Сміттєвий колапс на туристичній Міжгірщині: Питання часу чи глузду?

З початком весни на Міжгірщині сходить сніг і оголює сміттєві "первоцвіти"

"Міжгірщина - мальовничний район Закарпаття, серце Верховини. Тут немає залізниць, фабрик та заводів. Тут є тиша, унікальна природа та смачна їжа. На Міжгірщину приїжджають аби побачити високогірне Синевирське озеро, що лежить на висоті тисячу метрів над рівнем моря. А також - наймогутніший на Україні водоспад Шипот. Ще район славиться сотнями мінеральних джерел з різними лікувальними властивостями", - все це турист може прочитати у мережі Інтернет, а також почути від туроператорів, пише Depo.Закарпаття.

А як люблять чиновники розказувати про туристичний потенціал Міжгірщини! Ще більше - звітувати: щороку район відвідують тисячі туристів, залишають тут чималі кошти.

Але є одне "але". Про нього не прийнято розказувати гостям краю, "правда очі ріже" місцевим, а високопосадовці, охаючи та ахаючи, гнівно "сварять" за нього винних. Міжгірщина надзвичайно засмічена.

Утилізація сміття в Міжгірському районі - болюча тема. Над вирішенням цієї проблеми ламають голову вже давно. Але поки що, зламати її можна, тільки спіткнувшись у купи пластику.

На території Міжгірщини немає відповідної ділянки для сміттєсховища. Думали побудувати завод із переробки непотребу. Пропозиції тут були різні, але коштів на жодну не вистачало. Долучалися навіть іноземні інвестори, однак, через проблеми в Україні, співпрацю призупинили.

Більше того, на Міжгірщині нема жодного санкціонованого смітника. Тож все, що не можна спалити, жителі гірських сіл викидають просто неба або в ріку. Таким чином Закарпаття є найбільшим "експортером" сміття та непотрібу в Європу.

Постійне засмічення річок, потічків та водовідвідних систем провокує серйозні підтоплення у містах та селах області.

Улюблена справа народних обранців - декларувати програми про поводження з твердими побутовими відходами. Зазвичай далі папірців справа не рухається. 

Централізованим збиранням твердих побутових відходів охоплено близько 70% населених пунктів області, а в таких районах, як Великоберезнянський, Перечинський, Воловецький, Міжгірський, Свалявський, Хустський, Рахівський, централізоване збирання здійснюється частково. Принаймні, так звітують відповідальні за це чиновники. Судячи з світлин, поняття слова "частково" дуже абстрактне. 

Шкоду така ситуація завдає екології неймовірну. І туристів стає дедалі менше. З такої відпустки вони повертаються шоковані. Унікальна природа Міжгірщини туристів вражає, але не менше вони дивуються недбалості чиновників та самих селян. Іноземні гості, відпочиваючи у Карпати, дуже боляче сприймають те, що бачать навкогло себе. Тому практично з кожного походу у гори приносять цілі мішки сміття - прибирають і своє, і чуже, точніше - наше, закарпатське. Виходить, вони люблять, дбають та бережуть край більше, ніж місцеві.

Нещодавно у мережі Фейсбук був опублікований допис закарпатського фотографа Івана Костика.

"Синевир - село в Україні, в Закарпатській області, Міжгірському районі. Село відноситься до Синевирської сільської ради. Населення  - майже 5 000 осіб, і в мене складається враження що всі вони нічого не роблять, тільки (вибачте інакше назвати не можу) сруть собі біля дому.

Одна жінка каже: "Власник магазину висипає все сміття в потічок, бо вивозити йому не вигідно". 

Чоловік, років 60-ти з посмішкою наголошує: "Ми живемо в Україні, і нам всерівно". На питання чи хоч раз в житті він смітив у потічки відповів: "Чому би й ні?".

Ось такою візитівкою зустрічають Синевирці багато туристів з України, Польщі, Словаччини, Чехії та Німеччини. Це село фотогенічне хіба що з висоти", - обурюється фотограф. 

Це лише один з численних "криків душі" небайдужих. Свідомі люди розуміють, що екосистема Міжгірщини занепадає. Але достукатися до совісті місцевих дописами у мережі неможливо. 

Для того, щоб у горах, річках та озерах не було дитячих памперсів, пластикових пляшок, автомобільних шин та ще бозна-чого, не обов’язково надсилати злісні листи до Верховної ради і виходити зі страйками на центральну площу міста. Треба тільки перестати викидувати все це собі під ніс. А там глядиш, чиновники отямляться і замість суботника "для галочки", візьмуться і зроблять щось таки суттєве та конкретне. Бо іншого виходу немає. 

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Закарпаття