Небезпечний прецедент: Як Закарпатська облрада вперше в Україні припиняє діяльність обласної дитячої бібліотеки

Цього четверга, 28 жовтня, Закарпатська обласна рада збирається ліквідувати шляхом реорганізації понад два десятки медичних, освітянських та культурних комунальних закладів. Це безпрецедентне рішення з часів утворення Закарпатської області, яке редакція Depo.Закарпаття детально розгляне в одному зі своїх наступних матеріалів. Зараз же звернемо увагу на окремий пункт із цього переліку – про Закарпатську обласну бібліотеку для дітей та юнацтва, яку облрада намагається ліквідувати шляхом приєднання до Закарпатської обласної універсальної наукової бібліотека імені Федора Потушняка. Увага редакції до бібліотеки пояснюється кількома причинами. По-перше, ставлення до культури завжди демонструє загальний рівень чиновників. По-друге, культурні заклади найменш захищені, порівняно з освітянськими чи медичними. По-третє, саме навколо питання ліквідації бібліотеки найбільше цинізму і перекручень з боку номінального власника – обласної ради і персонально її голови Петрова.

Бібліотеку намагалися "віджати" й раніше

Насамперед слід озвучити такий факт: припинення діяльності юнацької бібліотеки обласного рівня в Україні відбувається вперше. Щоправда, на початку минулого року Запорізька обласна рада намагалася за схожою схемою ліквідувати Обласну бібліотеку для юнацтва, однак це питання викликало такий негативний резонанс у суспільстві, що рішення навіть не виносили на порядок денний. До цього часу в Україні ліквідовували бібліотеки регіонального рівня тільки на окупованій Росією території (зокрема, окупанти закрили в Сімферополі кримсько-татарську бібліотеку). Якщо в четвер депутати Закарпатської обласної ради все-таки ухвалять рішення припинити діяльність обласної бібліотеки, вони стануть першопрохідцями в найгіршому розумінні цього слова.

А зараз для кращого розуміння питання – "тактико-технічні характеристики" об’єкта. Бібліотека розташована в самому серці історичного Ужгорода – в пасажі між Театральною площею та вулицею Волошина, за кілька десятків метрів від пішохідного мосту. Пасаж – одна з найвідоміших родзинок старого міста, яку відвідують практично всі туристичні групи. Книгозбірня має три відділи – дитячий (дошкільний та 1 – 4-ті класи), шкільний (5 – 9-ті класи) та юнацький, її загальний фонд – понад 150 тисяч книжок, штат – 44 особи. Загалом заклад займає більшу частину другого поверху пасажу. У відділів два окремі входи. Дитячий та шкільний мають 466 квадратних метрів (читальні зали, абонентський відділ, книгосховище тощо) і розташовані у приміщенні, яке належить облраді. Бібліотека тут була створена одразу після входження Закарпаття до складу УРСР у 1946-му, їй уже 75 років. Хоча цю будівлю спорудили за муніципальні, тобто бюджетні, кошти спеціально під книгозбірню ще 1932-го, коли наш регіон як Підкарпатська Русь входив до складу Чехословацької Республіки. Виходить так, що бібліотека успішно пережила три влади – чехословацьку, угорську та радянську – і тільки в незалежній Україні обласна рада вирішила припинити її діяльність шляхом реорганізації.

Юнацький відділ бібліотеки має 247 квадратних метрів і займає приміщення, яке належить Ужгородській міській раді. Ця частина бібліотеки тут із 2007-го року. Зазначимо, що в Україні тільки в двох областях (у тому числі Закарпатській) дитяча та юнацька обласні бібліотеки об’єднані в одну, в решті регіонів це окремі заклади, які функціонують автономно.

Бібліотека розташована в самому серці історичного Ужгорода. Скрін із гугл-карти

Загальна площа бібліотеки – 713 квадратних метрів. Саме приміщення бібліотеки в центрі історичного Ужгорода є дуже ласим шматком, який у попередні роки неодноразово намагалися прибрати до рук різні підприємливі особи. Із 2015 по 2019 рік автор матеріалу працював у обласній виконавчій владі і був свідком кількох таких спроб. Бібліотеку під різними благовидними приводами пропонували, реорганізувати, перенести в інше місце, а приміщення здати в короткострокову оренду, після чого продати. Тоді обласна влада чітко пояснила, що про це навіть не варто думати. Однак часи помінялися, і зараз облрада не тільки думає про ліквідацію бібліотеки, але й робить конкретні кроки. Процес супроводжується обіцянками не чіпати й не продавати саме приміщення, однак із огляду на історію питання, обіцянки звучать зовсім не переконливо. Швидше за все, на ласе приміщення в пасажі вже є потенційний покупець, якби бібліотека була в неприглядному місці, її ніхто б не чіпав.

Пасаж між площею Театральною й вул.Волошина – туристична родзинка Ужгорода. Фото автора

Проєкт рішення про реорганізацію бібліотеки з’явився на сайті обласної ради 12 жовтня, однак готувався набагато раніше. У серпні цього року в директриси бібліотеки закінчився контракт, тому був оголошений конкурс на заміщення посади, який мав відбутися 5 жовтня. Однак облрада скасувала конкурс без жодних пояснень. Очевидно, там вирішили, що обезголовлений колектив менше пручатиметься в процесі реорганізації.

Можна здогадатися, хто саме "проб’є" в Мінкульті погодження про реорганізацію бібліотеки

У проєкті рішення, підписаному головою ради Петровим, ініціаторами припинення діяльності бібліотеки знеособлено вказані "депутати обласної ради". А преамбула містить формулювання "з метою підвищення ефективності використання майна спільної власності територіальних громад Закарпатської області". Далі йдуть конкретні пункти, серед яких:

- реорганізувати (припинити діяльність) Обласну бібліотека для дітей та юнацтва шляхом приєднання до Обласної універсальної наукової бібліотеки імені Федора Потушняка;

- попередити всіх працівників бібліотеки про можливе вивільнення;

- забезпечити підготовку та подання державній службі зайнятості списків осіб, які вивільняються у зв'язку з реорганізацією.

Особливої уваги заслуговує пункт 7 проєкту рішення:

- встановити, що рішення набирає чинності після погодження Міністерством культури та інформаційної політики України в установленому Законом порядку.

Дійсно, реорганізація чи ліквідація комунальних бібліотек можлива тільки за погодженням із відповідним центральним органом виконавчої влади, тобто з Мінкультом України – це вказано в ст. 15 Закону України "Про бібліотеки і бібліотечну справу". Однак, по-перше, погодження Мінкульту можна отримати й після проголосованого облрадою рішення. А, по-друге, якби керівництво облради не було впевнене, що таке погодження буде, воно, напевне, просто не виносило би питання на сесію. Із великою долею вірогідності можна навіть припустити, хто саме "проб’є" в Мінкульті погодження. Наближений до керівництва Офісу президента самопроголошений "префект Закарпаття" нардеп Тищенко, котрий паралельно очолює Закарпатську обласну організацію "Слуг народу", нещодавно здійняв ґвалт на всю Україну через млинці, які в одній із ужгородських шкіл подавали дітям у файл-пакетах. А тепер, коли виникла реальна загроза обмеження прав тисяч дітей через ліквідацію бібліотеки, наче в рот води набрав.

Опублікований про реорганізацію бібліотеки проєкт викликав ефект бомби. Ті, хто дійсно розуміє, що значать книги для суспільства й зокрема для дітей (письменники, журналісти, творча інтелігенція), різко засудили цей крок обласної ради.

Загалом бібліотека займає понад 700 квадратних метрів площі. Фото автора

Очевидно, така негативна реакція була неочікуваною для керівництва облради, тому Петров спробував пом’якшити її своїм роз’ясненням. У спеціальному пресрелізі голова облради запевняє, що:

- у проєкті рішення йдеться про приєднання закладу до обласної універсальної бібліотека імені Федора Потушняка, про закриття у документі нема ні слова;

- приміщення бібліотеки ніхто не продає;

- потреба приєднання бібліотеки – не чиясь забаганка, а рішення групи депутатів, яка з серпня аналізувала ефективність її роботи й дійшла висновків про те, що:

- заклад відвідує в середньому шість читачів на тиждень, а в холодну пору – ще менше;

- утримання бібліотеки (близько 6 мільйонів гривень на рік) зі штатом із 30 працівників для обслуговування кількох читачів – неефективне використання коштів платників податків області.

Невідомо, на кого розраховане таке пояснення, однак навряд чи воно переконає думаючих людей. У проєкті рішення чітко вказано "реорганізувати (припинити діяльність)" бібліотеку, попередити працівників про можливе вивільнення й надати їхні списки в службу зайнятості. То що це, як не закриття закладу?

Теза, що "приміщення бібліотеки ніхто не продає", – не аргумент. Це й так відомо: продаж комунального майна здійснюється через аукціон, має тривалу процедуру й заздалегідь оголошується в ЗМІ. Набагато важливіше те, що Петров не пише: "Приміщення бібліотеки ніхто не продаватиме". 

Про аналіз групою депутатів ефективності роботи бібліотеки. Жоден депутат обласної ради цієї каденції (включно з головою) у бібліотеці не був, не оглядав книги, не розпитував працівників, які в них проблеми чи успіхи. Керівництво бібліотеки тільки кілька разів викликав у обласну раду депутат Володимир Чубірко (хоча він не входить у постійну комісію, яка курирує бібліотеки), котрий розпитував, яка в працівників зарплата на папері й на руки. Звідки інформація про шість читачів на тиждень – невідомо, але це твердження викликає відвертий подив. Зараз потік учнів у бібліотеку трохи менший, ніж зазвичай, у зв’язку з карантином, але в дитячому відділенні все одно бувають черги з читачів. У закладі не тільки видають книжки, а й постійно організовують різноманітні акції й тренінги: презентації книжок, зустрічі з письменниками, виставки юних художників, безкоштовні курси англійської мови та комп’ютерної грамотності, поради психологів щодо протидії булінгу тощо. Інформацію про ці заходи можна знайти у відкритому доступі, однак якщо "група депутатів" аналізує ефективність бібліотеки, жодного разу не побувавши в ній, то про що взагалі мова?

Але особливо цинічна фраза Петрова про шість мільйонів гривень на утримання бібліотеки зі штатом 30 працівників, яке він називає неефективним використанням коштів платників податків.

По-перше, із цих слів видно, що голова облради не знає, який штат бібліотеки (насправді 44 людей, а не 30). Але головне – Петров скромно змовчав, що на утримання обласної ради, яка має такий же штат, як і бібліотека (менше 50 людей) і займає приблизно таке ж приміщення (неповний 5-й поверх адміністративної будівлі на площі Народній в Ужгороді), цього року з обласного бюджету виділили 53 мільйони гривень. Впродовж року цю суму кілька разів збільшували рішеннями про зміни до обласного бюджету, тому загальна кількість коштів ще більша – близько півтора мільйона гривень у рік на одного працівника облради. Це усереднене число, насправді ж левова частка грошей іде на кількох чоловік зі складу керівництва – величезні зарплати, витрати на пальне та утримання службового автопарку, дуже солідні добові на регулярні закордонні відрядження тощо. Якщо порівняти утримання облради й бібліотеки, то перша стаття витрат – не тільки неефективне використання коштів платників податків, а відверте марнотратство й паразитування.

"До нас в останні роки регулярно приходять якісь люди, котрі оглядають і навіть фотографують приміщення"

Колектив бібліотеки намагався донести до обласної ради хоч якусь об’єктивну інформацію про свою діяльність, але безуспішно.

"Ми прийшли на засідання постійної комісії обласної ради з питань освіти, науки, культури та духовності, яка розглядала питання припинення діяльності нашої бібліотеки, – розповіла редакції завідувачка юнацьким відділом Марія Корсак. – Але нас туди не пустили – заступник голови ради зачинив перед нашим носом двері, сказавши, що покличе, коли будуть розглядати наше питання. Коли ж нам усе-таки дозволили зайти, виявилося, що питання вже розглянули без нас. Ми намагалися пояснити, чому не варто реорганізовувати бібліотеку, але нас ніхто не хотів слухати. Сказали, ви даремно переживаєте, вас не будуть переселяти, звідки паніка? Наші питання сприйняли з агресією, один депутат навіть почав грюкати по столу руками: "Хто ви такі? Чому нема директора?" Пояснюю, що вони самі без пояснень скасували конкурс на посаду директора, тоді нам просто заявили: "Ми депутати облради, у нашому праві реорганізовувати, закривати, виселяти, переселяти наші комунальні установи. Комісія вирішила, що реорганізація краща…" На цьому розмова закінчилася".

Марія Корсак: "Обласна рада не захотіла нас вислухати"

Що стосується обіцянок не переселяти бібліотеку, то депутат обласної ради Володимир Чубірко у відповідь на обурливу заяву про реорганізацію закладу написав у Фейсбуці, що бібліотеку хочуть перенести в медичну бібліотеку на вул. Капушанській, і що на ремонт приміщення вже виділяють гроші, продовжує Корсак. "То кому вірити? До нас в останні роки регулярно приходять якісь люди, котрі оглядають і навіть фотографують приміщення, а на прохання представитися відповідають: "Ми просто відвідувачі, а ви публічний захід, куди будь-хто може заходити й робити знімки…" – розповідає вона.

Приміщення бібліотеки неодноразово були предметом зазіхань різних підприємливих ділків. Фото автора

Між іншим, про депутата Чубірка, котрий викликав керівництво бібліотеки в обласну раду, а потім написав, що заклад хочуть переселити в інше приміщення. Чубірко був депутатом Закарпатської облради й попереднього скликання, а з жовтня 2014-го й до кінця каденції (трохи більше року) очолював облраду. Так ось, восени 2013-го батьки Чубірка якимось незбагненним чином приватизували частину колишньої синагоги в центрі Ужгорода, на площі Жупанатській, яка є історичною пам’яткою. На момент приватизації колишня синагога, як і теперішня бібліотека, теж була комунальною власністю обласної ради. Питання приватизації колишньої синагоги розслідували журналісти, котрі вказували, що процес відбувся непрозоро і з численними порушеннями. Правоохоронні органи відкривали кримінальні провадження, але нічого не змінилося. Приклад колишньої синагоги аж занадто сильно нагадує теперішні нездорові процеси довкола бібліотеки.

Судячи з того, як працівників бібліотеки прийняла постійна комісія облради, питання припинення діяльності закладу має всі шанси пройти через голосування й стати рішенням.

Свою позицію щодо реорганізації комунальних установ (у тому числі бібліотеки) оприлюднила й обласна державна адміністрація. Суть її зводиться до того, що проєкти рішень облради не відповідають деяким законам, потребують узгоджень центральних органів виконавчої влади, суперечать нормативним документам тощо. Голова ОДА Полосков відзначає, що всі рішення готувалися без участі фахівців Закарпатської облдержадміністрації, а в кінці пресрелізу констатує: "Продовжуємо брати участь у роботі профільних комісій обласної ради з метою пошуку збалансованих рішень".

Жодного слова, що ОДА виступає проти реорганізації комунальних закладів і закликає депутатський корпус не голосувати за проєкти рішень, немає. Не дивно, що Закарпатську ОДА вважають слабкою, а на її позицію мало хто зважає. Своєї більшості в обласній раді ОДА не має, тому таке відверто невиразне звернення нічого не дасть.

Однак це зовсім не значить, що слід опускати руки й змиритися з "реорганізацією" бібліотеки, як і інших комунальних закладів. Громадські та профспілкові організації з числа ветеранів, медиків та освітян уже заявили про заплановані акції протесту проти рішень обласної ради. І досвід показує, що це може дати ефект. Улітку цього року облрада змушена була скасувати вже проголосовану ліквідацію Великоберезнянської санаторної школи-інтернату після того, як її колектив вдався до рішучих акцій протесту з пікетами обласної ради та перекриттям траси національного значення.

Що переважить зараз – цинізм і апетити обласної ради чи здоровий глузд і згуртованість колективів комунальних закладів – покаже сесія 28 жовтня.