Мільйони для Закарпаття: Чи допоможе гривня попередити новий паводок

Село Вільхівка Іршавського району найбільше постраждало від паводку, який пронісся Закарпаттям у грудні 2017-го. Вода прибувала так швидко, підтоплюючи угіддя і будинки, що довелося евакуйовувати місцевих мешканців. Із сорока будинків на моторних човнах вивезли близько 150 людей.

Тоді ж в селі почали терміново проводити роботи з укріплення правої дамби річки Боржава: уклали 350 мішків з піском протяжністю 200 м. Така дамба, зроблена нашвидкуруч, трохи стримала наступ води. Але усього лиха з підтопленнями, евакуаціями, збитками можна було би уникнути, якби меліоративні канали утримувалися місцевою владою належним чином, а не були захаращені чагарниками та засипані сміттям. Та окрім проблеми на місцях, знову постала проблема глобальніша – фінансування протипаводкової програми, яке в останні роки стало мізерним. І Вільхівка - яскравий приклад цьому. Тут дамбу планували побувати ще у 2012 році. Та, як це часто буває, щось пішло не так.

Принцип "Поки грім не вдарить…" запрацював і у випадку захисту закарпатських сіл. Днями стало відомо, що з Резервного фонду на ліквідацію наслідків грудневого паводка в 2018 році Закарпаття отримає 10 мільйонів гривень на будівництво та реконструкцію дамб, а також розчистку русла р. Боржава поблизу с. Вільхівка. Роботи, які будуть проведені на Боржаві, зміцнять захист Вільхівки від подальших паводків, які тут виникають іноді по два рази на рік.

Ця сума, звісно, не покриє всі збитки, завдані паводком, і тим більше не захистить область від великої води у майбутньому. Груднева стихія завдала області руйнувань на понад 86 мільйонів гривень.

Відсутність системи надійного захисту призвела до підтоплення 67 населених пунктів – 1 132 дворогосподарств, 453 житлових будинків, а також 3406 га сільськогосподарських угідь. Значні матеріальні збитки понесли мешканці басейну річки Боржава (Вільхівка, Заріччя, Сільце Іршавського району, Боржавське, Великі Ком'яти Виноградівського району), річки Теребля (Вонігово, Бедевля і Буштитно Тячівського району) та інші. При цьому до розрахунку збитків включено не всі об'єкти, які були пошкоджені внаслідок паводку, оскільки по деяких були відсутні дані щодо первісної або залишкової вартості, частина із них при обстеженні виявилися безгосподарними тощо.

А щодо захисту області у майбутньому, то на початку січня депутати Закарпатської облради звернулися до прем'єр-міністра України, міністра екології та природних ресурсів України щодо відновлення фінансування заходів Комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиса на території Закарпатської області.

"Заходи Комплексного протипаводкового захисту у басейні р. Тиса є складовою Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення і передбачає щорічне виділення коштів на ці цілі в обсягах від 150,0 до 230,0 млн гривень. Однак, вже п'ятий рік поспіль кошти з державного бюджету на виконання робіт не виділяються. Як наслідок, щоразу на незахищених територіях страждає населення, а на гірських ділянках річок розмиваються береги",- наголошується у зверненні.

Депутатський корпус Закарпатської обласної ради, щорічно звертався до Уряду та центральних органів виконавчої влади України щодо необхідності відновлення фінансування протипаводкових заходів в області. Однак, питання не вирішується, а на 2018 рік за цією Програмою було передбачено лише 200 тис. гривень на всю галузь.

"Вчергове просимо зважити на серйозність проблеми та сприяти внесенню змін до Державного бюджету на 2018 рік, з метою забезпечення фінансування заходів Комплексного протипаводкового захисту у басейні р. Тиса на території Закарпатської області у розмірі 98,5 млн гривень", - наполегливо просять закарпатські депутати.

За інформацією облради, виділення цих коштів дасть можливість ліквідувати наслідки паводку 2017 року та попередніх паводків, продовжити та завершити виконання протипаводкових робіт на найбільш складних ділянках, а також залучити додаткові кошти міжнародної технічної допомоги на посилення захисту територій Закарпатської області від шкідливої дії вод.

10 мільйонів, які Закарпаття отримало з Резервного фонду, закінчаться швидко. Хотілося б вірити, що вони допоможуть захистити багатостраждальну Вільхівку та Іршавщину загалом від чергової великої води. Паводки Закарпаття накривають часто, суми збитків можуть сягати десятків мільйонів. Тож чи не доцільніше було би завчасно бути готовими до стихії, захистити території, угіддя, людей і їхні домівки, ніж потім підраховувати збитки і намагатися (або ні) віднайти гроші. Але принцип "Поки грім не вдарить..." успішно працює і далі.