Москаль пояснив, чому Закарпаття ще не Австрія і навіть не Італія
За останні 15 років на Закарпатті було більше десятка пропозицій для створення масштабних туристичних і спортивних комплексів
- Закарпаття
-
26 квітня 2018 16:21
Про це інформує Depo.Закарпаття з посиланням на офіційний сайт Геннадія Москаля.
За спортивною й туристичною інфраструктурою Закарпаття могло би досягти рівня Австрії чи Італії, однак жоден серйозний проект в області не реалізується, вважає голова Закарпатської ОДА.
"За останні 15 років на Закарпатті було більше десятка пропозицій для створення масштабних туристичних і спортивних комплексів. Частина з них, очевидно, була зроблена тільки під те, щоб "прихватизувати" землю, але були й серйозні пропозиції. Якби реалізували хоча б частину з них, маса людей отримала б роботу, а область за спортивною й туристичною інфраструктурою досягла би рівня Австрії чи Італії. Однак на сьогодні жоден проект не реалізований, високогірні райони, де люди отримували б серйозні прибутки, залишаються депресивними, селяни змушені виїжджати на заробітки в Росію і Євросоюз, а якщо сюди заходить потенційний інвестор, на нього починають кричати "Не дамо знищити Карпати!"". У результаті область і далі сидить боса, гола й дотаційна на 76 відсотків", – повідомляє Москаль.
Очільник Закарпаття надає список частини проектів із минулих років, які так і залишилися на папері.
2004 рік. Передпроектні пропозиції для створення гірськорекреаційного комплексу "Пилипець" у районі однойменного села на Міжгірщині. Він мав охопити 830 га, загальна довжина гірськолижних трас різного ступеня складності планувалася на рівні 88 км, а максимальна однієї – 3600 м при перепаді висот 823 м. Йшлося про будівництво готелів, баз відпочинку на тисячу туристів, іще 2 тисячі могли розселитися власне в Пилипці й доїжджати до рекреаційної зони громадським або легковим транспортом, для якого передбачалася система автостоянок. А на схилах гори Гимба хотіли звести до 4х тисяч метрів гондольних підвісних канатних доріг і до 2000 м крісельних тощо. Освоєння гірськолижної зони мало здійснюватися поетапно, з можливістю поступового залучення інвестицій. Проект не реалізований.
2005 рік. ЗАТ "Джи Пі Ай – Боржава" мало намір розмістити гірськолижний курорт "Боржава" на Міжгірщині. Серед документів – погодження від 12ти обласних і державних інстанцій, плюс – від усіх місцевих рад, на території яких мав постати об'єкт. Але це товариство, певно, чимось не догодило тодішній владі, бо комісія ОДА вирішила відкласти питання на довивчення. Мовляв, і про великі площі йдеться, і про дуже значні вкладення, і землі будете купувати через аукціон для кожної черги поетапно, якщо виграєте. У 2006му ця комісія, фактично, знову "відфутболила" інвестора, відписуючись на клопотання Ради національної безпеки України про сприяння у розгляді проекту. Хоча там ішлося про будівництво впродовж 2006 – 2016 років курорта для літнього й зимового відпочинку, що не мав аналогів у Східній Європі. При запуску останньої черги проектувалася пропускна спроможність 1 млн осіб на рік, що потребувало тоді 1,5 млрд грн. капіталовкладень, створення 7 тисяч робочих місць, розбудову інфраструктури. До підготовки концепції залучили, крім українських, італійських і австрійських фахівців, але все марно. А в 2007му виходить розпорядження голови ОДА О. Гаваші про оголошення конкурсу на кращий інвестиційний проект зі створення туристичнооздоровчих комплексів на тих же самих ділянках у районі полонини Боржава.
2006 рік. Пропозиція ТОВ "СТС" про розміщення гірськолижного комплексу в селах Турички, Лумшори, Ликицари, Липовець, Тур'яПоляна, Полянська Гута й за межами Туричківської та Тур'єполянської сільрад. Комісія ОДА дала добро, про викуп земель через аукціон уже не йшлося, всі погодження є, а об'єкта – так і нема.
Наступний проект – пропозиція ТОВ "Профіт менеджмент", на замовлення якого архітектурне бюро з Києва розробило обґрунтування для І-ї черги забудови гірськолижного курорту в межах вершин Гимба – Кичера Кругла Боржавського масиву. Ішлося про ГЛК "Потік – Річка", "Буковець – Потік", "Буковець" і "Матачів". Були передбачені витяги, підйомники, а ще – штучне засніження, що дозволяло подовжити сезон навіть до 5 місяців. Власне, все це – у межах більшого проекту "Боржавські полонини". Нереалізовано.
2007 рік. Передпроектна розробка розвитку гірськолижного курорту "Гимба" в межах однойменної гори та сіл Пилипець і Подобовець на восьми, а на останній черзі – 16ти гектарах. У документах вказувалося, що в Україні нема гірськолижних комплексів із трасами, що відповідають вимогам міжнародних спортивних класифікацій, тож таку хотіли створити. На перспективу йшлося й про найдовшу трасу в країні на 4100 м із перепадом висот 870 м, готельний комплекс спершу на 300, затим – до 1800 чоловік із спортзалом, басейном та всією іншою супутньою інфраструктурою включно з канатнокрісельним підйомником. Нереалізовано.
Тим же роком датуються й передпроектні розробки по ГЛК "Великий Верх" на замовлення "БоржаваРезорт" – теж із системою штучного засніження, загальною довжиною трас різної складності в 17915 м і пропускною спроможністю 9947 чоловік на день. Далі цієї стадії справа не пішла.
2007 рік. Пропозиції щодо створення комплексу "Драгобрат – Кваси" на Рахівщині, по якому замовником у виступило Головне управління з питань європейської інтеграції, зовнішньоекономічних зв'язків та туризму. Сюди мали входити гірськолижні центри "Ясіня" та "Кваси". Основна мета була – створити цілісну систему гірськолижних схилів і канатних доріг, які би дали змогу з'єднати в один комплекс населений пункт Кваси, безмежні північні, північносхідні й південні схили г. Близниця та відомий високогірний комплекс "Драгобрат" (г. Стіг). Не реалізовано.
Наступний проект – "Makrocap Grup" (Кіпр) виношувала ідею ГК "Петрос", який планувався на північному схилі однойменної гори. Максимальна позначка – 2020 м, перепад висот – 1140 м, загальна площа курорту – 4000 га, а забудови – 78 га. Тут мало бути 10 000 номерів у готелях, 49 трас, 21 підйомник, плюс усі умови для літнього відпочинку, включно з полем для гольфу. Однак з'ясувалося, що на цю територію є ще один претендент – ПП "ПлайПетрос". Він на той час уже розробив свій інвестпроект орієнтовною вартістю 300 млн євро й із 6000 робочих місць при експлуатації першої черги! "ПлайПетрос" стверджував, що конкурент використав їхню концепцію розвитку майбутнього курорту. Відтак у 2010му ГУ економіки ОДА відклало розгляд питання до вирішення спорів між інвесторами. На тому все й закінчилося.
2010 рік. Інвестиційний проект "Ужгород – полонина Руна" від ТОВ "СТС" подавався як пропозиція в підтримку Олімпійського руху в Україні. Обіцяли спланувати курорт високого міжнародного рівня, де можна буде проводити змагання з усіх видів лижної програми зимових Олімпійських ігор. Тут мало бути 336 готелів, пансіонатів, гірських притулків і т. д.; 58 ресторанів та інших закладів харчування; 42 витяги й 74 гірськолижні траси – і все це за 10 – 12 років при інвестиціях у 1,5 млрд євро. Втім, звідки компанія з Ужгорода взяла би такі гроші – в документах не пояснювалося…
"Найсумніше, що список "зарубаних" проектів далеко не повний і може продовжуватися, тепер ще й завдяки не пройденим громадським слуханням, активістам, які мають якісь власні інтереси тощо. А гроші в бюджет потрібні, і в гірських районах. Бо там є села, які не заробляють навіть на утримання сільради", - заявляє Москаль.
Нагадаємо, що губернатор Закарпаття стверджує, що, забравши левову частку надходжень із районного бюджету, новостворені об'єднані територіальні громади відмовляються фінансувати соціальні, навчальні та інші районні заклади, якими користуються в тому числі мешканці ОТГ.
Всі новини Ужгорода та Закарпаття сьогодні читайте на Depo.ua
Всі новини на одному каналі в Google News
- 20:50 "Укренерго" попередило про графіки відключень: Кого стосується
- 20:29На Закарпатті чоловік при перевірці документів розпочав стрілянину по поліціянтах: одного поранив (ФОТО) ФОТО
- 17:09Аварійні відключення світла можуть тривати до осені, - "Укренерго"
- 16:43У ДПСУ розповіли, що зміниться для чоловіків при перетині кордону після 18 травня
- 21:50 В Україні запровадили відключення світла (ОНОВЛЕНО)
- 10:57Чи потрібно йти до ТЦК заброньованим чоловікам: роз'яснення Міноборони
- 10:51З Тиси витягли чергового потопельника, - ДПСУ
- 23:35На Закарпатті планують збудувати 5 сміттєпереробних заводів
- 21:31Тариф на е/е для населення може зрости, адже на відновлення енергетики потрібні значні кошти, - Українські розподільні мережі Відео
- 22:15 Рада ухвалила закон про добровільну мобілізацію ув’язнених, але підуть на фронт не всі
- 15:50Військові відреагували на звинувачення в незаконному затриманні футболіста із Закарпаття ФОТО
- 15:25Прикордонники затримали харків'янина, який намагався виїхати до Угорщини за підробленим свідоцтвом про смерть дружини ФОТО
- 22:05 У ВР пообіцяли карати співробітників ТЦК та СП за порушення прав людини
- 20:36Для дронів в ЗСУ створять окремий рід військ
- 19:16 Кабмін ухвалив перелік документів, які треба подати для проходження МСЕК
- 11:18На Закарпатті затримали пенсіонера з двома "водолазами" ФОТО
- 15:39 Із 4 травня "обмежено придатних" немає: Міноборони України оновило наказ №402
- 20:25 З'явився перший реальний шанс розпочати відновлення справедливого миру, - Зеленський
- 23:35 Електронний кабінет військовозобов’язаного запрацює 18 травня, — Міноборони