Лицарі й троянди: Як замок на Закарпатті став твердинею мужності й любові

Цими вихідними Чинадіївський замoк "Сент-Міклoш" вже у сьoмий раз зустрічає всіх пoцінoвувачів середньoвічнoї культури на міжнарoдний фестиваль "Срібний Татош". Закарпатський татош — то є пегас, символ шляхетності й доблесті. Фестиваль спoвнений видoвищними рицарськими бoями, запальними середньoвічними танцями та музикoю, у вечірній час неймoвірне вoгняне шoу, відтвoрення середньoвічнoгo табoру. На фестивалі б'ються на мечах, тут лунає автентична музика, готується смачна страва за старовинними рецептами. Також кожен гість свята зможе взяти участь в середньовічних забавах і танцях, постріляти з лука та арбалета, долучитися до майстер-класів, придбати оригінальні речі на ярмарку. "Срібний татош" щороку збирає схвальні відгуки і вважається одним з кращих фестивалів Закарпаття.

"Срібний Татош" - це другий фестиваль, який відбувся у замку в травні. На початку місяця сюди зібрались поціновувачі квітів, точніше, троянд. Більше 20 тисяч цих квітів та 40 флористів зі всієї України зібрав фестиваль "Кохання в Сент Міклоші" цьогоріч. Асоціація українських флористів презентувала унікальне квіткове дійство, яке стало продовженням європейської культурної ініціативи по оформленню середньовічних замків. В програмі фестивалю: шоу-покази відомих флористів, виставка флористичних об’єктів та інсталяцій, екскурсія замком, виступи музичних колективів, ярмарок народних майстрів виробів з природного матеріалу, продаж букетів зрізаних квітів, віночків, квітковий килим, розкішні фотозони.

Колись занедбаній історичній будівлі знову стати Замком Кохання допомогло безмежне бажання закарпатського художника, композитора і поета Йосипа Бартоша відродити замок,  відновити твердиню.  У 2001 році замок віддано у концесію художнику. Він разом із дружиною Тетяною та однодумцями фактично врятував замок від руйнації. Нині відреставровано інтер'єр першого поверху споруди.

Епізоди з історії замку

"Сент-Міклош" постійно змінював власників — коли земля, на якій він стоїть, переходила в нові руки, до замку в’їжджав й новий володар. З 1670 року власником резиденції стає сім’я Ракоці. Перекази донесли до наших днів найромантичніші сторінки хроніки палацу, які пов’язані з дружиною трансільванського князя Ференца I Ракоці легендарною Ілоною Зріні. Depo.Закарпаття зібрав 9 епізодів із життя прекрасної Ілони.

Епізод 1. Справжнє ім'я Ілони Зріні - Хелена Зрінська. Вона прийшла до влади після смерті свого першого чоловіка Ференца Ракоці I, а потім і його матері Софії Баторі. Подейкують, що її першому чоловікові бракувало необхідної на той час войовничості і рішучості.

Епізод 2. Ілона Зріні була надзвичайно красивою. У ті часи про графиню писали: "шкіра її обличчя - як пелюстки троянд...". Ілона Зріні знала багато іноземних мов і чудово розбиралась у фортифікації. Крім того, вона була дуже багатою та нещасливою у першому шлюбі. І, ставши вдовою, віддала своє серце лідерові повстанців, молодшому від неї на 13 років.

Епізод 3. У Сент-Міклоші Ілона писала вірші, приймала гостей, спілкувалася з подругою-невісткою, допомагала їй виховувати дітей, вела бесіди з представниками церкви. Саме тут 8 січня 1682 повинна була відбутися зустріч Ілони Зріні з повстанцем проти австрійського панування над угорцями Імре Текелі. Коли в приймальню до графині увійшов Текелі, тут зустрілися не два політика, а передусім Чоловік і Жінка. І замість політичних переговорів аристократка провела з ним ніч кохання в спальні на другому поверсі замку.

Епізод 4. Весілля 39-річної Зріні і 25-річного Текелі відбулося в Паланку 15 червня 1682 року. За 8 днів гості з'їли 10 відгодованих биків, 36 телят, 20 свиней, 80 овець, чотирьох оленів, 10 косуль, шість диких кабанів, дві лані, 8 центнерів риби, 50 центнерів меду і цукру. Випили: 130 бочок червоного і 150 бочок білого вина, 40 бочок пива і 25 малих бочок польської горілки.

Епізод 5. З метою укладення союзу граф Текелі виїхав до Стамбулу, але через непорозуміння його дипломатичне посольство терпить фіаско, а його самого ув'язнюють. Габсбурги негайно цим скористалися і відрядили 12-тисячне військо, аби втихомирити непокірну княгиню, - а заразом і замок Паланок відібрати. Цій армії Ілона змогла протиставити лише 2 тисячі гвардійців і кілька сотень селян. І з цією жменькою захисників вона тримала облогу впродовж 3 років. Особисто віддавала накази про передислокацію артилерії, планувала вилазки розвідників, вночі перевіряла пости і дозори, а вдень лікувала поранених і готувала їжу для солдатів.

Епізод 6. Найгрізнішою зброєю цієї жінки була її краса: за однією з легенд, коли вона виходила на фортечні стіни, австрійські солдати відмовлялися стріляти, у них на таку красу рука не піднімалася. Взагалі легенд про облогу Паланка є безліч. Згідно однієї з них, захисники фортеці роздобули зброю і боєприпаси в сусідньому Львові, вимінявши її на коштовності Ілони. Була навіть випущена ювілейна колода карт, трефова дама в якій мала риси обличчя Ілони Зріні.

Епізод 7. Непереборну фортецю удалося узяти лише завдяки зраді коменданта. І тут не обійшлося без романтичних історій: всьому провиною було його нерозділене кохання до прекрасної власниці замку. Отже він чи то підробив листи до графині від Текелі, чи то отруїв колодязь, словом, Ілона вимушена була капітулювати.

Епізод 8. Принизлива церемонія капітуляції Ілони Зріні збережена на великому полотні, яке сьогодні знаходиться в експозиції Мукачівського замку. Хоча Ілона була протестанткою, її насильно постригли в черниці. Але тут нарешті втрутився султан: немов намагаючись спокутувати свою провину за увязнення Текелі, він добився звільнення Ілони, а, коли вона приїхала до Туреччини, нагородив її спеціальною грамотою - атмане. "Ця жінка послана Аллахом тим невірним псам, щоб показати, як треба воювати і захищати", - сказав султан. Це єдиний в історії Туреччини випадок нагородження жінки.

Епізод 9. У Туреччині Зріні та Текелі пробували народити дітей, адже спадкоємців у них так і не було. Під час облоги замку у неї стався викидень (упала на живіт після гарматного залпу). В 52 роки вона знову завагітніла, але нащадку від цього палкого кохання все ж не судилося з'явитися. Вона втратила і другу ненароджену дитину. Ілона померла першою - у 1703 році у віці 60 років, а через два місяці за нею пішов з життя Імре. Через кілька років їх серця перепоховали в Кошиці, там знаходиться родова почивальня роду Ракоці.

Епізод незавершений... Нині у замку Сент-Міклош одружуються молодята. Першу шлюбну ніч вони можуть провести у спальні Ілони та Імре. Чим завершується цей епізод - відомо тільки закоханим...