Найзагадковіша ніч у році: Як на Андрія дівчата ворожать, а хлопці бешкетують

Вечір та ніч перед 13 грудня вважають хорошим часом для ворожіння на кохання та шлюб

Вікторія Копча

Щоб дізнатися свою долю, дівчатам не обов'язково одягати вишиванки, але свічки приготувати треба. А ще – скалку (тобто тріску), відірвану від дерев'яної хвіртки, гребінь, яблуко, мед, воду, миску та, звісно, святковий настрій і щире ставлення до того, що відбуватиметься. Обов'язково треба запросити в гості подруг. Хлопців також – вони розважатимуть цікавими історіями, аби до півночі не поснути.

Отже, тим, хто ще не знайшов свою долю...

Найпростіше і найпоширеніше ворожіння: у ніч на Андрія дівчата "замовляють пророчі сни" – кладуть під подушку невеличку скалку, відірвану від дерев'яної хвіртки. Вірять, що їм насниться суджений цієї ночі. Якщо нема скалки, під подушку можна покласти мішечок з написаними на окремих аркушах паперу чоловічими іменами (11 імен на свій розсуд, можна вибирати з друзів-знайомих, але один папірець треба залишити порожнім). Вранці 13 грудня треба витягнути один з листків. Яке ім'я випаде – так і зватимуть майбутнього чоловіка. Якщо ж дістався порожній папірець, значить, ім'я судженого поки залишається таємницею.

Є ще такі ворожіння на сон. Кладуть під подушку гребінець, кажучи: "Суджений-ряджений, причеши мені голову". Суджений з'являється уві сні і чеше голову. Або ж беруть наперсток солі, наперсток води, змішують і їдять. Лягаючи спати, дівчина каже: "Хто мій суджений, хто мій ряджений – той пити мені дасть". Суджений уві сні і подає пити. А ще кладуть під подушку чотирьох карткових королів: "Хто мій суджений, хто мій ряджений – той приснись у сні". Суджений насниться у вигляді якогось короля.

Ще можна у передсвяткову ніч причепити на ворота гребінь. Зранку розглянути волосся, яке залишилось на гребені – в нареченого має бути таке ж. Хлопці, бешкетники, часто висміюють дівчат, знаючи цей звичай, і вичісують гребенем тварин. Бідні дівчата, які зранку місця собі не знаходять у пошуках нареченого з біло-сірим волоссям у кращому випадку.

Є й інший цікавий обряд: дівчина повинна їсти яблуко від Андрія і аж до Різдва, лише по разу кусаючи його кожного дня, щоб побачити потім образ свого судженого. Зранку на Різдво треба налити воду в миску, і в ній покажеться лик майбутнього чоловіка. Тільки треба попередити рідних, аби вони не надкусили того яблука, бо раптом один і той же лик побачить сестра (чи, упаси, Боже, брат).

У закарпатському селі Фогораш до магічних ритуалів на Андрія ставляться дуже серйозно. Тут за допомогою "андріївської" ватри "замовляють" любов. Дівчата виходять до вогнища опівночі і дмуть на поліна, кажучи: "Диме-димочку, в Андрієву ночку в шпорі не чади – у комин іди, лети над порогом до милого мого, любість у груди йому надихни і серце до мене його приверни! Застели му білий світ мною, аби не мав без мене спокою, мною одною лем жив і мене одну лем любив!".

Не хочеться виходити на вулицю – можна поворожити "на тарілках". До ворожіння залучають чотирьох дівчат. Ведуча розкладає на столі перстень, ляльку, галузку мірти і паперову квітку. Всі ці предмети накриваються окремими тарілками. Потім запускають дівчат. Кожна з них, від старшої до молодшої, вибирає свою тарілку – свою долю. Якщо попався перстень – швидко заміж вийде, якщо квітка – то буде ще рік ходити у дівках, якщо мірта – то чекає розлука з коханим, а лялька означала, що від коханого варто чекати зради.

Символичне, велике значення в цей день мала парна кількість предметів, з якими цього дня стикається дівчина. Тож треба уважно рахувати, скільки зернят вранішньої кави молоти, скільки хвилин наводити макіяж і в маршрутку якого номеру сідати. Про всяк випадок слід рахувати зустрічних хлопців і робити все можливе, аби їхня кількість також була парна.

Одним з найвеселіших було гадання на паркані. Дівчата перераховували кілки у паркані, промовляючи "Молодець, старець". І саме останній кілок і показував долю. Крім того, як вірили дівчата, останній кілок давав і повну характеристику майбутнього судженого: якщо товстий, то наречений буде багатий, якщо прямий – то статний і високий, ну і, відповідно, навпаки. Нема паркану – можна ворожити на авто: якою буде сота побачена машина – такий буде і наречений. Бажаємо щонайменше позашляховик. Не "УАЗ" і не "Ниву".

Чи не наймагічніше – ворожіння на дзеркалах. Передбачається, що тут повинні ворожити люди з міцними нервами. Беруться два дзеркала великої і бажано рівної величини, встановлюються один проти одного, висвітлюються двома свічками. Найкраще тримати дзеркало проти висвітленого стінного дзеркала так, щоб з направленого дзеркала в стінній утворився довгий коридор, осяяний вогнями. Кімната має бути без кішок, собак, птахів і сторонніх осіб, крім однієї або двох скромних персон. Щодо останніх – вони не мають дивитися в дзеркало, не мають підходити до ворожбитів і чи розмовляти. І ось в кінці цього задзеркального коридору і повинен з'явитися суджений. Щоправда, дивитися доводиться іноді дуже довго, і побачити можна не тільки судженого, а і всяку нечисть. Та чи можна залякати сучасних дівчат якоюсь там нечистю? Її щодня вистачає з гаком.

А ще можна ворожити на ім'я. Дівчата збираються і виходять на вулицю. Тут кожна запитує по імені першого зустрічного чоловіка – його ім'я і буде ім'ям судженого. Правда, важливо, щоб на вулиці зустрічалися адекватні чоловіки.

Не лише дівчата ворожать на кохання, але й парубки. У багатьох регіонах влаштовують гру, схожу на стародавню "Калиту": печуть і підвішують до стелі медяний коржик. Хлопці мають підскочити і відкусити шматочок, лише після цього їх допустять до ворожіння. Далі наливають мед на дно миски і кладуть туди перстень, а парубок має дістати перстень губами, не вмочивши в мед носа. Вважають, що хлопець, який пройде це випробування, ожениться і буде щасливий у шлюбі.

Жінкам в шлюбі не варто засмучуватись: звичаї Карпат дозволяють ворожити на Андрія і їм. Але лише на любов свого чоловіка. Горяни вірять, що добрі господарі цього дня повинні дотримуватися певних обмежень, щоб в господарстві велося. Ґаздині не шиють і навіть не беруть в руки голки – "аби не зашити узиці курям, бо нестися не будуть". Ґазди не ходять до вуликів, бо "бджоли злитись будуть і роїтись не будуть".

І хлопцям на замітку: сьогодні можна бешкетувати і робити збитки. Головне – не перестаратися, бо свято минеться, а подружки, сусіди та начальство залишаться.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Закарпаття