Найрідкісніші тварини та птахи Карпат: Скільки їх залишилося та чи можливо побачити

Карпатські ліси асоціюються із величезними за розмірами ведмедями, вовками, рисями та іншими дикими тваринами. Колись їх було багато у Західних регіонах. Проте, чим більше міста і села розвивалися, розширювали свої межі, тим менше місця залишалося для тварин. Для високої популяції тварин і птахів потрібна достатня кормова база, ареал для безпечного існування. Часом звірі покидають свої домівки, до прикладу, якщо навколо стає надто шумно. Що вже казати про браконьєрство – ще одну небезпеку для звірів. Часто мисливці просто винищують тварин та птахів, не заважаючи навіть на їхній охоронний статус. Тож фауна Карпат зазнає змін і не завжди хороших, а Червона книга Україна поповнюється все новими і новими видами тварин і птахів, що зникають.

Не рідкість, коли диких тварин виловлюють і саджають на ланцюг у тісних клітках. У таких тварин одна місія – розважати людей. Звірі, які потрапляють до цирків, мають ще гіршу долю. Для того, щоб навчити їх виконувати різні трюки, звірів практично катують. І вони все робитимуть, щоб позбутися болю і отримати їжу. Це, зокрема, стосується ведмедів.

Ведмідь бурий

Найбільший за розмірами хижак Європи. Самці можуть важити до 350 кілограмів, самки – до 200.

Без цього мешканця Карпат важко собі уявити українські гори. У дикій природі їх краще не зустрічати. Науковці стежать за ними завдяки спеціальним пристроям. Зокрема в Україні 5 особин були помічені датчиками, які прикріпили до спеціальних нашийників. Так вчені досліджують міграційні маршрути медведів.

Автор фото: Karen Laubenstein

Бурих ведмедів на всій території України збереглося близько 300 особин. У неволі бурих ведмедів саджають на ланцюг для розваги. Вони танцюють, веселячи публіку у приватних садибах та міні-зоопарках. Саме з таким поводженням борються зоозахисники. Часто тільки через суди вдається забрати ведмедів у власників. Відтак їх направляють на реабілітацію у рідні Карпати. Проте їх не можна випускати у дику природу, бо вони там просто не виживуть. Вирощені у неволі, живучи у клітках усе життя, ведмеді абсолютно не пристосовані до самостійного життя.

На Міжгірщині існує спеціальний реабілітаційний центр для бурих ведмедів. Він розташований у селі Синевирська Поляна. Зараз там живе близько 30 особин. Деякі з них уже настільки реабілітувалися, що навіть впадають у сплячку. Проте зазвичай до центру клишоногі потрапляють у жахливому стані. Дехто з них не може припинити танцювати, як вони це робили у цирку. Тож у центрі ведмеді проходять тривалу реабілітацію під наглядом спеціалістів. Тут можна побачити бурих ведмедів на безпечній відстані.

Рись

Тварина зовсім не "публічна". Мешкає на території, що розміщена на висоті понад 1000 метрів над рівнем моря. Завдяки своєму досконалому слуху, зору та нічному способу життя рись практично завжди уникає зустрічі із людиною. Проте ця тварина, як усі котячі, дуже допитлива. Рись полюбляє спостерігати за людьми та робить це так, що її практично ніколи не помітно.

Фото: WWF-Україна

Важить тварина 16-20 кілограмів. За розмірами рись схожа на велику собаку. Проте вона на багато прудкіша і надзвичайно добре пристосована для життя у зимову пору. Лапи рисі великі і вкриті хутром, тож тварина добре пересуваються по засніжених просторах. Окрас цієї рідкісної тварини теж особливий – шерсть вкрита плямами. Впізнають рись за її особливими вухами з китичками.

Рись винищували століттями. Її вважали шкідливою твариною і у Європі навіть пропонували плату за тушу тварини. Тільки у наші часи науковці стали на захист тварини. Проте до сьогодні її популяція значно зменшилася. За останніми даними, які оприлюднили у червні 2020 року, в Україні цих тварин залишилося 563 особини. Більшість з них, а саме – 453 тварини, живуть у Карпатах. Такі дані оприлюднила WWF-Україна (World Wildlife Fund) –міжнародна неурядова організація, яка займається збереженням природи, дослідженнями та відновленням природного середовища.

Популяція рисі зменшується через вирубку лісів. Також ця рідкісна і красива тварина досі у полі зору мисливців. Цінують рись тільки за її дороговартісне хутро. Щоб зберегти рись від браконьєрів, ініціатори дослідження, які підрахували кількість особин на території України, не погодилися опублікувати детальніші дані про розповсюдження тварин.

Лісовий кіт

Ця дика тварина дуже нагадує за зовнішнім виглядом домашнього чотирилапого улюбленця. Це одна з причини, чому цей вид став рідкісним – в Україні досі поширений, хоча і заборонений законом, відстріл безпритульних тварин. У минулі роки такі  "чистки" відбувалися масово – і від куль гинули не тільки звичайні коти, а й лісові.

Фото: www.pinterest.com

Наразі в Україні налічується близько 400-500 особин. Більшість з них живе у Карпатах – понад 300. Селяться лісові коти у горах, у листяних лісах. Часто їх можна побачити на плавучих острівцях.

Лісовий кіт живе на території кількох районів Закарпаття: Виноградівському, Берегівському, Воловецькому, Тячівському, Перечинському.

Тварина теплолюбива. Актина в сутінках і вночі. Як і рись, кіт лісовий "не публічний". Проте живе тварина не так високо в горах, тому і частіше натрапляє на людей.

Чорний лелека

Надзвичайно потайна птаха. Селиться далеко від людських осель, тому побачити її вкрай важко. Загалом в Україні налічується близько 400-450 пар лелек. На Закарпатті – 30-40.

Фото: Вікіпедія, автор Marek_Szczepanek

Селяться чорні лелеки окремими парами біля лісових озер чи боліт, щоб мати чим харчуватися. Птахи моногамні, тож шукають собі одного партнера, з яким ділять гніздо та вирощують пташенят.

Птах може важити до 3-х кілограмів. Довжина тіла – до метра. Розмах крил – до двох метрів. Має незвичний чорний окрас, тому його одразу помітно. коли птах прилітає до місць, де мешкають люди.

На зимівлю ці рідкісні птахи літають до Африки. Таким чином вони долають від 8-ми до 10 тисяч кілометрів. Для цих птахів властиве таке явище як філопатрія. Це значить, що чорні лелеки зазвичай повертаються для гніздування на територію, де народилися.

Сипуха

Голова птаха має серцевидну форму, а під час спарювання сипуху видає сиплий звук, за що і отримала свою назву. Вага птаха – в межах 300 грамів. Біле дуже м’яке пір’я.

Фото: iStock

В  Україні сипуху можна побачити у Західних регіонах, зокрема на Закарпатті. Науковці, які ведуть спостереження за птахами, зафіксували їх у селах Тур’я Ремета, Ракошино, Чинадієво, Страбичово. Побачити сипух можна з березня по листопад. Проте загалом птахів збереглося дуже мало – близько 30 пар по всій Україні.

Гніздяться птахи у дуплах та на будівлях. Дослідники спостерігали велику кількість птахів після Другої світової війни – вони гніздилися на зруйнованих будинках. Коли ж міста почали відбудовуватися та розширюватися, сипух значно поменшало. Загалом всі сови не люблять галасу, тому селяться у тихих місцях. 

Фауна Карпат надзвичайно різноманітна і цікава. Проте навіть у ХХІ столітті ні закон, ні Червона книга України не здатна повністю захистити рідкісних тварин та птахів Карпат від знищення. Кількість тварин неухильно скорочується. Силами зоозахисників, міжнародних організацій та ентузіастів вдається зберегти тих особин, що залишилися у Карпатах.