Як історичний центр Ужгорода опирається нищенню свого обличчя

Ужгород змінюється шаленими темпами. Йдеться, в першу чергу, про історичний центр, який потерпає від брутального втручання власників будівель, велику кількість новобудов і недоречні псевдоісторичні будівництва.

Під час таких видозмін місто нерідко втрачає цінні зразки спадщини, яку залишили після себе представники попередніх епох. Ужгородці болісно реагують на зміни. Навіть якщо не йдеться про історичні цінності, містянам шкода втрачати місця, з якими пов'язані їхні спогади. У час змін та реформ, зрозуміло, що місто має розвиватись, але концепції розвитку і чітких правил ведення будівництва і реконструкції в Ужгороді досі немає.

Є кілька об'єктів, події на яких за останні роки особливо обурили мешканців Ужгорода. Нині майже всі вони перебувають на стадії будівництва або реконструкції. Та нові власники і забудовники ніяк не реагують на обурення активістів, фахівців та містян. Маючи дозвіл, забудовники роблять все, що хочуть, на свій не рідко сумнівний, смак.

Бурю незадоволення в містян викликала реконструкція колишнього відомого готелю "Корона" на центральній площі Театральній. Зараз ця будівля, яка наразі належить депутату міськради Івану Волошину, розбита та обшарпана, але обнесена огорожею і будівельники кволими темпами проводять якісь роботи.

Скандал довкола Волошина і "Корони" тягнеться вже кілька років. Приватизація цього закладу відбулась у липні 2012-го через проведення конкурсу, в якому взяв участь фактично лише один учасник – фірма "Проектготельконсалтинг". Створили цю фірму за кілька днів до проведення аукціону. Вартість комплексу оцінили у 8 мільйонів гривень, хоча насправді його реальна ринкова вартість у декілька разів вища.

Скандал з приватизацією "Корони" називають чи не найбільшою майновою аферою в Ужгороді. Час від часу у місцевих ЗМІ з'являються матеріали про готель – колись відому кам'яницю кінця XVIII століття, що має виняткову містобудівну та архітектурну цінність. Та за останні роки нічого так і не змінилось: у центрі міста будинок-привид і далі справляє на людей гнітюче враження.

Той же власник може "пишатися" ще одним "творінням", зовсім поряд – будівлею поряд з "Короною" на тій же площі Театральній. Свого часу стара кам'яниця теж була зруйнована, і на її місці виросла інша.

Зараз тут розміщений ресторанний комплекс депутата, офіс та квартира. Судячи зі світлин з профілю Волошина у соцмережах, з прекрасним виглядом з вікна на центр Ужгорода та річку Уж.

Поруч з Театральною площею знищується ще одна будівля – колишній кінотеатр "Ужгород". Нещодавно активісти навіть влаштували флеш-моб #save_uzhgorod на захист будівлі. Була організована вулична виставка із дослідженням Олега Олашина та Ліни Дегтярьової про будівлю міського кінотеатру, на якій можна було дізнатися про її архітектора, архітектурні особливості, побачити перші креслення, фотографії різних років та 3D реконструкцію первісного вигляду.

За різними джерелами, кінотеатр почали будувати чи то в 1927, чи то в 1932 році. Зведено будівлю за проектом словацького архітектора Людовіта Оелшлеґера. За проектом, міський кінотеатр разом з будівлею міської бібліотеки складав єдиний комплекс.

Побудований "Ужгород" в стилі експресіонізму. У ньому втілені всі головні принципи сучасної архітектури, що зароджувалась у міжвоєнний період — колони-опори, вільне планування, плаский дах, стрічкові вікна та вільний фасад. І якщо за радянських часів кінотеатр зазнав значних змін (майже повністю зникли вишукані кахлі з віконних простінків, елегантний та візуально легкий металевий дашок вхідного порталу було замінено невдалою бетонною копією), то сучасний період кінотеатр ризикує вже не пережити.

"Ужгород" пішов "під приватизацію" у 2012 році. Тоді цю аферу активно пов'язували з мером Ужгорода Віктором Погорєловим. У березні цього року в кінотеатрі почалися дивні роботи з реконструкції. Щоправда, підрядники робіт переконували, що вони лише намагаються дещо врятувати приміщення від підтоплень, бо вода в дощ заливає. Згодом роботи почали проводитися активніше.

На запит Depo.Закарпаття до управління культури ОДА відповіли, що кінокомплекс "Ужгород" є складовою частиною архітектурно-містобудівного ансамблю - пам'ятки архітектури та місцебудування місцевого значення. Приватизацію будівлі було проведено без відома і участі представників управління культури. Охоронні зобов'язання на об'єкт не розроблялися і не погоджувалися.

Останньою найбільш гучною справою стала втрата у центрі Ужгорода впізнаваної і улюбленої багатьма будівлі – магазину Фунданича. Мережею швидко облетіли світлини руйнування будинку.

ФОТО: Віталій Глагола

Справа щодо магазину Фунданича викликала неабиякий резонанс, люди вийшли на захист, прокуратура відреагувала - було розпочато кримінальне провадження за фактом знищення будівлі. Міськрайонний суд задовольнив клопотання органу досудового розслідування ініційованого місцевою прокуратурою та наклав арешт на історичну будівлю магазину Фунданича в місті Ужгороді. Таким чином, заборонивши забудовнику будь-яким чином користуватися чи здійснювати будівельні роботи будівлі на вул. А. Волошина, 47 в місті Ужгороді.

Та залишається сумний висновок - старий особнячок з вицвілими вивісками угорською мовою розтрощений.

Це дало поштовх до кампанії зі збереження магазину (забігаючи наперед: на жаль, будинок вже не повернути), яка переросла у більш масштабний проект зі збереження всього Ужгорода - Save Uzhhorod.

ФОТО: Михайло Мельниченко

Під відкритим листом про ситуацію, що склалася в місті з охороною культурної спадщини, підписалося понад півтисячі небайдужих ужгородців. За інформацією учасників Save Uzhhorod, крім української версії тексту звернення, є три переклади — англійською, угорською та словацькою. У найближчі дні рекомендовані листи полетять в столицю України та до семи країн ЄС. Для публікацій в українських та закордонних ЗМІ також готують прес-релізи та електронні версії відкритого листа з підписами до нього.