Пристрасті навколо мовного закону: Кому вигідна Закарпатська облрада з присмаком "вати"

За проект рішення "Про звернення Закарпатської обласної ради щодо Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" проголосували, згідно з інформацією на офіційному сайті, 44 депутати – всі, хто зареєструвався на засіданні (всього в облраді 60 депутатів). Щоправда, текст звернення на сайті поки не оприлюднений. Як пояснив голова облради Михайло Рівіс, документ опублікують після того, як апарат опрацює його і внесе певні поправки. Що це за "певні поправки" голова облради не уточнив, але "навангувати" можна багато чого, зважаючи на схильність Рівіса до обмовок з подальшим спростуванням. 

У проекті звернення до Зеленського депутати підкреслюють, що в Законі порушуються конституційні права осіб, котрі належать до національних меншин, на використання рідної мови. "Прийнятий закон унеможливлює використання мов національних меншин у публічних сферах, існує реальна загроза переслідування громадян за мовним принципом, що суперечить Конституції України", – стверджується в проекті звернення.

Депутати нагадують, що "ЄС постійно наполягав на направленні закону про мову для оцінки Венеціанській комісії Ради Європи до того, як він набуде чинності". "Ми вкрай стурбовані можливими наслідками для населення краю у зв’язку із впровадженням норм цього закону. Нагадуємо, що мовний закон порушує низку міжнародних та двосторонніх договорів, ратифікованих нашою державою", - значиться в документі. Депутати просять президента застосувати свої повноваження та звернутися до Конституційного суду України з поданням щодо перевірки на відповідність Основному Закону нового мовного закону, котрий на думку депутатів, "несе загрозу авторитету нашої держави на міжнародній арені, ставить під сумнів щирість проголошених Україною євроінтеграційних прагнень, може призвести до міжнаціональних конфліктів, зростання еміграційних процесів, і аж ніяк не сприяє консолідації суспільства".

Прийняте звернення прокоментував перший заступник Закарпатської обласної ради Йосип Борто. "Ініціатива про прийняття даного звернення була піднята на першому пленарному засіданні поточної сесії від депутата фракції "Відродження". Воно було підтримано також фракцією "Опозиційний блок". І звичайно, наша фракція "ТУКЗ-КМКС" (Товариство угорської культури Закарпаття) також підтримала рішення звернутися до президента України, щоб він звернувся до Конституційного суду на рахунок конституційності нового мовного закону. У зв’язку з тим, що під час проведення першого пленарного засідання (16 травня, - ред.) Петро Порошенко "de facto" уже не був президентом. А Володимир Зеленський ще "de jure" не був главою держави, то більшість депутатів вважали недоцільним приймати звернення на минулому пленарному засіданні. Володимир Зеленський уже президент, отже ми знаємо, до кого звертаємось. Тому це питання було розглянуто, і без дискусій та обговорення звернення було прийнято за основу і в цілому" – заявив Борто.

Заступник голови облради додав, що у зверненні депутати вмотивовано просять президента, аби він звернувся до Конституційного суду щодо конституційності даного закону. "Ми вважаємо, що він порушує певні положення Конституції, закони і міжнародні договори, які Україна ратифікувала. Також він не призведе до консолідації в державі різних національностей, а навпаки приводить до конфліктної ситуації. Цим законом значно обмежуються права національних меншин на використання рідної мови у різних галузях суспільного життя і фактично звужується до спілкування у приватному житті, в церквах та релігійних обрядах", – наголосив Борто.

Варто зазначити, що своє звернення депутати прийняли практично в унісон із заявами МЗС Угорщини. Там також сподіваються, що із новообраним президентом України Володимиром Зеленським зможуть вирішитися "проблемні питання" щодо угорської нацменшини в Україні. "Ми зацікавлені у відновленні врівноважених і дружніх відносин між Угорщиною та Україною, і сподіваємося, що новообраний президент буде відкритий до цього", – сказали в МЗС Угорщини. Угорські урядники повторили раніше озвучені тези про те, що мовний закон "утискає права національних меншин, тому що відбирає вже раніше надане право на використання рідної мови".

Читайте також: "Громадянська війна" та "відділення" Закарпаття: Ватні обмовки голови облради Рівіса

Це не перший випадок, коли депутати Закарпатської облради висловлюють невдоволення Законами, підписаними Порошенком, причому роблять це одночасно із заявами уряду Угорщини. Так, у вересні 2017-го, офіційну Угорщину обурив український закон "Про освіту",  який, на думку угорського уряду, прийнято всупереч Конституції України і є "безпрецедентним порушенням щодо прав меншин, в тому числі угорців". Буквально за кілька днів депутати Закарпатської обласної ради ухвалили звернення до президента України Петра Порошенка з проханням "застосувати надані законодавством України повноваження, а також свій авторитет і політичний вплив, не допустити в дію Закон України "Про освіту". Мотивували це депутати, традиційно, багатонаціональністю Закарпаття. А новий Закон, мовляв, порушує права нацменшин на навчання рідною мовою. Номінально "кашу" тоді заварив голова Закарпатської облради Михайло Рівіс, який із затримкою в понад тиждень після ухвалення нового Закону про освіту взявся скликати своїх депутатів на позачергову сесію. Мета зборів - те саме звернення до президента з вимогою не ображати національні меншини загалом, і закарпатських угорців зокрема. Але згодом "передумав" і відклав розгляд питання ще на тиждень.

Далі - більше. Варто було депутатам проголосувати за документ, як Рівіс про цю вимогу різко "забув". У коментарях він наполягав, що ніхто Порошенка не просить ветувати Закон, тільки подивитися на нього уважно. "Закарпатська обласна рада не просила ветувати Закон "Про освіту". Просили відправити його до підписання на експертизу Венеціанської комісії щодо відповідності на європейські стандарти і цінності. І якщо таки будуть знайдені порушення, то внести правки у Закон. На Закарпатті проживає близько 100 національностей, тому спокій у регіоні дуже легко порушити такими "мовними" питаннями, питаннями освіти", - заявив голова Закарпатської облради.

Тут Рівіс відверто хитрував, адже у зверненні було чітко зазначено: "Просимо Вас, вельмишановний Петре Олексійовичу, застосувати надані Вам законодавством України повноваження – внести правки або накласти вето на проект Закону України "Про освіту", який, поряд з тим, що спричинить порушення конституційних прав і свобод громадян України, несе загрозу авторитету нашої держави на міжнародній арені". Тобто облрада таки просила накласти вето.

"У жодному разі ніхто не хоче, щоб утискалася українська мова на території Закарпаття чи на території України. Це державна мова, яка повинна розвиватися. Національні меншини хочуть вчити цю мову. Єдине, що вони просять: щоб була трошки змінена методика вивчення мови", - намагався заспокоїти Рівіс два роки тому. Зараз же, роз’яснюючи позицію депутатів, які просять Зеленського розглянути можливість направлення закону про функціонування української мови як державної до Конституційного суду, голова облради зазначив, що "є думка, що цим законом звужуються права нацменшин, а Конституцією це прямо заборонено. "Якщо Конституційний суд вирішить, що це правильно, ми не будемо мати ніяких зауважень", - сказав Рівіс. Позиція чудова за будь-якого рішення суду.

Власне, депутати Закарпатської облради, прийнявши звернення, підтримали позицію Угорщини. З сусідами закарпатцям "бити горшки" вкрай не вигідно - щедра рука, себто допомога, набриднути не може. А її, як не крути, багато - угорці не втомлюються фінансово підтримувати закарпатську освіту, медицину, культуру, спорт. Втім, позиція "і вашим, і нашим" для закарпатців не нова і цілком аргументована: "нам тут і з цим жити". Тому Закарпаття практично ніколи не голосувало в унісон із західними регіонами України.

Читайте також: Хто кому "сєпар": Як закон "Про освіту" посварив закарпатських політиків