Той, хто переміг Балогу, розповів, чия він людина

Можна, звісно, засумніватися, зважаючи на те, що до цього часу він півтора року працював заступником голови ОДА. Та облишимо "вірю - не вірю" - розмова відбулася. Почали, звісно, зі свіжого – прийняття обласного бюджету.

Михайле Михайловичу, рішення про обласний бюджет на 2016 рік у новій редакції далося не так уже і легко. Дискусія навколо фінансування закладів профосвіти була "гарячою". Тим не менш, у новий рік область вступила з бюджетом. Голосування "за" – це результат попередніх домовленостей чи депутатів переконали вже під час засідання?

Оскільки Держбюджетом-2016 року передбачена передача фінансування закладів професійної освіти органам місцевого самоврядування, то не дивно, що окремі депутати висловлювали обурення. За їхніми побоюваннями, така ситуація може потягнути за собою скорочення кількості викладачів і навіть закриття ПТУ в області. Частина депутатів пропонували показати свою незгоду з бюджетом, який прийняли парламентарі, мовляв жодна з обласних програм не фінансується сповна.

Але ситуація, яку ми зараз маємо, не залежить від обласних депутатів. Ми повинні були прийняти бюджет, і ми його прийняли – це забезпечить фінансування і профтехосвіти, шкіл, садочків, медицини, а вже потім в ході розподілу вільних залишків ми завершимо розгляд всіх пропозицій всіх депутатських фракцій

До речі, після вашого обрання сесії облради почали проходити якось напрочуд рівно. Відверто кажучи – навіть не цікаво: ніяких тобі сварок, скандалів, бійок, грюкання дверима… Журналісти "розчаровані". Ви не любите грюкати кулаком по столу чи не можете?

Сподіваюся, що сесії і далі будуть такими – робочими, конструктивними, результативними – навіть, якщо журналісти нудьгують і не знають, звідки взяти "сенсацію". Хоча, зізнаюся, сам не чекав, що рада буде працювати так злагоджено. Очевидно, справа в тому, що всі питання, які виносяться на розгляд облради, ми вивчаємо попередньо. Вислухати всіх, врахувати думки, розібратися в ситуації і винести правильне рішення – це робота депутатів, які, до речі, мають рівні права та обов'язки і є колегами. А налаштовувати їх на конструктивну злагодженість – один із обов’язків голови.

Можна, звісно, і кулаком, і ногою, але, як жартують гумористи, "ну, не моє це" та й стіл шкода. Вважаю, що краще намагатися контролювати ситуацію, ніж, випустивши її з-під контролю, зриватися на інших. Зрештою, депутати, якщо незадоволені роботою голови, мають механізми, щоб поміняти його.

До депутатів, які свідомо провокують конфлікт під час засідання, яке ваше ставлення?

Одне із життєвих правил, якому навчили мене батьки, якому я вчу своїх дітей, це – поводити себе із людьми так, як хочеш, щоб вони поводилися з тобою. Я поважаю таких депутатів.

Цікаво, що пошуки компромату на вас не дають результатів, хоча ваші попередні посади не такі вже й "білі та пухнасті": Виноградівська митниця, Хустська міськрада. Справа у згаданому "ну, не моє це"?

Мабуть, погано шукали. Була ситуація, коли мене звинувачували у всіх ремонтно-дорожніх пригодах Хуста. Приведення до ладу центр міста давалося важко саме через безпідставні, голослівні закиди, мовляв, влада "відмиває" гроші, а у місті калюж та бруду вистачить на цілу область. Дехто не розуміє чи не хоче розуміти, що будівельний майданчик не буває чистим, і побудувати щось, не забруднившись, важко. Зате зараз хустяни пишаються центром міста – охайним та привабливим. Нарікань до попередньої влади не мають.

А ви маєте нарікання до свого попередника на посаді голови облради?

Якщо ставити собі за мету їх мати, безумовно, знайти можна було б. Але, повірте, я задоволений тим, що зроблено до мене. Перші кроки до децентралізації – нехай ще не для всіх відчутні – є. Треба розуміти, що це процес не одного дня.

Але і тривалість можна затягнути на довгі десятиліття

Можна. Ми цього робити не збираємося, тим більше, що механізм уже запущено. Наведу приклад. Цими днями, окрім іншого, ми активно готуємося до підписання Угоди про співробітництво територіальних органів місцевого самоврядування в басейні річки Тиса. Проект Угоди робоча група повинна підготувати до 15 січня, а вже у квітні плануємо її підписати. Таким чином ми задамо рамки для практичної та фахової співпраці, конкретних спільних програм, а також слугуватиме створенню Європейського об’єднання територіально співробітництва Тисайського екорегіону. Це дуже важливо для Закарпаття, так як завдяки тісній співпраці з усіма регіонами Тисянського басейну - Угорщини, Румунії, Словаччини, Сербії - матимемо можливість комплексно вирішувати нагальні проблеми за рахунок залучення європейських коштів.

Кілька слів скажу про ще одну чудову можливість залучення міжнародних коштів, зокрема і недержавних інституцій. Йдеться про партнерство Закарпаття з ПРООН. Ті успішні проекти, які втілюються в області, лише частка тих можливостей, які може запропонувати ПРООН. В нашій області можна втілювати найкращі практики з охорони довкілля, реалізовувати проекти у сфері охорони і збереження пам’яток історії та культури, що також актуально для Закарпаття. Із директором представництва ПРООН в Україні Янтомасом Хімстрою ми підписали Меморандум про партнерство, а це вже, погодьтеся, непоганий шанс зміцнювати партнерство.
Це лише два приклади, насправді, їх є набагато більше.

Прикладів співробітництва, зважаючи на те, що наша область межує з країнами ЄС, звісно, можна навести багато, але, як правило, процес гальмується на якомусь початковому етапі. І причини завжди знаходяться. Як далеко плануєте зайти ви?

Питання насправді дуже серйозне. Дійсно, багато чудових проектів так і залишаються лише намірами через різні причини. Головне гальмо – відсутність відповідної нормативної бази. Ми багато спілкуємось із народними депутатами від Закарпаття, вони розуміють ситуацію і докладають зусиль, аби її змінити. Не все так гладко, як хочеться, але, особисто мене надихає і підтримує той факт, що обласна рада взяла на себе відповідальність за вирішення цих проблем.

На посаді голови ви більше місяця, депутатом облради – трохи більше. Виборчі емоції дещо згасли, а тому можна вже і без них поговорити про результати виборів в області. Післявиборчий конфлікт між Москалем та Пацканом, безперечно, потішив опонентів і дещо збив з пантелику прихильників "Солідарності". Кожен озвучив свою позицію і, з претензією на правильність, пояснив свої дії. Ви – представник команди Порошенка, і ви спостерігали за подіями, а, отже, можете оцінити їх "збоку"?

Насамперед, конфлікту, як представили його, не було. Було різне бачення ведення передвиборчої кампанії. Москаль – треба віддати йому належне – був мудрішим у тій ситуації. Він тверезо оцінив рейтингові оцінки, реально проаналізував можливість кожного із кандидатів, тож не будував ілюзій щодо результатів. На відміну від Пацкана, який не мав досвіду ведення передвиборчої кампанії окремо по кожній людині. Він просував команду і був впевнений, що загальне "ми" БПП переважить "ми" всіх інших партій. Але так не сталося…

Можна, звісно, зараз говорити про те, що було б, якби… Тим не менш, вважаю результати нашої сили не такими вже і поганими.

Є така інформація, що ви заскочили буквально в останній вагон передвиборчої гонки. Вас довго довелося вмовляти чи вам просто не хотілося? Чи, може, були не впевненими у своїх можливостях?

Нічого із перерахованого. Так склалися обставини, точніше, ми враховували ситуацію на округах і регулювали деякі робочі моменти.

Коли виникло питання про можливе обрання вас головою облради? Окремі обласні ЗМІ, серед інших, називали і вашу кандидатуру ще до оголошення результатів виборів, а після скандального першого засідання сесії, на якому провалилося голосування за кандидатуру від "Батьківщини" Кеменяша, взагалі розповідали захоплюючі історії про те, чому саме ви, а не той же, до прикладу, Москаль.

Очевидно, це було не стільки бажання журналістів, скільки певні політичні замовлення. Про висунення моєї кандидатури на посаду голови до виборів не йшлося жодним словом чи навіть натяком. Питання підняли напередодні першого засідання новообраної облради. Я буду нещирим, якщо скажу, що пропозиція мене збила з пантелику і я вагався, ночі не спав, обдумував, радився і переживав, що не справлюся.

Досвід маю, тож взявся за нову справу з інтересом. Скажу більше: робота на посаді заступника голови облдержадміністрації дала можливість добре дізнатися про проблеми районів, близько познайомитися з головами райдержадміністрацій, зрозуміти специфіку кожного, без перебільшення, населеного пункту. Повірте, це багато.

Новеньке щось у роботі облради передбачається?

Так. Уже наступної сесії, яку плануємо провести у лютому, закарпатські депутати працюватимуть по-новому – будемо приймати рішення виключно у форматі поіменного голосування. Результати обов'язково оприлюднюватимуться та розміщуватимуться на офіційному сайті облради в день прийняття рішення, а також зберігатимуться там протягом необмеженого строку. Кожен громадянин зможе бачити, за яке рішення та як голосував той чи інший депутат.

Наприклад, Львівська облрада вже перейшла на відкриту форму голосування під час сесій та оприлюднення результатів. Тепер черга за закарпатськими обранцями. А оскільки у нас є представницька демократія, то, роблячи доручення представляти інтереси громадян, виборці мають право знати, яким чином і під яким рішенням їхній представник дав згоду чи навпаки незгоду з того чи іншого питання. Бо, коли ми обираємо депутатів, дуже сподіваємось на їхню добру волю і бажання працювати для громади.

Даруйте, але дуже хочеться почути і про ваше особисте життя. З того, що ви ніде його не афішуєте, можна зробити висновок, що ви його приховуєте. Якщо це не так, тоді питання: Щодня ви доїжджаєте з Хуста на роботу до Ужгорода. Часті відрядження і пізні повернення не дратують вашу дружину?

Принаймні, вона мені про це не говорила, а, вітаючи, із призначенням просто підмітила: "причепили коню ще один возик". Якщо ж серйозно, то і дружина, і два сини підтримують мене у всьому. Я це відчуваю, і це допомагає. Скаржаться лише, що частіше бачать мене в телевізорі чи в інтернеті. Разом ми проводимо мало часу, тому ціную кожну хвилину. Маю чудову дружину-лікаря, старший син учиться на юридичному в Одесі, молодший – ще школяр.

Я дуже по-філософськи ставлюся до виховання дітей: ми привели їх у цей світ, але всі рішення, що стосуються їхнього майбутнього, вони повинні навчитися приймати самостійно. До прикладу, старший син, обрав навчання в Одесі, де я ніколи в житті не був, хоча міг спинитися у Львові, де в мене багато знайомих. М-м, можливо молодшого трохи більше балуємо, але, зрештою, я впевнений, що кінцеві рішення будуть таки за ним. Дуже цього хочеться.

А загалом, я переконаний, що особисте життя треба не приховувати, його треба оберігати. Що стосується роботи, то, якщо ти на своєму місці, якщо виконуєш її із задоволенням, рідні не можуть не підтримувати.

І насамкінець: чиєю людиною ви себе вважаєте – Москаля, Пацкана, Лунченка чи…?

Маминою…

Фото: Павло Білецький