Сезон ремонту автошляхів: ТОП-9 жахливих доріг Закарпаття

На ремонт закарпатських доріг державного значення у 2020 році Уряд виділив 1 мільярд 342 мільйона гривень

Сезон ремонту автошляхів: ТОП-9 жахливих…

У закарпатців стосунки з дорогами завжди були складними, навіть з капітально відремонтованими, бо ті стають для них смертельними. Так за даними поліції, торік на Закарпатті побільшало трагічних ДТП через підвищення швидкості. За неповних два місяці в регіоні трапилась сотня аварій, два десятки з яких - смертельні. Патрульні кажуть, що основна причина - у новій дорозі, точніше - невмінні закарпатців дотримуватись швидкісного режиму. Втім, це тема іншої розмови. Повернемось до наших більш звичних "баранів" - доріг без ремонту.

За інформацією ОДА, загальна протяжність доріг державного значення в області складає 921,2 км. Вони мають свою специфіку, відмінну від інших регіонів України. 62% від загальної протяжності цих доріг розташовані в гірській місцевості з 12 перевалами. Практично всі вони проходять уздовж річок і перетинають їх, тому на дорогах розташована велика кількість штучних споруд: мостів, трубопроводів, підпірних стінок, тощо. Для утримання доріг державного значення в нормальному стані щорічно слід здійснювати капітальний ремонт не менше 80 км і поточний середній – не менше 180 км дорожнього покриття. Для цього необхідне фінансування в сумі близько 4 мільярдів гривень щороку. Тоді як фактичне фінансування всієї дорожньої галузі Закарпаття за попередні роки становило близько 200 мільйонів гривень на рік.

Закарпатців такий стан речей не влаштовував, тож вони протестували дуже часто і по-всякому: перекривали дороги, палили шини, йшли з плакатами до влади. Народилася навіть жартівлива прикмета: "день без протесту можна вважати даремно прожитим".

Чи то через невдоволення закарпатців, чи з якихось інших причин, але рівно рік тому, у лютому 2019 року, Кабінет міністрів України на своєму засіданні розглянув звернення Закарпатської облдержадміністрації про крайню необхідність виділення коштів на ремонт доріг державного значення, які перебувають у катастрофічному стані, і, хоч і не повністю, але задовольнив потребу в коштах, виділивши додаткове фінансування для Закарпаття. Ремонт доріг почався після проведення тендерних процедур і як тільки дозволили погодні умови.

Почали з траси "Мукачево - Рогатин", яка після траси "Київ – Чоп" є головною транспортною артерією Закарпаття, і яка, через відсутність фінансування й хронічне, багаторічне непроведення ремонтів, розсипалася на шматки й у багатьох місцях нагадувала танкодром. Її ремонт був не просто подією обласного масштабу - цілою епопеєю, за якою уважно слідкували, за яку переживали і завершення якої щиро вітали.

Було...

… стало

Трасу відремонтували, але безсніжна зима звела нанівець актуальність фрази "разом зі снігом з доріг зійшов і асфальт". А так хотілося перевірити надійність покриття багатостраждальної автотраси. Втім, можливість ще буде перевірити і цю трасу, і ще кілька із категорії "багатостраждальних танкодромів", але вже відремонтованих, як, до прикладу, двох об’їзних в Мукачеві.

Було…

… стало

Окрім остаточного закінчення ремонту на цих ділянках,  "ямкувати" і ремонтувати в області дорожникам є що, тому Depo.Закарпаття нагадає лише кілька прикладів бездоріжжя, однак сподівається, що читачі надсилатимуть фотографії чи відео стану доріг в їхніх населених пунктах – всі разом допоможемо чиновникам звернути увагу на ці автошляхи.

Отже, чи не найбільший резонанс викликав ремонт дороги за новітньою канадською технологією. Йдеться про дорогу у селі Лохово Мукачівського району, яка ремонтувалася за новою супердешовою технологією - із глини.

Будівництво було експериментальним, але казали, що це - дорога майбутнього. У підсумку вулицю протяжністю 2,5 км перетворилася у "болотяну трасу". Експеримент не вдався, щоправда, у владі пообіцяли все виправити, хай тільки встановиться добра погода.

Навіть не погана дорога, а її повна відсутність – такі реалії жителів селища Ільниця в Іршавському районі. Жителі півсотні будинків відрізані від цивілізації. До селян через півметрові ями та багнюку не можуть доїхати ні швидка, ні пожежники: хворих несуть 2 км, а хати горять.

Попри те, що селяни роками оббивають пороги сільської ради, влада каже, що грошей на дороги немає. Цьогоріч на ремонт дороги сільська влада виділила всього 20 тис. грн, що не вистачить навіть засипати найглибші ями.

Через жахливий стан дороги в с. Олександрівка на Хустщині селяни вийшли на протест. Акція тривала кілька годин.

Скоріш за все, жителі Олександрівки за ремонт боротимуться ще деякий невизначений час, бо, як пояснив в. о. голови Хустської РДА Михайло Попович,  коштів на ремонт нема і не скоро будуть, адже ті, що були, "розібрали" депутати на дороги у своїх округах та селах. "В першу чергу обласними депутатами вибивалися кошти на ремонт тих доріг, які належать до їхніх округів", - знизав плечима урядник.

Жителі села Барбово на Мукачівщині зібрали гроші та за 7 тис грн закупили асфальт, і, як тільки будуть придатні умови, найбільші ями залатають самі. Однак сподіваються, що і влада, до якої вони ніяк не можуть достукатися, їх почує, і врешті в селі буде придатна дорога.

Згадаємо ще кілька жахливих доріг, але уже із твердою вірою у кращі зміни: днями на ремонт закарпатських доріг державного значення у 2020 році Уряд виділив 1 мільярд 342 мільйона гривень. Сума, у порівнянні з минулими роками, солідна. Згідно з оприлюдненим документом, на Закарпатті планується здійснити ремонт двох транспортних мостів та 14 ділянок доріг національного значення. 

Гроші, окрім автотраси "Мукачево - Рогатин", виділили також на наступні дороги, які варті місця в топі найжахливіших:

- Р-53 Контрольно-пропускний пункт "Малий Березний" - Малий Березний на ділянці км 0 + 000 - км 2 + 800 – 2 млн грн;

- М-23 Берегове - Виноградів - Велика Копаня на ділянках км 21 + 400 - км 35 + 335, км 37 + 426 - км 49 + 700 – вартість робіт 65 млн грн;

- М-24 Велика Добронь - Мукачево - Берегове - контрольно-пропускний пункт "Лужанка" на ділянці км 0 + 000 - км 24 + 675 - вартість 22 млн грн;

- М-25 Контрольно-пропускний пункт "Соломоново" - Велика Добронь - Яноші з під’їздом до контрольно-пропускного пункту "Косино" на ділянці км 3 + 794 - км 19 + 953 – вартість 32 млн грн.

Тепер дорожникам не тільки гроші, а і, як кажуть, "прапор" у руки. З однією, правда, пересторогою: використовувати кошти з розумом, аби не стати фігурантами кримінальних справ. Варто згадати справу ексдиректора ДП "Закарпатський облавтодор", який, із посадовими особами товариства, заволодів бюджетними коштами у сумі майже 1,9 мільйонів гривень, призначених на будівництво та ремонт доріг. Або хоча б "свіжу" операцію СБУ, коли її співробітники викрили схему привласнення бюджетних коштів, виділених на капітальний ремонт доріг в одному з районів Закарпатської області.  

Вибудувати правильні стосунки з дорогами можна і треба: дороги - не проти, залишилось щире бажання це зробити не тільки, як то кажуть, пересічних закарпатців, а й тих урядників, за якими залишається останнє слово.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Закарпаття

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"