На межі: Як живе ромський табір на кордоні України і ЄС (ФОТО)

Діти, коні та російський шансон - перше, що помітила фотограф і журналіст ВВС Україна Єлизавета Кузнєцова, прибувши до українізованого ромського поселення на кордоні зі Словаччиною, пише Закарпаття.depo.ua.

Невідомо, коли табір прийшов до Великого Березного, але місцеві кажуть, що він вже там близько ста років.

Поселення не зберегло ромської культури, проте перейняло українську. Роми тут розмовляють українською, ходять до українських шкіл і відзначають українські свята. Вони мають українські імена, а циганську мову знають лише одиниці.

У кожній родині - п'ятеро-шестеро дітей. Діти з табору ходять до двох шкіл: звичайної та інтернату. Раніше довідку від держави можна було отримати і без довідки про навчання. Зараз усі діти вимушені ходити до школи.

Жителі селища ставляться до ромів переважно недобре. Батьки скаржаться на поганий вплив ромів на їхніх дітей.

У селищі кажуть, що циганської традиції у них більше немає. Циганську музику слухають, але нічого не розуміють. Священик з місцевої церкви розповів, що найчастіше з табору лунає російський шансон.

Роми тут вважають себе патріотами і кажуть, що пішли б воювати. Але додають, що до війська їх не беруть через те, що неосвічені. Чоловіки, хоч і не вміють читати і писати, мають водійські права. Кажуть, для цього треба лише знати правила дорожнього руху.

Згідно з паспортами, роми у цьому поселенні - українці. Раніше багато чоловіків їздили на заробітки до Росії.

Чужинців у таборі називають "ґаджо", що означає "білий". "Джаморе" на противагу - засмаглий.