Наші в Татрах: Як закарпатські студенти шукали в тумані озеро, через назву якого можна язика зламати

Скориставшись можливістю бюджетно подорожувати, кореспондентка Depo.Закарпаття із друзями, кількома євро в кишені, але із жагою до пригод вирішила підкорювати гори Словаччини

Другий рік, як можу, чемно і сумлінно навчаюсь в університеті Братислави, а заразом вчусь "зі самком" відпочивати. У Словаччині це можливо, бо студент може запросто дозволити собі подорожувати з кількома євро в кишені і, що не менш важливо, робити це часто і з задоволенням. Є відпочинок "все включено", а у нас "три в одному": відпочинок для тіла, для душі і для кишені.

Планувати наперед – одне з найкращих рішень, які може прийняти людина. Звичайно, залежить від низки обставин, що супроводжують ці плани, але обставини, котрі склалися у нашої команди, тішили задовго до їхнього втілення.

Аби не проґавити свій шанс провести суботу з користю, планували ми її вже з понеділка. Купили квитки, які закінчуються зі швидкістю світла (що й зрозуміло, адже вони безкоштовні), і спокійно зітхнули. Цього разу тримали курс на Штрбське Плесо - озеро, яке вважають одним із найбільш облаштованих і популярних курортів для туристів, улюбленим місцем відпочинку в словацьких Татрах.

Штрбське Плесо розташоване на південному боці гори Кривань на висоті 1335 м над рівнем моря. Площа його складає 19,8 га, глибина – до 20 м. Озеро утворилося в низині між горами, внаслідок танення льодовиків. На південному березі з 1885 року діє однойменний курорт, найвищий у Високих Татрах. Є центром північного і альпійського словацького лижного спорту. Озеро також називають Морським оком, як наш Синевир. Порівнювати нема сенсу: кожне "око" по-своєму чарівне і неповторне. Кожне манить своєю величчю і красою.

Штрбське Плесо – назва та ще, язика можна зламати, але ця "незручність" абсолютно не псує враження від дивовижного місця для відпочинку. Доїхали до озера, звісно, поїздом. Квитки були безкоштовними, бо всі ми мали студентські "айсики". Дісталися майже під гору, пересіли у маленький вагончик (для нас, знову ж таки, проїзд був безкоштовним), що висадив за кілька кроків до самого Плеса. Дорогою неабияк закладало вуха, адже озеро розташоване на висоті 1335 м. Але вуха – то дрібниця. Набагато більше тривожила душа, яка практично була в п'ятах через височезні дерева, "непробивний" туман і майже мертву тишу. Таке не забудеш.

Наслухані про неймовірні краєвиди, підіймалися, затамувавши подих... але ось, що нам вдалося побачити.

А ось, що очікували.

ФОТО: Petr Vilgus

Можливо хтось і засмутився б, та ми, зачаровані туманом, чистим аж до запаморочення в голові повітрям і красою довкола, лише збадьорилися. Якщо чесно, здавалось, що ми і крізь туман бачили те озеро з кумедною назвою Штрбське, бачили блакитний магніт води, гори, які схилились над над нею, небо, яке відображається, мов у дзеркалі. Ех, краса неймовірна, слів бракує. Але кінцевою нашою метою було підкорення вершин, до яких ми й відправилися.

Зупинкою був водоспад Скок на річці Млиніца, що на притоці річки Попрад. Водоспад сягає 25 м заввишки і знаходиться на висоті 1789 м над рівнем моря. Один із найбільш чаруючих краєвидів і моторошних водночас. Територія навколо водоспаду огорожена ланцюгами для безпеки відвідувачів: "прогулятись" мокрими гранітними плитами не вийде. Підійматися було, м'яко кажучи, не дуже легко: голі скелі і лише ланцюг, який допомагав перейти на інший бік, змусили наші коліна неабияк потремтіти.

Але краєвиди були того варті. Вже на вершині знайшли чудове озерце з кришталево чистою водою, в яку так і хотілося пірнути.

Не зупинив нас ані туман, ані потужний вітер. Бо підбадьорювало чисте повітря, фантастично прозора вода, шалені краєвиди, що перехоплювали дух і, звичайно, вартість поїздки. Як і минулого разу, за принципом "усе своє беру з собою", а це вода, їжа і, звичайно, запасний одяг, поїздка обійшлася нам безкоштовно.

Підійматися можна було й далі, але, правду кажучи, ані сил, ані часу в нас вже не залишилося. Цей план збережемо вже для наступного разу.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Закарпаття