Міні-легенди: Навіщо Ужгороду звання "столиці маленьких скульптур"

Проект зі встановлення в Ужгороді міні-скульптур в Ужгороді триває уже десятий рік. І, на відміну від багатьох культурних починань, розвивається і не втрачає популярності
 

Міні-легенди: Навіщо Ужгороду звання "ст…

Кожному приїжджому в Ужгороді місцеві обов’язково розкажуть про "фішку" обласного центру Закарпаття – бронзові міні-скульптурки. Першу встановили ще у 2010 році – Миколайчику. З того часу в Ужгороді вже з’явилося кількадесят пам’ятничків. Увіковічнюють найрізноманітніші постаті та об’єкти: від Гудіні та Наполеона до кубика Рубіка та телевізора, що показує "Лебедине озеро".

Точну кількість назвати важко, бо, окрім того, що додаються нові, час від часу фігурки зникають, їх ламають (вандали в Ужгороді – народ активний). Свого часу Швейка погнули, намагаючись відламати. Наробив колись галасу і відомий композитор Ференц Ліст: його скульптурка якось зникла, але виявилося, що її деревом скинуло на набережну. Потім Ліст знову зник – однак, на щастя, забрали композитора на оновлення і потім повернули на місце. Постраждав міні-пам'ятник Орієнтувальнику. Його було відкрито до 50-річчя проведення перших всесоюзних змагань, які започаткували спортивне орієнтування як вид спорту не тільки в Україні, а й у всьому колишньому СРСР. Вони були проведені на території Закарпаття 11-15 жовтня 1963 року. За деякий час Орієнтувальник зник. Загидили і перший пам'ятник з серії "міні" – будинок Миколайчика. Він був встановлений поряд з улюбленцем ужгородців і згодом перетворився на смітник. Будиночок вирішено було демонтувати і перенести до міського альпінарію.

Тепер, встановлюючи в Ужгороді чергову міні-скульптурку, автори дбають про міцність та "вандалостійкість". Бо чи не кожний міні-пам'ятник у місті деякі ужгородці випробовують силою. Та навіть поведінка таких персонажів не відбиває охоту у скульпторів та авторів маленьких чудо-пам'яток творити їх і дарувати місту.

Автор скульптурок Михайло Колодко каже, що створювати роботи і виставляти у галереях – не його шлях. Для нього набагато цікавіше винести їх з майстерні надвір на огляд людям. Колодко розширює географію розміщення скульптурок – і уже багато його доробків розміщені, до прикладу, у Будапешті. В Ужгороді ж скульптурки "розсипані" в основному у центральній частині – на набережних, за столиками кав’ярень, у різних провулках. Часто туристи влаштовують своєрідний "квест" - хто знайде найбільше скульптурок і зробить селфі. 

Попри таку популярність, мало хто з ужгородців може розповісти, чому ці фігурки розміщені у місті. Кожна з них має свою історію. Часто дуже міфологізовану і притягнуту "за вуха", але від цього не менш цікаву і захоплюючу. Тому для того, щоб було що розповісти про мініатюри, в Ужгороді вирішили розвивати тему малих пам’ятників і видати книгу під "скромною" назвою "Ужгород – світова столиця міні-скульптур". 

"Це подарункове видання про ужгородські скульптурки. Виникла ідея зробити друковане видання близько року тому. Майже щомісяця скульптурок стає більше, встигнути за ними, дізнатися про їхню історію непросто. Пересічні ужгородці не завжди знають, що означають маленькі фігурки. Тому і було вирішено зробити повноколірне друковане видання як для самих ужгородців, так і в подарунок туристам", – каже автор ідеї Ігор Ключевський.

 

Для видання було обрано 35 найвідоміших скульптурок. У соцмережах був оголошений конкурс: фотографи мали надати свої світлини скульптурок, з яких і були відібрані кращі з кращих.

Але просто зробити фотоальбом зі скульптурками авторам видалося досить нудною ідеєю, тому було вирішено написати легенди до кожної з фотографій, про кожну бронзову скульптуру. Написала історії ужгородка Надія Попадюк. Кожна з них – окрема легенда, в якій переплетені історія, фантазія та трохи гумору. До прикладу, скульптурка клавішнику гурту Deep Purple Джону Лорду, який дивиться на Уж, з’явилася тут зовсім не випадково. За легендою, описаній у книзі, тут відомий музикант сидів і тужив за прекрасною ужгородкою, спостерігаючи за туманом над Ужем. І саме так з’явилася легендарна пісня "Smoke on the Water".

"Багато хто не розуміє і навіть засуджує такий "міфодизайн" і своєрідне викладення історії. Але ж усі розуміють, що це просто вигадка. Добрі, позитивні історії, які можуть зацікавити і розважити", – каже фотограф Костянтин Черкай, світлини якого увійшли до видання.

Автори проекту наголошують: це не історичне, наукове видання, яке претендує на достовірність викладених у ньому фактів. Це збірник легенд, який до речі, ще й може стати помічником у вивчені англійської мови, адже усі тексти перекладені. Двомовність видання, на думку авторів, має залучити ширше коло читачів, відповідно, і цікавість до Ужгорода. Також у матеріалах книги є карта розміщення міні-скульптур, тому кожен може свій власний маршрут і вирушати на пошуки відомих ужгородських "міні-жителів". 

Статуя "Свободка". Виконує роль крихітного маяка, у факел вмонтовано червоний діод

 

Арабський мандрівник і географ Мухаммад аль-Ідрісі, завдяки роботі якого у 1154 році на карті Європи з'явилася перша згадка про Ужгород. Він розміщений на столику кав’ярні, тож з ним можна "випити" каву

 

Кубик Рубіка. Скульптура виконана в натуральну величину. В 2014 році таким чином відзначили 40-річчя винаходу угорського архітектора Ерньо Рубіка

 

Помічник Святого Миколая – "Миколайчик". Потерти пам’ятнику носа на щастя – це обов’язковий пункт програми будь-якого туриста. Перша міні-скульптурка, встановлена в Ужгороді

 

Художник Тівадар Чонтварі, який, кажуть, любив взимку кататися на ковзанах на Ужі
 

Пароплав "Карпатія". Це судно першим прийшло на допомогу потопаючим пасажирам "Титаніка" у 1912 році, але саме затонуло у 1918 році після атаки німецького підводного човна

 

В Ужгороді транслюють "Лебедине озеро", і перемкнути канал не вийде, адже відомий балет став черговою темою ювілейної 30-ї міні-скульптурки.

 

Як Моцарт, Глюк та їжачки культурно єднають Україну та Європу - фото 17

Гаврило Глюк – відомий закарпатський художник зображений у своєму авто ГАЗ-67, на якому він їздив у гори малювати картини. Він начебто ще у місті, але думками вже далеко від Ужгорода – там, де живуть і працюють герої його картин.

 

Як Моцарт, Глюк та їжачки культурно єднають Україну та Європу - фото 19

Енді Ворхол власною персоною. Чому Ворхол? Бо він походить з родини лемків, що колись емігрували у США.

 

В Ужгороді встановили міні-пам'ятник відомому подружжю

Граф Міклош Берчені і його дружина Крістіна Чакі були володарями Ужгородського замку наприкінці XVII cтоліття. Саме вони перетворили замок із звичайного укріплення на розкішний палац.

 

Як Моцарт, Глюк та їжачки культурно єднають Україну та Європу - фото 20

Міні-скульптуру виноробству встановили під час святкування Дня міста на честь кращих виноробів України - закарпатських.

 

Як Моцарт, Глюк та їжачки культурно єднають Україну та Європу - фото 21

Перший і найменший "маннекен-піс"у Східній Європі.

 

"Давай, Леніне, до побачення"! Саме це гасло пролунало 11 числа 11 місяця об 11 годині 11 хвилині 2018 року на площі між автобусним та залізничним вокзалами в Ужгороді. "Hasta la vista, Lenin!" - скульптурка, виконана у вигляді залізничного вагону часів початку минулого сторіччя. Звісно ж, без особливої деталізації – всім маленьким пам'ятникам Колодка властивий певний гротеск.

 

2 грудня 1886 року був днем народження першого губернатора Закарпаття Григорія Жатковича, а 2 грудня 1920 року в Ужгороді проголосили День свободи. Відтепер 2 грудня 2017 року буде асоціюватися і з відкриттям міні-скульптури "Liberty bell".

До слова, міні-скульптури з'являються і в інших районах Закарпаття. Не в такій кількості, як в обласному центрі, тож цілком мотивованим є прагнення Ужгорода стати – навіть офіційно – столицею міні-скульптур. Принаймі, в Україні.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Закарпаття

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"