Засмоктало: Чому депутатам Закарпатської облради на сесіях і "малої крові" не треба

"Беззубі" сесії Закарпатської облради стали настільки звичними за останній рік, що навіть "зубасті" журналісти перестали до них чіплятися. Минулися часи гучних скандалів, політичних розбірок, кадрових конфліктів. І навіть події, які передували черговому засіданню депутатів 30 листопада, і могли стати приводом якщо не для скандалів, то хоча б для гарячих дискусій, напружили ледь-ледь: сесія пройшла гладко. Більшість, яку сформували "солідарники", "відродженці", "опозиціонери" та "каемкаесники" (партія угорців), "протягує" питання навіть без "малої крові".

Привід 1. Вимоги із бензопилами

Депутатів, які поспішали на засідання, перед будівлею облради зустрічали лісівники Закарпаття, які зібралися на мирну акцію, щоб засвідчити свою позицію щодо запланованого урядом реформування лісового господарства.

Справа в тому, що Кабінет Міністрів України затвердив Стратегію реформування лісового господарства на період до 2022 року. Серед проблем лісового господарства, на вирішення яких спрямована стратегія - недосконалість системи управління лісовим господарством, значний обсяг незаконних рубок, корупція в лісовому господарстві, складність отримання документів з використання земель лісогосподарського призначення, недосконалий механізм продажу необробленої деревини, нереалізовані законодавчі ініціативи з охорони лісів, складна процедура притягнення до відповідальності за незаконні рубки і відсутність економічних стимулів для поглиблення переробки деревини.

Висловити своє невдоволення Стратегією на мітинг перед облдержадміністрацією, за різними даними, приїхали від однієї до трьох тисяч працівників лісової галузі з усієї області. Мітингувальники виступили з гаслами: "Ліси України – багатство українського народу", "Лісівники проти приватизації лісів", тощо.

На мітингу звучали виступи, суть яких зводилась до кількох основних фраз: "ліс – власність народу, а не олігархів", "роботу втратять тисячу лісівників", "реформування знищить Карпати" тощо. Правда, жодної фрази не прозвучало про те, що зараз коїться у закарпатських Карпатах. Ну, хоча б про масові незаконні рубки, з якими лісівники наче і борються, але які, за твердженням активістів, не припиняються ні на день.

Шокуючі кадри вирубаних ділянок із впертою регулярністю публікують користувачі соцмереж. Чого лиш вартують фото, оприлюднені у липні цього року: в Ужанському національному парку, просто біля потоку активіст нарахував 90 "свіжих" букових пнів. На місце викликали поліцію, яка все задокументувала, але лісівника, відповідального за ділянку, так і не знайшли. Підрахували, що збитки від одного такого зрубаного дерева складає щонайменше 7 тисяч гривень.

Не звучало на мітингу і ім'я директора цього ж таки нацпарку, який пригрозив журналісту одного із телеканалів судом, а оператору – фінансовими санкціями за питання, чи є дозвіл на вирубку кругляка, який десятками вантажівок щодня вивозять із парку. Як і не прозвучало бодай фрази про десятки інших скандалів, як навколо Ужанського нацпарку, так навколо й інших лісових територій, заповідних у тому числі.

Не згадували протестувальники лісівників-браконьєрів, що стріляють вагітних кабаних і у Карпатському біосферному заповіднику хизуються вбитими оленицею та червонокнижним бурим ведмедем, не згадали і лісничого, який разом з сином холоднокровно вбив у карпатських лісах червонокнижну рись і, знову ж таки, червонокнижного тетерука. Продовжувати можна довго.

Про проблеми в лісовому господарстві не говорили і представники обласної влади, які підтримали учасників акції. Зокрема, голова облдержадміністрації Геннадій Москаль, який, вийшовши до мітингувальників, запевнив, що влада "єдиним фронтом із лісівниками виступає проти намагань віддати Карпати в приватні руки".

На засіданні сесії голова облради Михайло Рівіс інформував про звернення профспілок працівників лісової галузі щодо недопущення реалізації згаданої Стратегії реформування лісового господарства. Перед депутатами також виступив голова обкому профспілки працівників лісового господарства Валерій Федурця, який наголосив, що реформування, схвалене урядом, вводиться без попереднього обговорення на місцях та без врахування пропозицій працівників галузі. Свої побоювання щодо лісової реформи висловили й депутати. Зокрема їх не влаштовує передача повноважень управління лісами з місцевого на столичний рівень - це, на їхню думку, суперечить задекларованому владою процесу децентралізації. Зрештою, депутати включили до порядку денного питання про "Звернення Закарпатської обласної ради щодо питань реформування та подальшого розвитку лісового господарства", у якому підтримали вимоги лісівників. Документ доопрацюють, підтримають на наступному засіданні 21 грудня і адресують президенту України, Кабміну та Верховній Раді.

А поки депутати переймалися проблемами лісівників у сесійній залі, у соцмережах активно обговорювали випадок, що стався 28 листопада, коли громадські активісти зупинили на Свалявщині вантажівку з лісом-кругляком. Водій, як видно з відео, миттю намагався втекти, небайдужі громадяни викликали поліцію.

"Місто Свалява Закарпатської області. Білим днем крадений ліс безперешкодно пересувається через місто. Крадії лісу почуваються вільно та затишно за будь-якої влади", — констатували активісти.

Привід 2. Директор аеропорту

Більшістю голосів обласні обранці звільнили директора Закарпатського обласного комунального підприємства "Міжнародний аеропорт "Ужгород" Євгенія Гапоненка, якого призначили лише у липні цього року. Його обов'язки покладено на заступника директора аеропорту з експлуатації наземних споруд Євгенія Габчака.

Звільнення виглядало дивним з оглядом на те, що буквально днями на прес-конференції сам Гапоненко браво розповідав про майбутнє аеропорту. Більше того, на 4 грудня він анонсував зустріч керівництва аеропорту, представників готельного бізнесу, туристичних фірм та інших зацікавлених організацій для вироблення спільних дій щодо роботи летовища в Ужгороді.

Про причини звільнення на сесії майже не йшлося та, судячи із майже сонної атмосфери, вони не надто цікавили депутатів. Їх задовільнила інформація про те, що Гапоненко сам ще два місяці тому написав заяву на звільнення. "Ну, не хоче людина працювати. Подав заяву на звільнення", - резюмував Москаль. Правда, в кулуарах звучала нібито справжня причина відставки: подейкували, що уже екс-директор аеропорту в обхід вказівки Москаля не прийняв літак, на якому летів угорський міністр, бо не хотів порушувати інструкцію. Губернатора це розізлило, а Гапоненку коштувало посади.

Інше. Без приводу

Сесія облради без "звернення" до якогось держоргану в Києві вважатиметься неповноцінною, принаймні, на Закарпатті. І дійсно, що то за депутати, які не "звернули увагу", не "наголосили", не "висловили стурбованість" і, зрештою, не "звернулися з проханням".

Під час пленарного засідання закарпатські обранці розглянули та схвалили низку звернень Закарпатської обласної ради до центральних органів влади. Зокрема щодо критичної ситуації з виплати заробітної плати працівникам бюджетної сфери області. Для забезпечення виплати заробітної плати з нарахуваннями працівникам бюджетної сфери до кінця цього року необхідно більше 110 млн грн. Додаткові ресурси у місцевих бюджетів на сьогодні вичерпані, до кінця року вишукати такі кошти неможливо. Тож і звернулися до Києва за допомогою.

Також депутати сподіваються, що Київ почує їх і збереже діючі маршрути курсування потягів, що забезпечують залізничне сполучення Закарпатської області зі столицею. На сьогодні пасажирські потяги, що сполучають область зі столицею, є найбільш затребувані, про що свідчить практично стовідсоткова наповненість вагонів, постійна нестача квитків на ці напрямки та систематичне введення "Укрзалізницею" додаткових поїздів до Києва. Незрозуміло, чим керувалася "Укрзалізниця" при формуванні графіка руху, але найбільш популярний потяг до Києва скасовано, що не на жарт обурило закарпатців. Коментуючи ситуацію журналістам, голова облради Рівіс зауважив, що сьогодні на Закарпатті є 13 пунктів перетину кордону і потрапити до Братислави чи Відня закарпатцям легше, аніж до Києва.

"Аеропорт не працює, а тепер ще й потяги скасовують. Таке враження, що працює потужне лобі, аби "збити" туристичну привабливість Закарпаття нанівець", - припустив Рівіс.

Окрім зарплати бюджетникам і скасування потягів депутати нагадають цетральній владі і про проблеми Солотвинського солерудника. Пропонувалося звернутися до Мінагрополітики України з проханням терміново зайнятися вирішенням подальшої долі підприємства. Солерудник зараз не працює через фактичну катастрофу – затоплення шахт та утворення карстових проваль над місцями видобутку солі. Відповідно, зупинена і робота підземного відділення алергологічної лікарні, палати котрого розташовувалися безпосередньо у покладах солі.

Як акцентували під час обговорення питання, відновлення роботи Солотвинського солерудника штучно блокують через лобі власників "Артемсолі", які не хочуть конкуренції у виробництві, попри те, що закарпатська сіль якісніша.

Загалом, на розгляд депутатів облради було винесено 66 питань, більше половини з яких вони розглянули, іншу частину перенесли на наступне засідання 21 грудня. Тоді ж вони прийматимуть бюджет області на 2018 рік. Принаймні, обіцяють.