Петров і його 100 днів: Чи вдасться голові Закарпатської ОДА повернути закарпатцям віру в Зеленського

Перші сто днів на посаді були для Олексія Петрова активно продуктивними. Воно і не дивно: людині, яка очолила "чужий" регіон, вкрай важливо стати впізнаваним. У випадку із Закарпаттям та ще напередодні місцевих виборів ця необхідність загострюється в рази.

Завдання завоювати прихильність жителів найзахіднішої області – не з легких для "Слуг народу". Закарпатці, коли йдеться про "своє", не голосують за бренд, вони обирають перевірених, надійних, "битих". І враження, що Петров хоче стати саме таким. Щоденні поїздки Закарпаттям, персональне знайомство із керівниками підприємств, фермерств, фабрик, сільгосподарств тощо, участь в акціях на кшталт "прибираємо сміття", "займаємось спортом", а ще практично миттєва реакція на ту чи іншу проблемну ситуацію – дух захоплює! Як не повірити в добрі наміри керівника?

Отже, якими справами Петров схиляє симпатії закарпатців до себе, а, отже, до президента, а отже, до "СН".

Кадри, котрі мали б вирішити все

Провальні для "Слуги народу" результати на виборах у 2019 році, по-перше, до парламенту ("слуги" перемогли лише на одному окрузі із шести), по-друге,  на виборах до ОТГ (партія перемогла у двох громадах з дев’яти), змусили серйозно задуматись над результатами місцевих виборів у жовтні 2020-го. 

Бренд і авторитет політичної сили, які гучно зробили справу на президентських виборах (за Володимира Зеленського проголосувало тоді 80,67% виборців), геть не виправдали сподівання на виборах інших. В партії, очевидно, зробили висновки, тож для перемоги в жовтні обрали стратегію "дивіться, як ми для вас стараємось", або ж "якщо не ми, ніхто у вас порядку не наведе".

Призначення на посаду голови ОДА силовика Олексія Петрова мало б якщо не переломити, то бодай дещо виправити ситуацію до жовтневих виборів. І Петров, звісно, почав із підбором кадрів. Почав із заступників, підібравши в команду не місцевих. Так, його заступниками стали  Віталій Цвігун, який посідав керівну посаду в "Укрзалізниці", згодом став директором дивізіону спецекспортерів в "Укроборонпромі", і генерал СБУ Олег Коцюба, який працював першим заступником начальника депатартаменту контррозвідки СБУ, до слова, також під керівництвом Олексія Петрова.

Читайте також: Чому мовчазний саботаж підлеглих може стати вірним супутником нового голови Закарпатської ОДА

В одному з інтерв’ю Петров сказав, що він, хоч і не є прихильником того, щоб голова ОДА займався політичним будівництвом у регіоні, але, звичайно, він буде дотичний до штабу. "Проводитиму такий собі "шифтинг" людей, які можуть бути токсичними, мати якийсь негативний бекґраунд, що завадив би формуванню нормального рейтингу партії. Я, до речі, маю всі можливості, щоб таку інформацію отримувати і передаватиму її в Офіс президента. У нас із обласним штабом буде такий ось тип роботи. Зараз знайомлюсь зі стратегією формування штабу, але моя робота буде не політичною", - зазначив тоді голова ОДА.

А ось на пресконференції з нагоди 100 днів перебування на посаді, Петров, відповідаючи на питання про місцеві вибори, акценти розставив дещо інакше. "Я зараз не маю часу займатися цим, тому не заглиблююсь і не маю, що відповісти", сказав голова ОДА, додаючи, що засідання партії "Слуга народу" з цього приводу ще не проводилось, відповідно про кандидатів нічого сказати він не може.

Про що вже  можна похвалитися

Першим серйозним випробуванням для Петрова на посаді голови ОДА стала ситуація з італійськими автобусами на митниці. 27 травня він дав доручення правоохоронним органам, прокуратурі, СБУ посилити контроль за переміщенням так званих "італійських" бусиків, автоперевізників, які через пункт пропуску "Захонь – Чоп" прибувають на територію України. Перевізників зобов’язали сплачувати мито за "посилки" від заробітчан. А їх, за словами очільника Закарпатської ОДА виявилося не так і мало.

"Я отримав дані щодо величезних обсягів: продукція так званих італійських бусиків – це до 12000 тон рік, через пункт пропуску Тиса проходить в середньому на рік 4000 тон. Це якраз ті обсяги, які мають бути розмитненні і платежі мають поступати в бюджет. Платежі, які потрібні для будівництва шкіл доріг, дитячих садочків", – прокоментував Петров дії влади, і, зважаючи на пріоритети, надані, за його словами, президентом України, вирішує одну з топових проблем – сплата митних платежів під час перетину кордону.

Читайте по темі: Бунт на кордоні: Чи втихомирить Київ запити "італійських" бусиків та закарпатських митників

І це, незважаючи на спротив власників транспорту та водіїв, спрацювало: у бюджет за розмитнення посилок італійських бусів надійшли вже 84 мільйони. 

До "плюсиків" Петрова багато хто із закарпатців, звісно, додасть його нестримне бажання зробити Закарпаття чистішим – у прямому значенні слова. Чи не кожних вихідних він разом із сім’єю їде в якийсь із населених пунктів Закарпаття і разом із місцевими прибирає сміття. "Під час щотижневих виїздів в райони області ми влаштовуємо прибирання на стихійних звалищах. Це напрямок роботи з формування культури поводження з твердими побутовими відходами, яка на Закарпатті дуже низька", – пояснює голова ОДА і додає, що на Закарпатті за рік накопичується 300 тонн сміття, і зараз ситуація така, що його уже немає куди його подіти. Легальні полігони в області на 90% заповнені. Львів закарпатське сміття не приймає, Франківськ не має таких потужностей. Якщо зараз не знайти вихід із цієї ситуації, в області буде сміттєвий колапс.

І знову у владі заговорили про сміттєпереробний завод. Петров переконаний, що вирішення сміттєвої проблеми на Закарпатті потребує політичного рішення та управлінського контролю, зокрема за допомогою Закону "Про поводження твердими побутовими відходами". "Питання побудови сміттєпереробного заводу в області — в його рентабельності. Світова практика показує, що це — не рентабельно. Виходячи з рівня добробуту громадян на Закарпатті, жоден інвестиційний проєкт в цій сфері не матиме точку окупності навіть за 10 років роботи. Тому тут необхідно дотування, жоден інвестор не зайде на цей ринок, доки не буде гарантій від держави", – переконує голова ОДА.

Яким бачиться майбутнє області

Безперечно, для жителів області важливо знати, як голова Закарпатської ОДА бачить розвиток регіону в найближчій перспективі – щоб знати, до чого готуватися, і щоб мати, за що питати. Петров, звісно ж, хоче Закарпаттю тільки найкраще. 

Щонайперше, голова Закарпатської ОДА заявив про намір лобіювати повернення в область вільної економічної зони та митного експерименту. "Я лобіюватиму можливість інвестиційного розвитку Закарпаття в умовах вільної економічної зони, яка діяла в цьому регіоні з 2001 року", – сказав Петров.

Він нагадав, що тоді на Закарпаття зайшло понад 15 серйозних компаній зі світовим ім'ям, які стали бюджетоформуючими для області і підкреслив, що економічне зростання в області тоді піднялося на 80%. "У моєї команди та нардепів від Закарпаття є бажання відновити цей експеримент для Закарпатської області. Він тоді був впроваджений в шести регіонах України, і тільки у двох був успішний, в тому числі на Закарпатті", – наголосив Петров.

За його словами, зараз це особливо актуально, адже у зв'язку з пандемією в область повернулося багато заробітчан, і їх треба працевлаштувати.

Також Петров заявив, що "проштовхує" повернення в область так званого митного експерименту. "Запропонував керівництву в Києві відновити на Закарпатті пілотний проєкт митного експерименту. Станом на червень ми маємо 125% перевиконання плану митниці – і це при відносно невеликому потоці у зв'язку з пандемією. Я зацікавлений, аби митниця працювала, і аби ці гроші поверталися в область", –  сказав він.

Читайте по темі: Синдром Робін Гуда: Чому загальмував дорожній експеримент на Закарпатті

Стосовно митного експерименту на Закарпатті зараз ведуться перемовини на рівні бюджетного комітету Верховної Ради, додав Петров.

Ще один напрямок розвитку області, про який говорив би і німий губернатор, – будівництво і ремонт доріг. Петров уже має, чим виділитися серед інших: на ремонт закарпатських доріг до кінця року буде виділено майже 5 млрд грн. "Ніколи в історії не витрачали стільки коштів на дорожню інфраструктуру області. Сьогодні по всьому Закарпаттю ведеться масштабне будівництво і до кінця року інтенсивність цих робіт буде зростати", – констатує голова ОДА і це не може не радувати. 

Звісно ж, майбутнє Закарпаття не бачиться без розвитку туризму. Термальні і мінеральні води, екотуризм, зелений туризм, гастротуризм, історичні місця та архітектура – усе, на думку Петрова, потребує підтримки, бо все це – туристичний потенціал області, який повинен приносити чималі доходи. Але, якщо про ці речі звучать нехай і дуже правильні, але тільки загальні фрази, то у питанні будівництва гірськолижного курорту конкретики вже більше. 

Днями в Офісі президента представник австрійської гірськолижної індустрії, багаторічний учасник підготовки літніх та зимових Олімпійських ігор, бенефіціарний власник компанії "Боржава Ессет" Гернот Ляйтнер презентував будівництво високогірного всесезонного спортивно-туристичного кластеру "Боржава". Чи щось із цього вийде, як завжди, покаже час. Як показує практика, закарпатці вміють пручатися великому будівництву, до прикладу, вітряки на Боржаві чи другий Буковель на Свидовці.

Читайте по темі: Вітряки на полонині: Чи встоїть Боржава перед залізобетонними аргументами інвесторів

Другий "Буковель": Чи захистить Свидовець від забудовників новий керівник Закарпаття

Угорське питання

Без дотику до угорського питання перебування на посаді голови Закарпатської ОДА не уявляється. Його не вдалося оминути і під час своєрідного звіту про роботу за 100 днів на посаді. "На Закарпатті немає ніякого "угорського питання". Є українське. Очевидно, через певний брак уваги. Перший мій робочий візит був у Берегово. Я спілкувався із представниками національних меншин, із громадою. Я бачив тільки патріотів України, громадян України, котрі хочуть жити, працювати і виховувати дітей саме в Україні", – наголошує Петров і додав, що не бачить ніяких складнощів з точки зору взаємовідносин між угорською нацменшиною та владою Закарпаття.

І про COVID-19

100 днів на посаді пролетіли швидко. Можливо, і через коронавірусний карантин, який не тільки тримає в напрузі, а й добряче втомив. Петрову дісталась, м'яко кажучи, не дуже благополучна область: уже понад 5200 закарпатцям поставили сумний діагноз. Останнім часом регіон ставить антирекорди смертей від хвороби за добу: показник летальності від коронавірусу – 3,8% (середній 2,4%). Лікарні переповнені більш як на 66%. 

Голова ОДА казав, що Закарпатська область перебуває між червоним і помаранчевим рівнями небезпеки (згідно з класифікацією МОЗ) через те, що Закарпаття — транзитна зона. "Тут чимало туристів. Але щодо ситуації з коронавірусом, то в краї зараз стабілізується ситуація", — зазначив Олексій Петров. Тим не менш, Закарпаття віднесли до "жовтої" зони небезпеки поширення коронавірусу, що дозволяє підприємцям надолужувати згаяне. І це не може не тішити закарпатців. А кому саме вони будуть вдячні, і на кого розраховуватимуть на майбутнє, покаже жовтень.