Морю присвячується: П'ять озер Закарпаття, які можуть замінити морський пляж

Сьогодні "професійне свято" тих, хто любить море – Всесвітній день моря. Та любити море не завжди означає відпочивати на ньому. Закарпаття від морів далеко, тому "поїхати на море" - це особлива процедура. Але, якщо увімкнути уяву, то на Закарпатті можна відпочити практично як на теплому морському березі. Тим більше, що без цілющих вод також не обходиться, пише Depo.Закарпаття.

Відпочивальники кажуть, озеро "Дийда" – чудова альтернатива морю.

Село Дийда на Берегівщині, що в народі більш відоме як Дідово, давно стало одним із улюблених місць відпочинку не тільки для берегівчан, але й для гостей із сусідніх областей. А колись це був звичайний піщаний кар'єр. Але місцеві були проти добування піску, тож кар'єр довелося закрити. На його місці з'явилося озеро, що сьогодні так полюбляють відпочивальники. Площа водойми – 54 гектари. Найбільша глибина озера не перевищує 15-16 метрів.

Для дітей у Дийді облаштували не тільки міні-озеро, але й ігрову площадку, надувні гірки та інші водні атракціони. Можна тут пограти й у волейбол або у пляжний футбол. Загалом тут є кілька зон відпочинку і два облаштовані пляжі.

Озеро Віта в селі Нижнє Студене 

Той щасливий випадок, коли в Карпатах є де купатися. Озеро знаходиться на висоті 800 м над рівнем моря (висота вважається ідеальною для здоров'я). Саме озеро дуже глибоке – місцями до 15 метрів. Але від нього зробили відведення і побудували два розкішних басейна: для дорослих і дитячий. Частина пляжу – привізний пісок. І все це в оточенні лісу. До найближчого села 2 км.

Термальне озеро в Косино — найгарячіше озеро Карпат

Озером його і не назвеш — це великий басейн, в який з глибини в 1190 м. надходить вода температурою + 41ºС. Вода містить велику кількість заліза, тому має жовтуватий колір і солона на смак. Загалом тут три гарячі басейни і два холодних. Термальні води в селі Косиному за складом є унікальними не тільки в Україні, але й у всій Європі за виключенням води, якою лікуються у всесвітньо відомому санаторію "Гайдусобосло" (Угорщина).

За хімічним складом термальні води в селі Косино відноситься до високотермальних хлоридно-натрієвих вод середньої мінералізації. В Косиному добре розвинена інфраструктура і відмінний сервіс. Без перебільшень цю локацію можна вважати курортом європейського рівня.

Солоні озера

На околиці Солотвина розташувалися озера, мінеральний склад яких аналогічний водам Мертвого моря.

Старовинна назва Солотвина - Слатина, що означає "солона вода", вперше згадується в 1360 році. Вже тоді тут добували сіль. Солотвине стоїть на величезному соляному куполі. Сіль залягає під землею на глибині лише 200-300 м. 

Солотвинські озера мають антропогенне походження: вони виникли в XX столітті внаслідок просідання ґрунту над шахтами. Першим утворилося найбільше з озер – Кунігунда, коли однойменний рудник раптово просів відразу на 20 метрів. Згодом улоговина заповнилася солоною водою, а на дні зібрався товстий шар аспідно-чорної лікувальної грязі. Назва "Кунігунда", можливо, дана була рудинку на честь дружини Київського князя Ярополка Кунігунди, яка була родом із Саксонії, що з давніх давен славиться як край гірників. У XIV-XV столітті для облаштування соляних копалень були запрошені майстри з Саксонії, які імовірно і дали одній з найперших шахт це ім'я.

Грязі дають позитивний ефект при лікуванні сердечно-судинної системи, остаточних явищах флебітів і тромбофлебіту, захворюванні кісток, нервової системи, урологічних захворюваннях, псоріазі і легеневої системи. В процесі лікування використовуються місцеві аплікації грязі і розсолу, загальні ванни.

Цілющі джерела Марамароша 

Озера були відомі з прадавніх часів, згадки про мінеральні джерела на південно-східних околицях смт. Вишкова, що розташоване в 15 км від м. Хуст, з'являються ще з 1753 р. Відомо, що у 1818-му тут на базі вуглекислих гідрокарбонатних залізистих мінеральних вод була заснована одна з найстаріших і відомих купалень Марамороської жупи — Замкова купіль. У 1952 році тут було відкрито будинок відпочинку, а в 1957-му — санаторій.

Історія шаянських вод пов'язана з віковою історією Марамороша, його столиці м. Хуст, Хустського Замку на вершині замкової гори, що охороняв дороги з Молдавії, Польщі, Трансільванії та так званим"соляним шляхом" вивозу кам'яної солі з Солотвинських солекопалень ще в 892 році. Хоча цілющі джерела Марамороша були відомі з прадавніх часів, згадки про мінеральні джерела на південно-східних околицях смт. Вишково, колишнього "коронного міста", з'являються з 1753 року.