"Фейкова" бруківка: Як зміна "долівки" мукачівського "Паланку" перетворилася на піар

Замок "Паланок" у Мукачеві, як свідчить чимало подій навколо нього, не тільки чудова туристична родзинка, але і об'єкт пильної уваги урядників та ЗМІ. Що, коли і чому відбувається в історичній будівлі, "болить" закарпатців. З останніх гучних скандалів навколо історичної спадщини згадується минулорічне звернення Геннадія Москаля до міністра культури України Євгена Нищука з проханням виконати Постанову Верховної Ради України від 15 квітня 2009 року "Про заходи щодо збереження пам'ятки культурної спадщини – замку "Паланок" (м.Мукачево Закарпатської області)", один із пунктів якої наголошує: "Кабінету Міністрів України розробити в установленому порядку заходи щодо створення державного історико-архітектурного заповідника "Замок "Паланок" із віднесенням його до сфери управління Міністерства культури і туризму України та визначити необхідне фінансування для утримання цього заповідника". За постанову тоді віддали голоси 336 народних депутатів, тож вона чинна.

Слідом за зверненням до Нищука Москаль підписав розпорядження "Про внесення змін до розпорядження Представника Президента України від 7 грудня 1992 року № 448". Таким чином, нинішній статус історичного комплексу став невизначеним, він тепер наче як "нічий": з комунальної власності він "заднім числом" і волею Москаля виключений, в державну власність поки що не повернутий.

Міський голова Мукачева Андрій Балога, звісно ж, відреагував на кроки губернатора, заявивши про рейдерське захоплення замку. "Як би це абсурдно не звучало, але пан Москаль хоче це зробити шляхом внесення змін до розпорядження Представника Президента України в Закарпатській області від 1992 року, фактично оголосивши себе правонаступником цього давно скасованого інституту влади. Виявляється, Заслужений юрист України не знає, що після 1992 року в Україні з'явилася Конституція, нові закони, які забороняють йому, як монарху, забирати і дарувати замки. Хочу нагадати пану Москалю, що замок Паланок знаходиться в місті Мукачеві, а не в Чернівцях, і є власністю громади нашого міста. Ним володіли монархи та імперії, але ніколи - заслані самозванці і шахраї. І на останок хочу нагади всім завойовникам-невдахам з комплексом Наполеона, що Мукачівський замок не можливо забрати у громади без її рішення. А такого рішення ми ніколи не приймемо", - йдеться у повідомленні міськради.

Цими днями "Паланок" знову у всіх на вустах – щонайперше, користувачів соцмереж та ЗМІ. Світлини ремонтних робіт, які оприлюднила у "Фейсбук" Лариса Шуманская, викликали неабиякий резонанс і обурення: у дворі комплексу знімають історичну бруківку. "Ніхто не підскаже, що відбувається в замку "Паланок"? Для чого знімати камневе покриття, яке відображає історичну епоху і встановлювати ширпотребну "коцку"? Зайві кошти в бюджеті міста? Хтось хоче добре заробити на відкатах? Чи це знову стратегічні плани клану? Нема історії - легше приХВАТизувати замок?", - прокоментувала фото Лариса.

Публікація викликала гнівну реакцію. "Я в шоці. По всьому світу зберігають, реставрують кажен камінець. А в нас спочатку заштукатурили, тепер історичний камінь знімають", - пише користувачка Facebook Наталя Дані. "В ратуші з мізками не дружать. Весь світ береже свою історичну спадщину, а вони тільки гроблять і наживаються", - коментує інший користувач, Володимир Сойма. "В iнших країнах стараються зробити таку реставрацiю, щоб була подiбною до тих часiв, а в нас все не як в людей, втрачається ота перша енергетика замку, той його дух часу", - вважає Вікторія Бенца. "Мені цікаво,чи узгоджував це хтось із істориками, відповідними спеціалістами. Я не підтримую таку модернізацію, адже руйнується історична цілісність замку", - додає Марта Бігар. І ще:

Depo.Закарпаття вирішило розібратися, чому, хто і навіщо міняє "підлогу" замку, а, головне, "руйнує історичну цілісність".

Як зауважив туризмознавець, професор Федір Шандор, каміння, яке нині знімають в замку, не є історичним, і саме рішення про заміну покриття є цілком обгрунтованим. "Ажіотаж навколо зміни каміння на бруківку є дещо незрозумілим. Загалом мощення міняли вже кілька разів протягом останнього століття. Камінням замок замостили пару десятків років тому. Хочете вірити, чи ні, але за останні роки звучало чимало скарг від жінок, які ламали підбори на кам'яній бруківці. На камінні дуже незручно було ходити з дитячим візочком. Некомфортно почували себе й інваліди. Часто, падаючи, травмувалися діти, тож рішення про зміну "підлоги" є цілком виправданим. Насамперед, буде зручніше, комфортніше відвідувачам, кількість яких із кожним роком зростає в рази", – пояснив Шандор.

Речник міського голови Мукачева Влад Микита також заспокоює: "Працівники Мукачівського історичного музею активно працюють над благоустроєм території для того, щоб відвідувачам замку було комфортно, затишно і цікаво. Наразі активні роботи проходять у середньому дворі "Паланку": незручне дворове покриття з річкового каменю, що було викладене у середині 90-х років минулого століття, замінюють на бруківку, оновлюють і фарбують фасади будівель Середнього двору".

Він зазначив, що нову бруківку, 550 "квадратів", закуплено у КП "Мукачiвське кар'єроуправлiння" на суму 188 100 грн. Згідно укладених договорів будівельного підряду, ремонт дворового покриття буде здійснено на суму 106 587 грн., поточний ремонт фасаду обійдеться у 76 448 грн. Оплату буде здійснено за рахунок коштів спеціального фонду музею після повноцінного та якісного завершення робіт.

Таким чином, не такий і страшний той "вовк", тобто не таке вже воно й історичне - кам'яне покриття у дворі замку. Проте, як виявилося, дуже зручне для "піару", причому і тих, хто наполягатиме на "історичній цінності", і тих, хто хвалитиме урядників за "живу" зацікавленість історичним спадком.

Довідка. Замок "Паланок" (Мукачівський замок) – унікальний зразок середньовічної фортифікаційної архітектури з поєднанням різних стилів, одна з найцінніших історичних і воєнно-архітектурних пам'яток Закарпаття XIV—XVII століть. Замок побудований на горі вулканічного походження заввишки 68 м і займає площу 13 930 кв. м. Точна дата заснування замку невідома, але в документах, які датуються XI століттям, він уже згадується.

Сьогодні замок – справжня туристична Мекка. З 1-го січня 2016 року у замку працюють турнікети з електронним обліком, і, як виявилося, за перше півріччя 2016 року фортецю відвідало 120 тисяч людей. У 2017 році кількість за той же період становила вже понад 300 тисяч відвідувачів.