ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Найзагадковіша ніч у році: Як на Андрія дівчата ворожать, а хлопці бешкетують

Вечір та ніч перед 13 грудня вважають хорошим часом для ворожіння на кохання та шлюб

Depo.
12 грудня 2018 18:00
ФОТО: depo.ua

Щоб дізнатися свою долю, дівчатам не обов'язково одягати вишиванки, але свічки приготувати треба. А ще – скалку (тобто тріску), відірвану від дерев'яної хвіртки, гребінь, яблуко, мед, воду, миску та, звісно, святковий настрій і щире ставлення до того, що відбуватиметься. Обов'язково треба запросити в гості подруг. Хлопців також – вони розважатимуть цікавими історіями, аби до півночі не поснути.

Отже, тим, хто ще не знайшов свою долю...

Найпростіше і найпоширеніше ворожіння: у ніч на Андрія дівчата "замовляють пророчі сни" – кладуть під подушку невеличку скалку, відірвану від дерев'яної хвіртки. Вірять, що їм насниться суджений цієї ночі. Якщо нема скалки, під подушку можна покласти мішечок з написаними на окремих аркушах паперу чоловічими іменами (11 імен на свій розсуд, можна вибирати з друзів-знайомих, але один папірець треба залишити порожнім). Вранці 13 грудня треба витягнути один з листків. Яке ім'я випаде – так і зватимуть майбутнього чоловіка. Якщо ж дістався порожній папірець, значить, ім'я судженого поки залишається таємницею.

Є ще такі ворожіння на сон. Кладуть під подушку гребінець, кажучи: "Суджений-ряджений, причеши мені голову". Суджений з'являється уві сні і чеше голову. Або ж беруть наперсток солі, наперсток води, змішують і їдять. Лягаючи спати, дівчина каже: "Хто мій суджений, хто мій ряджений – той пити мені дасть". Суджений уві сні і подає пити. А ще кладуть під подушку чотирьох карткових королів: "Хто мій суджений, хто мій ряджений – той приснись у сні". Суджений насниться у вигляді якогось короля.

Ще можна у передсвяткову ніч причепити на ворота гребінь. Зранку розглянути волосся, яке залишилось на гребені – в нареченого має бути таке ж. Хлопці, бешкетники, часто висміюють дівчат, знаючи цей звичай, і вичісують гребенем тварин. Бідні дівчата, які зранку місця собі не знаходять у пошуках нареченого з біло-сірим волоссям у кращому випадку.

Є й інший цікавий обряд: дівчина повинна їсти яблуко від Андрія і аж до Різдва, лише по разу кусаючи його кожного дня, щоб побачити потім образ свого судженого. Зранку на Різдво треба налити воду в миску, і в ній покажеться лик майбутнього чоловіка. Тільки треба попередити рідних, аби вони не надкусили того яблука, бо раптом один і той же лик побачить сестра (чи, упаси, Боже, брат).

У закарпатському селі Фогораш до магічних ритуалів на Андрія ставляться дуже серйозно. Тут за допомогою "андріївської" ватри "замовляють" любов. Дівчата виходять до вогнища опівночі і дмуть на поліна, кажучи: "Диме-димочку, в Андрієву ночку в шпорі не чади – у комин іди, лети над порогом до милого мого, любість у груди йому надихни і серце до мене його приверни! Застели му білий світ мною, аби не мав без мене спокою, мною одною лем жив і мене одну лем любив!".

Не хочеться виходити на вулицю – можна поворожити "на тарілках". До ворожіння залучають чотирьох дівчат. Ведуча розкладає на столі перстень, ляльку, галузку мірти і паперову квітку. Всі ці предмети накриваються окремими тарілками. Потім запускають дівчат. Кожна з них, від старшої до молодшої, вибирає свою тарілку – свою долю. Якщо попався перстень – швидко заміж вийде, якщо квітка – то буде ще рік ходити у дівках, якщо мірта – то чекає розлука з коханим, а лялька означала, що від коханого варто чекати зради.

Символичне, велике значення в цей день мала парна кількість предметів, з якими цього дня стикається дівчина. Тож треба уважно рахувати, скільки зернят вранішньої кави молоти, скільки хвилин наводити макіяж і в маршрутку якого номеру сідати. Про всяк випадок слід рахувати зустрічних хлопців і робити все можливе, аби їхня кількість також була парна.

Одним з найвеселіших було гадання на паркані. Дівчата перераховували кілки у паркані, промовляючи "Молодець, старець". І саме останній кілок і показував долю. Крім того, як вірили дівчата, останній кілок давав і повну характеристику майбутнього судженого: якщо товстий, то наречений буде багатий, якщо прямий – то статний і високий, ну і, відповідно, навпаки. Нема паркану – можна ворожити на авто: якою буде сота побачена машина – такий буде і наречений. Бажаємо щонайменше позашляховик. Не "УАЗ" і не "Ниву".

Чи не наймагічніше – ворожіння на дзеркалах. Передбачається, що тут повинні ворожити люди з міцними нервами. Беруться два дзеркала великої і бажано рівної величини, встановлюються один проти одного, висвітлюються двома свічками. Найкраще тримати дзеркало проти висвітленого стінного дзеркала так, щоб з направленого дзеркала в стінній утворився довгий коридор, осяяний вогнями. Кімната має бути без кішок, собак, птахів і сторонніх осіб, крім однієї або двох скромних персон. Щодо останніх – вони не мають дивитися в дзеркало, не мають підходити до ворожбитів і чи розмовляти. І ось в кінці цього задзеркального коридору і повинен з'явитися суджений. Щоправда, дивитися доводиться іноді дуже довго, і побачити можна не тільки судженого, а і всяку нечисть. Та чи можна залякати сучасних дівчат якоюсь там нечистю? Її щодня вистачає з гаком.

А ще можна ворожити на ім'я. Дівчата збираються і виходять на вулицю. Тут кожна запитує по імені першого зустрічного чоловіка – його ім'я і буде ім'ям судженого. Правда, важливо, щоб на вулиці зустрічалися адекватні чоловіки.

Не лише дівчата ворожать на кохання, але й парубки. У багатьох регіонах влаштовують гру, схожу на стародавню "Калиту": печуть і підвішують до стелі медяний коржик. Хлопці мають підскочити і відкусити шматочок, лише після цього їх допустять до ворожіння. Далі наливають мед на дно миски і кладуть туди перстень, а парубок має дістати перстень губами, не вмочивши в мед носа. Вважають, що хлопець, який пройде це випробування, ожениться і буде щасливий у шлюбі.

Жінкам в шлюбі не варто засмучуватись: звичаї Карпат дозволяють ворожити на Андрія і їм. Але лише на любов свого чоловіка. Горяни вірять, що добрі господарі цього дня повинні дотримуватися певних обмежень, щоб в господарстві велося. Ґаздині не шиють і навіть не беруть в руки голки – "аби не зашити узиці курям, бо нестися не будуть". Ґазди не ходять до вуликів, бо "бджоли злитись будуть і роїтись не будуть".

І хлопцям на замітку: сьогодні можна бешкетувати і робити збитки. Головне – не перестаратися, бо свято минеться, а подружки, сусіди та начальство залишаться.

Більше новин про життя Закарпаття читайте на Depo.Закарпаття