ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Крематорій в Ужгороді: Чому закарпатці не хочуть себе спалювати

В Ужгороді триває збір підписів за петицію "Будівництво та облаштування крематорію в місті"

Depo.
21 вересня 2018 16:00
ФОТО: depo.ua

Уже другий тиждень на сайті Ужгородської міської ради кожен охочий може підтримати петицію, суть якої полягає в тому, що місту вкрай потрібен крематорій. Попри деякий розголос, містяни підтримувати звернення не надто поспішають: з 13 вересня петицію підписало близько 150 людей. Для того, щоб петицію взяли до розгляду, потрібно 250 підписантів.

Автори петиції наводять низку, здавалось би, беззаперечних аргументів на користь побудови у місті крематорію. Так, в межах містах Ужгорода розташовано дев'ять кладовищ, з яких майже всі закриті. Серед них найстаріше - Кальварія. Якщо тут і проводять поховання, то це радше виключення – для визначних містян, героїв АТО тощо. Міське кладовище, розташоване під Ужгородом в селі Барвінок, на сьогоднішній день є діючим, а було відкрито ще у 1986-му. Воно має площу більше 16 гектарів.

Тут варто нагадати, що багато років в Ужгороді гостро стоїть проблема нестачі місця для поховання – цвинтар у Барвінку розростається і вже давно наблизився до сміттєзвалища, розміщеного поруч.

Могили на цвинтарі копають практично впритул одна до одної, а "сусідство" з міським звалищем робить його ще й захаращеним, адже непотріб дуже легко доносить вітром. Родичі померлих звертаються зі скаргами на неприємний запах з полігону. Неодноразово були обіцянки рекультивації сміттєзвалища та обгородження його триметровою стіною, але справа досі не вирішена.

ФОТО: ZIK

Лиш час від часу на засіданнях міськвиконкому приймають рішення про виділення додаткового сектора на кладовищі "Барвінок" для захоронення померлих ужгородців, а КП "Ужгородський комбінат комунальних підприємств", відповідно до рішення, проводить роботи з облаштування - ховати ж десь таки потрібно.

ФОТО: ZIK

Якщо говорити "статистично", то у петиції зазначається: за увесь 2017 рік на Закарпатті померло 15 077 людей (з них 5 438 - в містах області). Тільки за січень-березень 2018 року в Ужгороді померло 364 особи. Можна припустити, що за рік, в середньому, тільки в Ужгороді помирають 1 400 - 1500 осіб, а для поховання кожного з померлих потрібно земельну ділянку приблизно 2,2 м на 1,8 м. Для поховання такої кількості померлих (з урахуванням під'їзду/підходів до кожної могили), потрібна земельна ділянка в розмірі 1,45 га щороку. Тож відсутність землі під поховання – суттєвий аргумент на користь крематорію та кремації померлих.

Автор петиції Юрій Ключівський зауважує, що кремація також зекономить витрати на похорони. Поховання в труні, з оформленням документів, катафалком до кладовища, труною, викопуванням могили тощо може вартувати удвічі дорожче, ніж кремація

В Україні крематорії нині діють, у трьох містах - Києві, Харкові, Одесі. У близьких до Закарпаття закордонних сусідів - в Словаччині крематорії є в таких містах, як Братислава, Жиліна, Кошіце, Б.Бистриця, Н.Замки та Левіці. В Угорщині є 14 крематоріїв. Найближчими ж до Ужгорода є крематорії в Кошицях та в Мішкольці. Тож теоретично скористатися послугами крематоріїв ужгородці можуть, якщо взятися за подолання низки бюрократичних перепон, пов'язаних з перевезенням небіжчика.

Але не відсутність землі під цвинтарі і перспектива стрімкого розростання територій кладовищ, не, тим паче, вартість поховання відлякують ужгородців, та й закарпатців загалом, від обрання для себе чи родичів такого способу поховання, як кремація. Чи не найбільш "непробивний" аргумент проти кремації - "так не прийнято". У краї, де традиції, релігійні обряди є основою для багатьох життєвих рішень, а похорони є одними з наусталеніших традиційних обрядів, таке "нововведення" можуть просто не зрозуміти. Хоча християнство кремацію не забороняє.

У багатьох країнах, де основну частину населення складають віряни-християни, кремація є звичною практикою. "Основні християнські конфесії сучасних церков допускають кремацію, ґрунтуючись зокрема, на словах ранньохристиянського церковного письменника Марка Мінуція Фелікса, який сказав: "Ми зовсім не боїмося, як ви думаєте, будь-якої шкоди від спалювання небіжчиків, але тримаємося стародавнього і кращого звичаю заривати померлих в землю", - зазначає Ключівський.

При цьому часто люди плутають усталені традиції з церковними правилами, і кремація сприймається як порушення цих правил. Родини, де прадід-дід-батько були поховані традиційним (що для багатьох дорівнює "правильним") способом - у труні у землю, просто з осторогою, а нерідко і просто несприйняттям ставляться до змін одного з найсакральніших обрядів. Врешті, мають право.

Тож не надто потужна підтримка петиції закарпатцями є прогнозованою. І навіть якщо вдасться дозбирати кількість голосів, досить сумнівно, що в регіоні з такими переконаннями, де немає великих міст, хтось візьметься втілювати ідею будівництва крематорію в життя. Навіть попри те, що це може вирішити низку проблем, не кажучи вже про бажання багатьох бути спаленим після смерті, а не похованим у землі.

Петиція - чергове і дуже актуальне нагадування про проблему поховань в Ужгороді. Віднайдення землі під міський цвинтар - питання, уникнути вирішення якого об'єктивно не вдасться. Право на достойне поховання (у випадку з Ужгородом - без вирішення проблем родичами з пошуком "вдалих" місць для могил) має кожен. Як і право завершити свій "земний шлях" у полум'ї.

Більше про життя Прикарпаття та Закарпаття читайте на Depo.Закарпаття

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook