низка вищих навчальних закладів має стійкий імунітет від "вірусу скорочення", який поширився у коридорах влади. Надто велику історію і навіть серйозних покровителів мають ці виші.

Першим у списку стоїть Національний технічний університет "Дніпровська політехніка". Для промислового регіону колишній гірничий університет має стратегічне значення, оскільки випускає фахівців, які дуже потрібні для шахт, розробки копалень. Та й будівництво метрополітену теж не варто скидати з рахунків. "Дніпровська політехніка" традиційно входить до десятки найсильніших вузів країни.

Майже аналогічна ситуація з Національною металургійною академію, яка також має велику історію і тісні зв’язки з промисловістю. Цей виш переживав різні часи в залежності від кризи у металургійній галузі, коли випускники не мали де приткнутися. Проте завжди фахівці з металообробки чи інших спеціальностей цінувалися.

Враховуючи те, що у Дніпрі знаходиться космічний гігант "Південмаш", а також КБ "Південне", підготовка молодої конструкторської зміни поставлена на потік у Дніпровському національному університеті. Хоча там безліч також інших спеціальностей, і важко навіть теоретично уявити, що такий виш можуть закрити.

На гарному рахунку в Україні також Дніпровська медична академія, де навчається багато іноземних спеціалістів, Придніпровська державна академія будівництва і архітектури, а також Дніпровський національний університет залізничного транспорту. Усі ці виші мають розгалужену систему коледжів, вражаючу матеріально-технічну базу і навряд можуть турбуватися про своє майбутнє.

Харків

У Харкові та області налічується величезна кількість вишів різних рівнів акредитації. У світлі реформи вищої освіти від міністерства Анни Новосад теоретично може зникнути менше десяти ВНЗ у регіоні. Відтак, закладів, яким нічого не загрожує, залишається кілька десятків. Тож представимо трійку найкращих, згідно рейтингу інформаційного ресурс "Освіта.ua" у 2019 році.

Перше місце традиційно посідає Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, який, до речі, цього року святкую 215-річчя від дня відкриття. Це найстаріший виш на східній Україні та один із найстаріших у державі. Університет має чи не найбільше серед українських вишів викладацьких публікацій у фахових виданнях, постійно входить у ТОП-3 українських ВНЗ і наявний у ТОП-500 вишів світу.

Друге місце в рейтингу посідає Харківський національний медичний університет. Це один із найбільших центрів навчання іноземних студентів у Харкові, відтак, значне джерело притоку валюти. Крім цього, виш традиційно входить у ТОП-50 найкращих вишів України, його працівники є провідними медиками не тільки регіону, однак і всієї держави.

Третій – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут". Харківський політес навчає, в тому числі дуже затребуваних нині "айтішників". Його вихованці стали засновниками дуже успішних стартапів. У "ТОП-200 Україна" ХПІ посів 5-ту позицію, в рейтингу "Scopus" – 9-ту.

Львів

У Львові ситуація така ж, як і загалом по Україні, причому в першими в "щасливій трійці" йдуть виші також спрямування, як і у вищезгаданому Харкові. Точно не закриватимуть найголовніші, навіть в чомусь культові в місті Львівський національний університет імені Івана Франка і Національний університет "Львівська політехніка". Також навряд чи щось загрожує Львівському медичному університету, Національному лісотехнічному університету України та Університету фізичної культури і спорту.

Рівне

У Рівному два найкрупніші вузи – Гуманітарний і Педагогічний – вже давно фактично об’єднані, тому навряд чи їм щось загрожує: вони вже, по суті, "оптимізовані".

Луцьк

У Луцьку лише два великі виші: Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки та ЛНТУ – Луцький національний технічний університет. Про плани щодо їхнього закриття нічого невідомо навіть на рівні чуток та припущень.

Одеса

Тема можливого скорочення вишів турбує багатьох: як нинішніх студентів та викладачів навчальних закладів, так і абітурієнтів, які думають отримувати вищу освіту. Скоріше за все, питання закриття не має турбувати тих, хто обрав для навчання Одеський національний університет імені Мечникова. У всеукраїнському рейтингу, за даними порталу Освіта.ua, цей виш посідає 16 місце у ТОП-200 навчальних закладів країни, які надають вищу освіту. Торік на 7713 місць було подано 11 255 заяв від абітурієнтів.

Чималий шанс залишитися серед чинних є і в Одеського національного політехнічного університету. У ТОП-200 він має 45 місце, хоча торік кількість поданих заяв була меншою, ніж ліцензійний обсяг – 10 372 проти 12 520 відповідно. А Одеська національна академія харчових технологій взагалі користується чималим попитом серед абітурієнтів: тут на 4 670 місць у 2019-му подали 9 187 заяв.

Навряд чи закриє МОН Одеський медичний університет та Одеський університет внутрішніх справ. Міністерство освіти не зможе це зробити, бо перший підпорядкований Міністерству охорони здоров'я, а другий – Міністерству внутрішніх справ.

Запоріжжя

У Запорізькій області можна назвати щонайменше чотири виші, які точно у найближчому майбутньому не потраплять під закриття чи реорганізацію. Усі вони державні.

Перше місце у цьому умовному рейтингу має посісти Запорізький державний медичний університет. Свою офіційну історію він веде з 1903 року від фармацевтичного відділення Імператорського Новоросійського університету Одеси. У Запоріжжя як фармацевтичний інститут був переведений 1959-го, згодом став медичним інститутом, а потім університетом. Користується великим попитом в іноземних вступників, на яких непогано заробляє. Dипускники працюють у понад сотні країн світу. У консолідованому рейтингу Українських вишів торік посів 38 сходинку. При ліцензованому обсязі 1560 місць минулого навчального року в університет було подано 3884 заяви. Готує фахівців за кількома напрямками: педіатрія, технології медичної діагностики та лікування, стоматологія; фізична терапія, ерготерапія, фармація тощо. Післядипломний етап включає навчання в інтернатурі, клінічній ординатурі, аспірантурі, а також курси підвищення кваліфікації для провізорів і фармацевтів. У структуру університету також входить науково-дослідні інститути.

Не загрожує закриття Запорізькому національному університету. Це виш із майже 90-річною історією. Починався як педагогічний інститут, університетом став у 1985 році. До його структури входять 16 факультетів, 76 кафедр, Економіко-правничий і Торговий коледжі, Інженерний інститут. У рейтингу вишів торік посів 56 сходинку. При ліцензійному обсязі 22143 місць вступити до ЗНУ тоді забажали 15323. При цьому конкурс на одне бюджетне місце (за кількістю усіх поданих заяв) склав 18,11.

Є усі шанси для подальшої діяльності у Національного університету "Запорізька політехніка", який у торішньому рейтингу посідав 64 місце. Колишній машінститут, який веде свою історію від заснованого в 1900 році середнього семикласного механіко-технічного училища, яке готувало висококваліфікованих техніків-механіків для промислових підприємств. Інститутом став у 1930 році, із 1994-го – університет. Готує фахівців за кількома десятками спеціальностей, не лише технічних. При ліцензійному обсязі 9152 місць торік вступити до Запорізької політехніки виявили бажання  9820 вступників. Конкурс на одне бюджетне місце склав 10,17.

Непогані перспективи й у Таврійського державного агротехнологічного університету – 136 місце в рейтингу. Офіційно веде історію з 1932 року, хоча його можна вважати нащадком заснованого ще наприкінці XIX сторіччя у Мелітополі реального училища, де, серед іншого, викладали агрономічні дисципліни. Має розгалужену систему коледжів, зокрема один – в сусідній Херсонській області, а також низку науково-дослідних інститутів, що спеціалізуються саме на особливостях землеробства на Півдні України. Готує фахівців за кількома спеціальностями, серед них "Геодезія та землеустрій", "Агрономія", "Садівництво та виноградарство", "Лісове господарство". Знедавна на базі університету розвивають напрямок бджільництва. Ліцензійний обсяг торік становив 4965 місць, заяв було подано 3198. На бюджетне місце конкурс становив 5,71.

Закарпаття

На Закарпатті вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівня акредитації в області є 10, з них 4 приватні.

Чотири з них вже кілька останніх років потрапляють до ТОП-200 вузів України, тож можуть працювати спокійно. Так, у 2019-му ДВНЗ Ужгородський національний університет посів досить високу позицію в рейтингу, маючи 35-те місце (оцінка інтегрованого показника діяльності  ̶ 24). Інші три, хоч і плентаються ніби у хвості, тим не менш з року в рік покращують свої показники і не є останніми: Мукачівський державний університет посідає 170 позицію в рейтингу (12,5), Закарпатський угорський інститут – 188 місце (11,48), Закарпатська академія мистецтв – 195 місце.

Також Ужгородський національний університет увійшов до когорти найсильніших закладів вищої освіти України, яким у 2020 році буде підвищено державне фінансування. Серед 17 університетів, фінансування яких зросте на понад 15 мільйонів гривень, УжНУ – на 12 місці. За останні роки УжНУ стрімко  піднявся у рейтингу Webometrics. У липні 2014 року він посідав 127 місце, влітку 2017 року - вже 24 позицію. У січні 2019-го, УжНУ посідав 17 сходинку, таким чином, за рік університет виріс на 6 позицій у реєстрі українських вишів. А також на 102 позиції покращив свій результат у загальному рейтингу всіх університетів світу.

Прикарпаття

В Івано-Франківській області діє 11 вузів, п’ять з них – приватні. Щонайменше трьом точно не загрожує скорочення: так, до рейтингу "ТОП-200 університетів України" увійшли три франківські. Зокрема, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника опинився на 41 місці, Івано-франківський національний медичний університет – на 62-му, а Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу – 65-му.

Вінниця

У місті над Бугом навряд чи треба хвилюватися Національному медичному університет імені Миколи Пирогова. У рейтингу ТОП-200 ВНЗ України медичний університет посідає найвищу сходинку серед вінницьких вишів – 22 місце, на три сходинки випередивши популярний нині політех. До структури університету входить шість факультетів з шістьма десятками кафедр як теоретичного, так і клінічного профілю. Тут навчається більше 12 тисяч студентів, інтернів, аспірантів, клінічних ординаторів тощо. В їхньому числі – чимало іноземців. У вінницькому "меді" працює близько тисячі викладачів. Відтак, це надто потужна система, щоб попасти під міністерський "ніж".

Вінницький національний технічний університет. Вінницький політех випускає фахівців у найбільш грошовитій та актуальній нині сфері – ІТ. Торік виш посів 25 сходинку рейтингу ТОП-200 ВНЗ України. Навчальний заклад готує бакалаврів та магістрів на 7 факультетах та в 1 інституті за 25 бакалаврськими і 22 магістерськими спеціальностями. На сьогодні в університеті навчається близько 5 тисяч студентів.

Вінницький національний аграрний університет. Посів найнижчу серед вінницьких вишів 122 сходинку у ТОП-200 ВНЗ України. Навчальний заклад досить популяний у вінницьких абітурієнтів, адже область аграрна і фахівці у цій сфері надзвичайно затребувані. На жаль, вінницький аграрний часто стає осередком скандалів, адже його почесним президентом є одіозний політик Григорій Калетник.

Донецький національний університет імені Василя Стуса. У рейтингу ТОП-200 ВНЗ України посів 31 сходинку. Виш переїхав з окупованого Донецька у 2014 році, тож йому довелось буквально починати з чистого аркуша. У Вінниці навчальний заклад отримав потужну підтримку міської влади, тож приміщення знайшлися досить швидко. Звісно, більшу частину навчального обладнання та методичних матеріалів університет не зміг вивезти з Донецька, однак вивіз свій основний актив – людей. Тож його "переродження" у Вінниці прогресує досить швидко.

Вінницький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету. Попри те, що виш є відокремленим структурним підрозділом, його вінницьке відділення за зовнішніми ознаками далеке від ліквідації. Навчальний заклад досить популярний у місцевих абіурієнтів, адже випускає фахівців актуальних нині професій у сфері туризму, маркетингу, фінансів та банківської справи. Інститут знаходиться в будівлі, в якій наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття розміщувалося реальне училище, де склав іспити на звання народного вчителя Михайло Коцюбинський.

Полтава

Одним з вишів на Полтавщині, який стовідсотково не потрапить під скорочення, є Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, заснований у 1960 році. Це єдиний університет в Полтавській області, в якому навчається понад 7 000 студентів. Тут готують професійних фахівців з електромеханіки, комп'ютерної інженерії, економіки, філології, правознавства тощо. У 2019 році Кременчуцький національний університет став одним з кращих національних університетів України. За результатами моніторингу Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. КНУ посів 11 місце серед 113 національних університетів України.

У Полтаві ж працюють п'ять державних вишів: Українська медична стоматологічна академія, Полтавська державна аграрна академія, Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, Полтавський юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка.

Про скорочення з цього списку можуть не турбуватися працівники ПНПУ імені Володимира Короленка, який було засновано у 1914 році. В педуніверситеті працюють сім факультетів і готують фахівців за понад десятьма напрямками навчання. Його студенти та викладачі постійно дивують своїми вкладами та відкриттями в культурній діяльності як на всеукраїнському, так і на міжнародному рівні. Щорічно тут проводяться міжнародні, всеукраїнські, регіональні наукові та науково-практичні конференції, семінари та симпозіуми. Університет підтримує традиційні міжнародні зв'язки, розвиває нові напрямки співпраці із зарубіжними партнерами, зокрема зі Слупською педагогічною школою (Польща), Великотирнівським університетом Св. Кирила і Мефодія (Болгарія), Лі Університетом (штат Теннесі, США), з якими укладeно угoди пpо співпpацю тa обмін доcвідом. Нa бaзі ПДПУ утворeний науково-оpганізаційний цeнтр Міжнаpодної макаренківcької аcоціації, якa об'єднує науковців 15 кpаїн Євpопи, Азії, Амeрики.

Хмельницький

Три виші області отримали держфінансування, отож їхнє існування на найближчий час є доведеним фактом. Кожен університет отримав гроші залежно від результатів своєї роботи та стимул розвиватись динамічніше.

У 2020 році міністерство планує підтримати Хмельницький національний університет, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка та Подільський аграрно-технічний університет. Фактично мова йде про кошти передбачені на підготовку студентів, які здобувають вищу освіту за державним замовленням. Тут не враховуються фінансування забезпечення передбачених законодавством соціальних виплат та інших витрат університетів.

Отже, Хмельницькому національному університету міністерство має виділити понад 101 мільйон 756 тисяч гривень, що на 4 мільйони 659 тисяч 306 гривень більше, ніж торік. Станом на жовтень 2019-го вищу освіту за державним замовленням у цьому університеті здобувало 2 845 студентів.

Кам’янець-Подільський національний університет цьогоріч має отримати на підготовку студентів за державним замовленням понад 78,32 млн гривень, що майже на 2,3 млн гривню, ніж торік. На цій формі навчання освіту станом на жовтень 2019-го освіту здобувало 2 566 студентів.

А ось Подільському аграрно-технічному університету, який також працює у Кам’янці-Подільському, міністерство має виділити понад 55 млн гривень, що на 2,9 мільйона більше, ніж торік. На державній формі навчання станом на жовтень 2019 року навчалося 1 236 студентів.

Кропивницький

У Кропивницькому вже багато десятків років є "три кити", на яких тримається вища освіта області.

Це Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, Центральноукраїнський національний технічний університет, Льотна академія Національного авіаційного університету. Вони мають достатню кількість будівель та аудиторій, гуртожитків, ніколи не мали проблем з ліцензуванням та акредитацією, на відміну від деяких приватних закладів. Тож складно уявити собі Кропивницький хоча б без одного з цих вишів.

Останнім часом Льотна академія НАУ не лише навчає пілотів, диспетчерів та бортпровідників, а й розвиває вивчення ІТ-технологій, співпрацює з корейцями стосовно випробувань безпілотників. Статус національного має технічний університет. Крім освітньо-професійної діяльності, університет виконує функції наукового центру з питань сільськогосподарського машинобудування, електроенергетики, екології, автоматики, економіки тощо. До того ж, в обох закладах вищої освіти навчаються студенти з іноземних країн, а це додає відповідних зобов’язань МОН перед закордонними партнерами.

ЦДПУ імені Винниченка, окрім науки, велику увагу приділяє патріотичному вихованню студентів та залучає до активізму – просування власних проектів та здобуття грантів.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Закарпаття

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"