ОУН-УПА на Закарпатті: правда, яка замовчувалася (ФОТО, ВІДЕО)

Чи не найменше ми знали про Українську Повстанську Армію, яка понад десять років величезної напруги в умовах чисельної нерівності сил вела боротьбу проти двох могутніх - гітлерівської та сталінської - імперій за самоутвердження своєї держави
Depo.
9 квітня 2015 18:15
ФОТО: depo.ua
ОУН-УПА на Закарпатті: правда, яка замовчувалася (ФОТО, ВІДЕО)
ОУН-УПА на Закарпатті: правда, яка замовчувалася (ФОТО, ВІДЕО)

У жовтні минулого року на Закарпатті презентували фільм "Я і є вона". Це - неймовірна історія про уродженку села Яблунівка на Хустщині, дружину провідника УПА на Закарпатті, партизанку Василину. Життя жінки тісно переплетено із життям повстанців на Закарпатті.


Починаючи з 1944 р. в міру просування фронту на Захід командування УПА-Захід все більше приділяло уваги Закарпаттю. Чим це було зумовлено? Насамперед тим, що Закарпаття, на відміну від західноукраїнських земель, ще не зазнало більшовицького режиму, і тому, очікуваним було сприйняття більшовиків як визволителів, пише Закарпаття depo.ua

"Прогнозувалося і те, що з часом просовітські настрої населення краю зміняться на антибільшовицькі", - пише дослідник цієї проблеми О. Ситник. На першому етапі відділам, що знаходились на території Закарпаття, не рекомендувалось проводити ніякої політико-роз'яснювальної роботи.

Активізація діяльності ОУН-УПА починається після жовтня 1944 р. і особливо з часу підписання угоди між ЧСР та СРСР 29 червня 1945 р. Після того, як докотилася хвиля арештів, переслідувань, репресій над всіма, хто викликав підозру, або противився новій владі.

У червні 1945 року органи Держбезпеки Закарпатської України почали ліквідацію сітки ОУН в краї. В результаті арештів, проведених в липні - грудні 1945 р., організація була ліквідована. Лише деяким патріотам вдалося емігрувати за кордон. Після розгрому ОУН в Закарпатті, перед Крайовим Проводом ОУН "Захід-Карпати" виникло завдання створення оунівського підпілля в краї заново.

На цей час Провід ОУН обережно вів себе на Закарпатті. Керівники ОУН "Захід-Карпати" не відмовляючись від терору проти радянсько-партійного активу, все-таки, поставили своїм головним завданням ведення антирадянської пропаганди серед населення і особливо серед молоді, з метою підняття національної самосвідомості місцевого населення. І тільки тоді, коли буде створено сприятливий ґрунт, планувалось відроджувати організоване підпілля.

Влітку 1946 р. Провід ОУН "Захід-Карпати" випустив у великій кількості антирадянські листівки, які передбачалось спеціально розповсюджувати на Закарпатті. В одній з них говорилось: "Українці Закарпаття! 1944 рік вписується в історію закарпатської землі, як ще одна чорна дата. Замість згаданої волі цей рік приніс тільки зміну окупантів - на місце угорських прийшли московсько-більшовицькі пригноблювачі, які своєю окупаційною практикою залишили далеко позаду своїх попередників. Захопленням Закарпаття Червона Москва завершила, в основному, насильницьке об'єднання всіх українських земель, надівши ярмо на шию всьому українському народу".

Протягом липня 1946 р. у ряді сіл верховинських районів Закарпаття, зокрема Колочава-Горб, Негровець, Лази, Нижні Верецьки та ін. було відмічено цілий ряд випадків появи загонів УПА, котрі проводили агітаційно-просвітницьку роботу серед населення, а також експропріювали майно радянських торгових закладів та господарств .

У радянській історіографії панувала думка, що надіслані з метою пропаганди загони УПА "ніяких результатів не дали", бо "населення Закарпаття відноситься до ОУН вороже". Це твердження зовсім відкидають документи ОУН. 

Так, наприклад, після закінчення мітингу в с. Німецька Мокра до командира відділу підійшов один з учасників мітингу і сказав: "В моєму селі нас 40 чоловік, що прийшли з чеського легіону. Всі маємо зброю. Начувані про вашу боротьбу, ми хочемо разом з вами воювати, бо далі не можемо жити у більшовицькій неволі...".
Після закінчення мітингу в с. Колочава-Лази до командира прийшов юнак та попросив дати або хоч позичити йому зброю, щоб він міг вбити голову сільради "явного енкаведистського агента".

Вже 24 липня 1946 р. на бюро Закарпатського обкому КІІ(б)У було затверджено цілий ряд заходів по посиленню боротьби із "бандерівцями". До них залучались МДБ, МВС, військові та партійно-радянські органи. Проти повстанців було проведено 50 операцій та 15 облав, в результаті яких - 15 чоловік було вбито, 10 поранено і 9 полонено. Також було створено 11 винищувальних батальйонів із загальною кількістю 1176 чоловік , - пише історик М. Вегеш у дослідженні "Сторінки історії ОУН-УПА в Закарпатті (1929-1950-ті рр.)".

Однак це не вплинуло на дії УПА. Тільки в жовтні 1946 р. вони провели 9 антибільшовицьких мітингів. Всього ж протягом 1946 р. було зареєстровано 63 випадки появи і діяльності відділів загонів ОУН-УПА, з них розкритими називалось 19 .
В 1947 р. продовжували діяти й окремі загони УПА. Так, 27 червня повстанці відділу "Журавлі" знищили в с. Лисичево телефонну централь та роззброїли двох її працівників, що там знаходились. У липні цього ж року на території Іршавського району з'явилася нова боївка ОУН, котра прибула з Дрогобицької області. Очолював її уродженець Сумської області Сергій Кривопишин.

Органами Держбезпеки були заарештовані 5 членів боївки і 9 їх прихильників із числа місцевих жителів. Тоді ж на Іршавщині було заарештовано 60 чоловік. 17 липня 1947 р. в с.Ясіня повстанці наскочили на місцеву сільраду і зліквідували її голову Копащука - знаного партійця і вислужника МДБ. На території Волівського округу в 1947 р. діяли загони "Буревія" та "Вишні", котрі тривалий час тримали в остраху радянські органи влади. В результаті каральних акцій проти цих загонів було заарештовано 49 повстанців та їх прихильників.

Мала місце діяльність ОУН-УПА і на Хустщині, де ще живою була героїчна слава захисників Карпатської України. В с. Копашнево діяла група Василя Пригари, яка здійснила 5 антирадянських акцій. 21 квітня 1947 р. жителі сіл Лоза і Горінчево Хустського округу камінням прогнали зі своїх полів трактористів та представників радянської влади, які намагалися провести оранку піль призначених проти волі селян під колгоспне господарство .

За свідченням документів у цьому році місцевими націоналістичними формуваннями, а також загонами ОУН-УПА сусідніх областей було здійснено 49 антирадянських виступів, у тому числі: 6 замахів і атентатів , в результаті яких було вбито 6 радянських активістів, із них - двох голів сільрад; один напад на сільську Раду; три напади на винищувальні батальйони. Органам вдалося знешкодити у 1947 р. сім формувань ОУН-УПА.

Найбільш підступним методом, який широко практикувався репресивним апаратом Радянської імперії в боротьбі з національно-визвольним рухом українського народу, було створення та використання так званих груп спеціального призначення органів НКВС-МДБ, що діяли під виглядом самих націоналістичних формувань УПА, а потім у вигляді боївок СБ (служба безпеки) ОУН упродовж 1944-1953 рр. при кожному регіональному відділенні НКВС-МДБ.

Провокативні групи НКВС-МДБ функціонували у всіх областях Західної України, завдаючи значної шкоди визвольному рухові ОУН-УПА.

У 1950 р. органами МДБ була викрита "Спілка визволення Закарпаття" у Мукачівському районі. Трагічною була і доля учасників молодіжної організації "Воля", яка існувала в кінці 1949 - до початку 1950 рр.

Роблячи певний підсумок діяльності ОУН-УПА на Закарпатті, слід зазначити, що увесь край був охоплений цим рухом. Хоча домінували у цьому відношенні гірські райони через сприятливі природно-географічні умови, віддаленість від міст, шляхів сполучень; досить високого рівня національної самосвідомості верховинців. Цілеспрямоване замовчування і прикриття фактів діяльності ОУН-УПА мали на меті замовчування і заплямування цього руху на Закарпатті.

Нагадаємо, 9 квітня Верховна Рада підтримала проект закону №2538-1 "Про правовий статус і пам'яті учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті"